Цирк поїхав і клоуни розбіглися

Після перемоги колишнього актора-коміка Володимира Зеленського на президентських виборах про наміри піти в політику заявила ціла низка співаків, акторів і гумористів. Результати президентських виборів підтвердили, що смішне перемагає серйозне, тож в українську політику масово пішли шоумени та комедіанти різних мастей. Слідуючи прикладу новообраного гаранта,  різко активізував свою діяльність музикант Святослав Вакарчук, який швидко сколотив власну партію “Голос”, зображаючи її як єдину “чесну” партію в країні. До команди Вакарчука приєднався й відомий гуморист Сергій Притула, який також балотуватиметься в парламент по мажоритарному окрузі.

У списках “Слуги народу” балотується велика кількість учасників “95 Кварталу”, спортсменів, організаторів публічних шоу та весіль, які невідомо чому йдуть до законодавчого органу. Про свої наміри брати участь у дострокових виборах у Верховну Раду заявив і популярний актор, телеведучий і гуморист Сергій Сивохо, який балотуватиметься на 49-му одномандатному округу – Костянтинівський та Червоноармійський райони на Донеччині від партії “Слуга народу”. З проханням піти в Парламент до нього звернувся особисто президент Володимир Зеленський. Від цієї ж політсили до Верховної Ради планує балотуватися й актор студії “Квартал 95” Юрій Корявченков (Юзік), а також кілька учасників “Ліги сміху”.

Оголосила про намір балотуватися до парламенту й скандально відома  співачка та “світська левиця” Ольга Полякова, яка часто позує напівоголеною перед камерами. Вона заявила, що створює свою політичну партію, яка складатиметься і захищатиме інтереси жінок. “Мені набридло голосувати за якогось дядька з плакатом, про якого я нічого не знаю. Розумієте? І мільйонам людей дуже хочеться знати особисто людей, за кого вони будуть голосувати. Тому я офіційно заявляю – я починаю створення партії, яка буде відповідати цьому запиту. І це буде перша жіноча партія України”, – розповіла Полякова.

Ляшку з його вилами та коровами доведеться скромно сидіти збоку – нова генерація депутатів демонструватиме більш вражаючі комедії

Кількість працівників розважальної індустрії, які невдовзі стануть нардепами, дійсно зашкалює і становить десятки осіб. Ще ніколи в жодній країні в політику не йшла така значна кількість артистів, які прийматимуть закони в країні з парламентсько-президентською формою правління, де парламент є визначальною структурою. Зважаючи на величезну кількість працівників шоу-бізнесу, які йдуть у депутати, дехто вже жартує, що в країні скоро не залишиться співаків та акторів, адже всі стануть політиками. А дехто навіть стверджує, що Верховна Рада стане цирком у буквальному сенсі цього слова. Олегу Ляшку з його вилами та коровами в такій новій якості української політики доведеться скромно сидіти збоку – нова генерація депутатів і міністрів демонструватиме більш вражаючі комедії.

Акторсько-музична коаліція

Ба більше, враховуючи, що соціологи прогнозують партії “Слуга народу” рейтинг на рівні 47-50 %, а партії музиканта Святослава Вакарчука “Голос” дають близько 5 %, обидві ці партії вже заявили про можливість спільної коаліції. Голова партії “Слуга народу” Дмитро Разумков заявив, що теоретично не виключає об’єднання політсили з партією “Голос” Святослава Вакарчука. А заступник голови партії “Голос” Ярослав Юрчишин, заявив, що програма партії “Слуга народу”, в “переважній більшості відповідає положенням партії “Голос”. Враховуючи подібність ідейних платформ партій, адже обидві себе називають “новими, чесними і непов’язаними з політикою”, та подібний рід занять Зеленського та Вакарчука – розважальна сфера, в українському парламенті цілком серйозно може бути створена акторсько-музична коаліція.

Такої заміни традиційної генерації політиків на найвищому державному рівні на акторів, співаків, коміків, гумористів і музикантів ще ніде, в жодній країні не траплялося. Звісно, далеко не всі у списках цих партій є артистами, адже там вистачає також юристів і бізнесменів, однак актори, артисти та продюсери можуть стати чи не найчисленнішою групою в українському парламенті. А зважаючи на фах фактичних лідерів популярних партій, Україна може стати першою у світі країною, де влада перейде до рук представників цих розважальних і творчих професій.

“Чесний” шоу-бізнес

Такий масовий акторсько-музичний десант до національного парламенту, можливо, є банальним ефектом доміно у сфері шоу-бізнесу. Мовляв, колеги по цеху побачили, що один із них став президентом, й вирішили, що вони нічим не гірші. Зрештою, політика – це насамперед гроші та популярність, а що найбільше люблять всі представники шоу-бізнесу, як не гроші та популярність?

Крім того, старі професійні політики себе дискредитували і набридли українцям, тож чимало виборців готові довірити країну будь-кому, аби кандидат не був причетним до політики. Саме з цієї причини політиком з найвищим ступенем суспільної довіри 5 років тому був боксер Віталій Кличко. Тому що “чесно заробив гроші боксом”. З огляду на втому суспільства від корумпованих політиків співаки та актори якраз володіють тим, на що є найбільший попит: впізнаванність, народні симпатії та “чесно зароблені гроші”, які жоден із них не вкрав у бюджеті.

Більшість виборців не задумуються, що шоу-бізнес, можливо, навіть більш корумпований, аніж політика

Звісно, більшість виборців не задумуються, що шоу-бізнес, можливо, навіть більш корумпований, аніж політика, бо якщо відбір у політику має хоч якісь законодавчі рамки, то музичні та акторські кастинги наскрізь пронизані суб’єктивними аспектами. Шлях до цієї сфери на кастингах пролягає або через гроші, або через ліжко, або через інші зв’язки, і талант тут відіграє одну з найостанніших ролей. Але українські телеглядачі не заглиблюються в темні сторони шоу-бізнесу й апріорі вважають артистів “чесними”.

Конспірологічна версія

Розумні та мислячі олігархи давно зрозуміли, що український народ їх довго не терпітиме. Дві революції, остання з яких була кривавою та закінчилася народними погромами будинків Пшонки та Януковича, стали для них дзвіночком. П’ять років Порошенка також стали нагнітанням революційної ситуації, причому в умовах наявності великої кількості учасників бойових дій та незареєстрованної зброї на руках. Тож обирати президентом одного з-поміж своїх олігархи цього разу завбачливо не наважилися.

Проте нестандартне рішення “як далі грабувати країну, щоб олігархам за це нічого не було” все-таки було знайдено. А що, якщо на чолі влади поставити нових людей, раніше не причетних до політичної корупції, які вміють поводитися з публікою? Що, якщо  посадити в парламент людей, які вміють подобатися глядачам, мають позитивний імідж, багато жартують і можуть маніпулювати емоціями та увагою глядацької аудиторії? Хто краще впорається з масою, як не ті, хто роками виступав перед ними в позитивних образах по телебаченню, і в них народ бачив певну віддушину від політичних скандалів? Це буде влада людей, яких російською мовою дуже влучно називають “масовщиками-затєйнікамі”, і вони є неперевершеними маніпуляторами громадською увагою.

Реалізація такої схеми дасть змогу випустити революційний пар, адже народ ще кілька років даватиме новим керманичам можливість себе показати й не критикуватиме за відсутність позитивних змін у країні. А коли українці почнуть обурюватися – актори та артисти скажуть людям красиві й емоційні слова, розіграють декілька душевних сцен у стилі телевізійного шоу “Стосується кожного” та переконливо розкажуть публіці, що винні насправді не вони. І таке шоу триватиме ще довго без загрози народного повстання.

Політичне життя країни стане веселим і кумедним, а актори й гумористи регулярно влаштовуватимуть сцени для відвернення та каналізації народного обурення. Виборці з низьким інтелектом таких політиків палко любитимуть, відеоролики з їхніми сварками та смішними виступами зриватимуть мільйони лайків у соцмережах, ними ділитимуться й пересилатимуть знайомим. У політичних шоуменів буде чимало прихильників, які веселитимуться з їхніх жартів, адже у веселому та смішному мало хто вбачатиме загрозу. А велика кількість наївних глядачів телесеріалів і різноманітних шоу буде добровільною опорою такої системи “влади злих клоунів”.  Країна сміятиметься і братиметься за голову, а за ширмою цього цирку олігархи триматимуть під контролем бюджет, економіку та цілі галузі української промисловості.

Хід джокером

Не виключено, що ідея поставити президентом України комедіанта випадково пішла від гри в карти, де джокер вважається найсильнішою картою. Можливо хтось з олігархів, наприклад Коломойський, під час дружньої гри десь на середземноморській віллі вирішив: а що як я дістану з рукава справжнього власного блазня? А потім за цим успішним прикладом своїх джокерів почали викидати й інші “політичні гравці”.

Олігархічні ляльководи знайшли новий спосіб управляти  українським народом

Очевидно, олігархічні ляльководи, які стоять за “Слугою народу”, “Голосом” та іншими партіями знайшли новий спосіб управляти українським народом: вони замінили своїх політичних наймитів на своїх блазнів – співаків і гумористів, які раніше їх регулярно розважали на корпоративах. Їм написали гарні програми, створили для них “нові” партії, сказали говорити, нібито вони боротимуться з корупцією та олігархатом, – і народ справді повірив, незважаючи на помітні ниточки, що ведуть до їхніх закулісних ляльководів.

А соціологічні рейтинги та кількість готових голосувати за партії, складені зі співаків та акторів, підтверджують, що стратегія власників джокерів може стати ефективним перезавантаженням і каналізацією суспільного невдоволення й здатна успішно працювати ще багато років.