Яка з політичних сил отримала максимальну вигоду від цього рішення?

Василь Мокан, кандидат політичних наук

Рішення є абсолютно логічним з точки зору суспільного запиту і з точки зору того, що виборчий процес вже розпочався. Якби рішення суду було іншим, то виникла б маса конституційних проблем із тим, як зупинити кампанію, коли вже сотні кандидатів у депутати зареєструвались, були внесені  заставні кошти і почали формуватись комісії за бюджетні кошти.

Від такого повороту подій, у першу чергу, виграють ті політичні сили, які на даний момент мають високі рейтинги і ті, які долають п’ятивідсотковий бар’єр. З іншого боку, деякі нові політичні партії, які мають позитивну динаміку у рейтингах, до осені могли б іще більше наростити власний електоральний потенціал та краще розбудувати партійну структуру. Плюс є велика ймовірність, що якби вибори відбувались восени, то було б змінено виборче законодавство і не факт, що вибори б проходили за змішаною системою.

Програли ті сили, які мали свій потенціал, але не встигли достатньо його розвинути. До прикладу, та сама «Українська Стратегія Гройсмана» за такий короткий відрізок часу навряд чи дотягне до 5%-ї позначки, хоча до осені ситуація могла б змінитись.

Це саме стосується і партії Вакарчука. Хоча зараз динаміка й демонструє ріст і партія однозначно буде представлена в парламенті, піврічний термін був би більш прийнятним для розкрутки цього політичного проекту.

Партія «УДАР» планувала іти на вибори партійним списком, але короткострокова передвиборча кампанія не дала можливості провести ребрединг, який би дав змогу набрати 5%.

Якщо глобально дивитися, то основні політичні гравці були зацікавлені у проведенні дострокових виборів. Те саме стосується і партій, які є опозиційними до «Слуги народу» та до «ЄС». Не факт, що восени партія Порошенка потрапила б у Раду, натомість зараз такий шанс є високим.

Восени на вибір українців вплинуло б багато інших чинників: це і початок опалювального сезону, тема тарифів би активізувалась, різні економічні процеси, які би вплинули на курс валют і багато іншого. Виборча кампанія носила б характер, більш спрямований на економіку. Зараз же, короткий термін кампанії робить її менш затратною у фінансовому плані. У людей немає часу на розгляд програм, а відбувається період обіцянок, конкуренції медіа і конкуренції у системі координат «нові-старі обличчя».

Андрій Міщенко, політолог

Ми усі розуміємо, що рішення суддів не відбувалось у площині законодавства, воно перейшло у площину політики. Конституційний Суд ніколи не був самостійним органом. Тобто, на кожного суддю здійснювались різноманітні впливи того чи іншого великого політичного гравця. На даний момент у дострокових виборах найбільше зацікавлені Порошенко і Зеленський. Перший налякав суспільство тим, що якщо його не буде, то нападе Путін. На цій хвилі він і буде намагатись взяти своїх умовних п’ять відсотків голосів. Зеленський, у свою чергу, на тій хвилі, що він став президентом, хоче одноосібно керувати парламентом. Що це означає? Судді, які завжди орієнтувались на президента і судді, яких поставив Порошенко, підтримали рішення про дострокові вибори. Усі інші політичні гравці країни залишились у програші, адже сподівались на вибори восени.

Як подейкують, Коломойський та Зеленський трішки не зійшлись у своїх баченнях. Цей факт теж необхідно враховувати. Зеленський подумав, що «вхопив зірку з неба» і він спроможний самотужки «рулити» країною. Ясна річ, що це не влаштовує таку фігуру як Коломойський, якому чинний президент завдячує всім, в тому числі й тим, що він не покидав екрани телебачення впродовж кількох років.

Також необхідно розуміти, що якщо партія «Слуга народу» буде більшістю у Верховній Раді, то більше ніхто Зеленському не потрібний. Тоді можна тільки уявити, на що наражатиметься наше суспільство, коли усі інші політичні сили намагатимуться «розхитати човна».

Тарас Загородній, політтехнолог

Це  рішення є повністю політико-правовим, оскільки ми до самого кінця мали заплутану ситуацію навколо коаліції. Також деякі гравці фінансово-промислових груп були зацікавлені у тому, щоб вибори перенесли, бо це у майбутньому могло бути підставою відкриття кримінальної справи проти Зеленського через перевищення власних повноважень. Але цього не сталось.

Другий, не менш цікавий аспект, полягає в тому, що зараз багато партій не готові до виборів. Хто б що не говорив, більшість партій, в тому числі й «Слуга народу», не мали достатньо часу на проведення передвиборчої кампанії.

Опоблок, який панує на так званому біло-синьому регіоні, тобто на південному сході України, теж повинен переглянути свої рішення і дії, оскільки у них відбувався і розділ на дві партії, і багато іншого.

Ігор Когут, політичний експерт

Очевидно, що у виграші залишилась політична сила, яка підтримує чинного президента України. Також, це на руку тим партіям, які зараз здобувають додаткові бали рейтингу за рахунок популістичної політики оновлення парламенту.

Традиційні політичні сили, зокрема і партія Петра Порошенка, зазнають дуже умовного, але все ж фіаско. Вони не отримають належної підтримки виборців. Те саме стосується і партії «Батьківщина» не тому, що це також лідерський проект і це одна із найстабільніших партій в Україні, а тому, що вони так і не здобувають належної підтримки суспільства, у всякому разі, на даний момент.

А от чи виграє від цього суспільство – це велике питання. Попри те, що Конституційний Суд вже визнав указ Володимира Зеленського конституційним, все одно брались в розрахунок більш політичні обставини. Також зіграв роль «вакуум», який є у Конституції щодо проведення таких процесів. Залишається своєрідний «осад», що конституційних підстав, все-таки, не було. Через такі рішення на нас можуть чекати дуже несподівані політичні наслідки.

Я хочу нагадати рішення КСУ щодо відновлення дії Конституції 1996 року: два абсолютно протилежні висновки суду щодо формування коаліції. Це у результаті призвело до жертв людей під час Революції Гідності. Іншими словами, сьогоднішнє рішення ще є  відлунням рішення Конституційного Суду Януковича.