За даними Київського міжнародного інституту соціології  в другому турі президентських виборів із суттєвим відривом від Петра Порошенка перемагає Володимир Зеленський – шоумен, у котрого немає політичного досвіду, котрий не з’являється на політичних ток-шоу та спілкується з виборцями у соціальних мережах.

Чому більшість українців зупинилась саме на такому виборі?  Про це ІА «Вголос» поспілкувалось із політологом, філософом Сергієм Дацюком.

Чому така одностайність виборців?

Вибори другого туру перетворилися в електоральний Майдан. Головним викликом електорального Майдану є змінити нинішню владу.

На Майдані дебати сенсу не мають. Уявіть собі, якби Янукович вийшов тоді (ред.., у 2014 році) на сцену Майдану і щось хотів би довести «майданівцям». Приблизно так само сьогодні виглядає Порошенко. І домовленості на Майдані сенсу не мають. Згадайте, лідери Майдану 2013-2014 вели дебати з Януковичем щодо досягнення домовленостей. Обидві сторони – і «майданівці», і російські куратори Януковича – не збиралися виконувати домовленостей, які були досягнуті на дебатах. І в той же час активісти вийшли на сцену і сказали –  ніяких домовленостей, «валим» владу і крапка. Тобто зрештою всі результати тих дебатів та домовленостей стали нульовими.

Майдан жодного разу не зміг запропонувати змістовної комунікації і стратегії. Тобто сьогодні обговорювати зміст програм Зеленського та Порошенка в публічній комунікації вже сенсу немає. Змістовна комунікація і стратегія завжди народжувалися поза Майданом і після Майдану.

Тому ми можемо проводити дебати між кандидатами, можемо не проводити. Можемо розглядати на дебатах які завгодно питання, можемо не розглядати жодних. Це нічого не змінює – виборці готові здійснити дію електорального підваження влади.

Що б не сказав один чи інший кандидат, це не змінить результати виборів. Що б не зробив один чи інший кандидат, це не змінить результатів виборів. Виборці налаштовані іти до кінця, тобто у своїй більшості мають намір змести владу. І є серйозна проблема, якщо і влада налаштована теж іти до кінця і лишатися за будь-яку ціну.

Саме тому в суспільстві така напруга. І саме тому заклики до обидвох сторін зменшити напругу є некомпетентними і даремними.

«Українці не обожнюють Зеленського, вони хочуть змести Порошенка»

 Як так склалось?

Ми живемо у складному світі, в котрому, як правило, є тони, напівтони, гра фарб і так далі. А тепер уявімо, що світ спрощується і доходить до дуже простого питання: або-або. У цей момент всі інші відтінки світу втрачають будь який сенс: є тільки одне питання.

Так і передвиборча кампанія: вона спершу була складною. Ми мали 39 кандидатів, це дуже великий вибір. Коли справа дійшла лише до двох, то ситуація стала дуже прозорою: нам потрібно приймати вкрай просте рішення. На сьогодні воно таке: люди зацікавлені в тому, щоб обрати Зеленського. Звучать думки, що українцям просто треба «змести» Порошенка, а із Зеленським можна буде розібратися потім, якщо щось піде не так.

Українці не обожнюють Зеленського, вони хочуть змести Порошенка. Це ситуація, коли є стовідсоткове рішення, котре не може бути відверненим навіть зривом виборів. Якщо Порошенко раптом рипнеться і надумає скасувати вибори чи перенести їх – цей накопичений негатив переросте у некерований потік, який знищить все на своїм шляху та виколупає того, хто посмів зазіхнути на його волю.

Є умови, за яких відтермінування виборів піде Порошенку на користь?

Якщо Порошенко зірве вибори, ситуація для нього не покращиться. За таких умов він може зробити гірше Україні. Бо почнеться спротив і цей електоральний Майдан переросте у силовий. Це дуже страшний сценарій, про який не хочеться говорити.

Тобто будуть важкі наслідки?

Українці дуже довго терпіли, не виходили на вулиці. Усі розуміли, що в країні війна. Що протестувати – це небезпечно. Усі чекали на цей електоральний протест. І якщо у людей зараз забрати право голосу, знехтувати ним – вони готові виходити на Майдани. І це станеться.

У мене було дві спроби, коли я намагався озмістовити Майдан: сказати, що там не бунт – а революція. Бо у революції головне – це зміст. Я чудового розумів, що всі ці речі народжуються поза Майданом, що має бути стратегічна комунікація за межами цього всього.  Це було необхідним, щоб протести завершились достойно та переможно. І те, що інтелектуали, активна громадськість не хотіли працювати попри Майдан – маємо наслідки.

Я пригадую, тоді намагався захистити свою думку про інтелектуальну роботу над Майданом. Тоді мені в Інституті філософії сказали, що потрібно не мислити, а підносити дрова. І це була абсолютна помилка інтелектуалів. Бо робота філософа не у тому, щоб носити дрова, а у тому, щоб формувати ті засади нового влаштування країни, чим повинен закінчитись Майдан. Якщо філософи підноситимуть дрова – то після Майдану не буде нічого, тільки попелище. Ось тому ми і маємо результат – новий електоральний Майдан.

Яку форму матиме протест у разі зриву виборів?

Цей Майдан буде не на Майдані. Люди більше просто так не стоятимуть. Це – будуть зовсім інші акції: не мирні, а радикальні.

Чому українці так, м’яко кажучи, недолюблюють Порошенка?

Президент Петро Порошенко сьогодні уже потрапив у стратегічну вирву. Ще коли він тільки наближався до цієї вирви – він міг ще повернути наліво чи направо. Зараз він всередині та впевнено рухається у чорну діру. У нього уже не залишається ходів для перемоги.

Чому так сталось? Це дуже просто пояснити. Спершу в Порошенка виник скандал із офшорами. Він його «замилив»: поставив керувати податковим комітетом Верховної Ради депутатку від БПП Ніну Южаніну. Котра спершу робила вигляд, що продумує нове податкове законодавство.  Вона думала всі п’ять років. Про це забувається. Потім з’ясовується, що під час війни у Президента є діюча фабрика у Липецьку. Він знову замилює очі людям: розказує про «сліпий траст» і нібито про свою непричетність до бізнесу. Потім починається Іловайськ, Дебальцеве. Президент і далі мовчить, не даючи людям відповідей на питання, котрі хвилюють суспільство. Потім Семочко з російськими родичами та розкішним життям, в час коли на фронті гинуть українці, а рівень життя в країні погіршується.

Перед виборами з’являється інформація про розкрадання Ігорем Гладковським (син бізнес-партнера Порошенка, заступника секретаря РНБО Олега Гладковсього)  «Укроборонпрому» . І знову –  багато відмазок, звинувачень у брехні, відповідей нема. Потім виявляється, що близький друг і соратник Порошенка Ігор Кононенко «кришує» корупцію в енергетиці. І все.

Зараз він у ямі: тепер кожен крок Порошенка, щоб не зробили політтехнологи штабу, оцінюється негативно. От пригадаємо, зробили у Порошенка плакат з Путіним – рейтинги впали. Зробили ролик, де Зеленського збиває вантажівка – впали рейтинги. Розклеюють листівки з «чорнухою» проти Зеленського – впали рейтинги. Вийшов на стадіон сам на сам – впав рейтинг. Щоб Порошенко не робив, його ситуація тільки погіршується. Сьогодні не існує покращення ситуації для Порошенка.

Але Західна Україна все ж підтримала Порошенка..

Там так і не зрозуміли, що світ пішов далі. Звичайно, українська мова потрібна, томос потрібен. Але на цьому не можна концентрувати усю свою увагу. Бо не церква керує нашим життям.

 «У молоді зараз вибір: або «валити» закордон, або «звалити» цю корумповану владу»

 Були думки, що молодь, а це переважно виборці Зеленського, традиційно не піде на вибори. Сталось навпаки, чому?

У молоді зараз вибір: або «валити» закордон, або «звалити» цю корумповану владу. Я особисто чув ці тези від молоді. Вони кажуть: «якщо переможе Порошенко – я валю з України». Для молоді це принципово. З їхнім максималізмом інших варіантів немає.

 Електоральний майдан 2019 року – це унікальне явище?

 Ми переживаємо не унікальні речі. В ситуації руїни ми вже подібне переживали: коли в складних умовах з посади йдуть люди, котрі не змогли змінити ситуацію. Наприклад, ми вірили Ющенку – він не виправдав очікувань. Обрали Януковича, який казав, що «торопає» в економіці, натомість розкрадав Україну – ми його вигнали. Обрали Порошенка, який красиво розказував про  цінності Майдану – натомість продовжив плодити корупцію – ми його виганяємо. Ми пережили три обмани підряд. Це повний відчай. Але тішить, що народ вчиться на помилках.

Тобто українці, обираючи Зеленського, повелись не на телевізор, як це стверджують на Банковій?

Усі ці аргументи про те, що «українці повелись на телебачення», що передивились фільмів, що придумали собі месію – це дурниці. Якщо не сподобається Зеленський – ми і його знесемо. І ще так двох-трьох президентів, якщо вони продовжуватимуть життя цій корумпованій системі.

 Що буде після електорального Майдану?

Ми рухаємось вперед, не стоїмо на місці. Цей електоральний Майдан знищує застій, котрий у нас зараз є.

Що буде далі – невідомо. Ймовірно проблему із Зеленським нам доведеться вирішувати  вже після електорального Майдану. Можливо, цей спротив теж матиме якусь ціну і нам доведеться зносити Зеленського шляхом імпічменту. Але в будь-якому випадку це рух вперед.