День Незалежності України цьогоріч відзначатимуть за новою програмою. Замість традиційного військового параду відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої пролунають сто ударів церковного дзвона – на честь загиблих Героїв Небесної сотні. Також пройде Хода Гідності – офіційний марш, в котрому візьмуть участь ветерани та воїни російсько-української війни. Далі – президент України, рідні та близькі полеглих захисників України та ветерани АТО покладуть квіти на місці загибелі Героїв Небесної сотні.

Окрім того, цього ж дня запланована неофіційна хода військових, котрі вирішили провести свій альтернативний захід. Його проводять ветеранські спілки, волонтери та сім`ї загиблих українських військових. Участь у Марші Захисників підтвердили понад 7 тисяч ветеранів з усієї України.

Чого очікувати? Та чи потрібно переходити до нового формату відзначення Дня Незалежності? Про це ІА «Вголос» запитало у політтехнолога Ярослава Макітри, військового експерта Ігоря Романенка та одного із організаторів Маршу Павла Білоуса.

Як вам програма нового формату святкування Дня Незалежності України?

Ігор Романенко:

Військова хода на чолі з президентом відбудеться

У тому, що святкування 28 року Незалежності України проведуть у новому форматі, немає нічого поганого. Бо все ж таки військова хода на чолі з президентом відбудеться. Тобто центром Києва йтимуть наші військові та ветерани.

Ярослав Макітра:

Ми всі маємо зрозуміти, що відзначення Дня Незалежності повинно об’єднувати усіх українців. Також у таких святкуваннях мають бути задіяні військові, бо саме вони зараз захищають нашу Незалежність ціною свого життя. А тому побачимо, як насправді виглядатиме цей новий формат відзначення Дня Незалежності, можливо, він буде і дуже цікавим.

Є багато критики з приводу вшанування Небесної сотні, мовляв, День Незалежності – це не поминки. Як ви до цього ставитесь?

Ярослав Макітра:

З одного боку, День Незалежності – це велике свято. І, можливо, у цей день не варто б прив’язуватися до якихось трагічних дат. Але на тлі того, що все таки за останні 5 років у політичному житті України відбулось багато подій і люди під впливом цього всього почали забувати про жертву Небесної сотні. А тому Героїв, безумовно, потрібно вшанувати, бо без них ми б не мали такої України, якою вона є зараз. Ми взагалі ризикували стати колонією Росії.

І вшанування Небесної сотні важливо для президента Зеленського. Він хоче показати, що шанує і пам’ятає Героїв. Цим президент може зняти частину напруги у суспільстві, котре звинувачує його у проросійських настроях та реванші.

Марш захисників та Хода Гідності: ви якось координуєте свої дії?

Павло Білоус:

Ми таки дійшли якоїсь згоди так, щоб наш парад та їх альтернатива «з фішечками» розминулись в часі та просторі. Побачимо, що з того вийде. Заявку на марш у центрі Києва ми подали ще місяць тому. Поки що жодних заперечень чи заборон на його проведення у нас немає. А тому наразі ми не уявляємо, як це буде відбуватись. Ми із ОП сподіваємось все-таки домовитись, оскільки хочемо провести нашу акцію та вимагатимемо йти нам на зустріч.

Як ви ставитесь до альтернативного параду, котрий відбуватиметься у центрі Києва – Маршу захисників?

Ігор Романенко:

Альтернативний парад формується представниками минулої влади. І це не найкращий підхід, бо під час війни народ потрібно об’єднувати, а не розсварювати між собою. Як на мене, альтернативна хода має більше політичний відтінок, на чому хоче попіаритися минула влада.

Ярослав Макітра:

У тому, що відбудуться два окремих заходи, немає нічого поганого, особливо, якщо вони не збігатимуться у часі. Якщо ж ці дві ходи військовослужбовців демонстративно відбуватимуться окремо та протиставлятимуться, щоб комусь щось довести, то це буде дуже погана історія. Бо не можна у День Незалежності України роз’єднувати українців та сварити нас між собою.

На Марші захисників політики будуть?

Ігор Білоус:

Ймовірно, будуть, «ми ж усі президенти». В принципі ми йдемо без політичних гасел та прапорів. Але без політики у такий день ми не можемо обійтись. Бо вже навіть наш марш – це теж політика.

І якщо хтось із політиків, котрий воював чи був волонтером, долучиться до нас, то ми не можемо таких людей прогнати чи заборонити йому так чинити. А тому політики будуть.

Чому ви все ж не приєднаєтесь до офіційної Ходи Гідності?

 Павло Білоус:

В Офісі президента після скасування військового параду та обурення через це суспільства, вочевидь, вирішили все ж вшанувати ветеранів російсько-української війни. А тому з’явилась ця програма із святкування Дня Незалежності України. Як це все відбуватиметься, ми наразі ще не знаємо, бо усі ми чули поки що тільки про плани.

Як на мене, президент Володимир Зеленський надто далекий від армії та народу. Він собі щось накрутив, напридумував, а коли отримав шквал критики від суспільства, то зрозумів, що не мав рації, коли скасував парад. Тоді у Зеленського вирішили, що якщо не можна заборонити, то потрібно очолити. Це українцям теж не дуже сподобалось, бо не всім хочеться йти під проводом головнокомандуючого, котрий уникав служби в армії. Крім того, ми поки не розуміємо, якою ціною Зеленський планує закінчувати війну. Я особисто такій людині не довіряю і не хочу, щоб він йшов на чолі військової колони, де йтиму я.

Провокації та протистояння за таких умов можливі?

Павло Білоус:

Ми не плануємо протистояти правоохоронцям. Якщо нам щось заборонять – ситуації ми не загострюватимемо, бо це нікому не потрібно і неправильно у цей час. Офіс президента не може заборонити нам йти. Якщо ж у наших лавах будуть провокатори, то ми самі їх виявлятимемо та здаватимемо поліції.

Військові паради, на вашу думку, все ж потрібні?

Ігор Романенко:

У нас шостий рік війни і в таких умовах потрібно підтвердити єднання народу зі своєю армією

У військовий час повинен відбуватися парад. Це підтверджується історією парадів в Україні. На таких заходах у нас демонструвались військова техніка та військові, котрі беруть участь у бойових діях на сході України. Але ми повинні розуміти, що всьому свій час.

У нас шостий рік війни і, справді, в таких умовах потрібно підтвердити єднання народу зі своєю армією. А тому якщо цього року не буде демонстрації військової техніки, проте буде хода військовослужбовців, то це прийнятно. Оскільки зекономлені на цьому параді кошти можна буде використати на потреби наших воїнів на фронті. І це потрібно робити, бо соціальні стандарти наших воїнів у період війни не найкращі.

Ярослав Макітра:

Те, чи потрібен в Україні парад, – це дискусійна тема. Бачачи результати соціологічних досліджень, можна сказати, що більшість українців проти масштабних затратних парадів. Мабуть, це пов’язано з тим, що у 2014 році, у час, коли наші хлопці гинули у Іловайському котлі, у центрі Києва відбувався масштабний військовий парад із новою технікою, котра так була потрібна для порятунку життів наших військових. Багато хто й досі не може зрозуміти сенс того дійства. Я ж думаю, що військові паради потрібно проводити на круглі дати, як 30-річниця Незалежності, а не щороку.