Інформаційне агентство «Вголос» - https://vgolos.com.ua

Іранські висновки для України

Збиття українського літака в Ірані та розгублена позиція влади, яка абсолютно не знала як реагувати на нестандартну міжнародну ситуацію з воєнним аспектом, змушує українців зробити невтішні висновки.

Мовчання гаранта

Трагедії в Ірані передував скандал навколо приватного відпочинку президента Зеленського в Омані, який через розголос прес-служба президента була вимушена маскувати як “державний візит” та терміново організувати зустрічі з якими-небудь місцевими чиновниками. Однак тропічний релакс президента ще більше зіпсувався після трагедії з українським літаком, після якої українська влада взагалі зайняла позицію страуса, де-факто сховавши голову у пісок, в час, коли всі західні держави вголос почали говорити правду.

Більше того, в день авіакатастрофи, Україна фактично виявилася обезглавленою, адже Зеленський залишався ще близько доби в Омані на відпочинку, а голова головної спецслужби країни перебував на елітному французькому курорті Куршевелі. На нараді в РНБО з приводу авіакатастрофи були відсутніми й голова Офісу президента Андрій Богдан та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Їм не вистачило навіть доби щоб повернутися із закордонних відпочинків, а президент навіть після анонсу прес-секретаря про своє термінове повернення прибув до країни лише через 20 годин. Близько доби Зеленський взагалі мовчав і ніяк не реагував на круговерть подій навколо України, в той час як українська тема виходила на перші шпальти світових видань.

Проте, коли президент хоч і запізніло, але прокоментував трагедію, заява Зеленського виглядала в стилі “ні вашим, ні нашим” і вражала своєю нейтральністю настільки, начебто йшлося не про український, а про якийсь бразильський збитий літак. На фоні протистояння в Перській затоці, весь світ розділився на противників Ірану – всі цивілізовані країни планети та “друзів” Ісламської республіки разом з КНДР, Венесуелою, Росією та іншими варварськими, диктаторськими країнами. В умовах непевності ситуації, сторону доводилося обирати на віру: вірити лідерам Канади, США, Франції, чи аятолам Ірану та російським пропагандистським каналам, які заперечували вину іранських військових. Зеленський в цій ситуації заявив, що “версія про влучання ракети в літак не виключається, але станом на сьогодні не є підтвердженою”. І навіть  закликав уряди США, Канади та Великої Британії  “надати дані докази збиття нашого літака”. Для Заходу це виглядало щонайменше дивною позицією українського гаранта, адже Україна не підтримала заяв світових лідерів про збиття літака й вимагала доказів. В простонародній версії це виглядало б так: Іване, тобі щойно дали по пиці! – Надайте докази.

Зеленський атакує

Чимало експертів розцінили цю позицію українського гаранта як вияв розгубленості та некомпетентності Зеленського в ситуації складного міждержавного конфлікту з воєнним підтекстом, тому адекватної реакції з боку української влади фактично не було.

Проте, як тільки Іран визнав свою вину та вибачився за трагічну помилку, а президент Ісламської республіки пообіцяв покарати військових, винних у катастрофі, український гарант несподівано осмілів та пішов у наступ. “Наполягаємо на цілковитому визнанні вини”. “Ми очікуємо від Ірану запевнень у готовності до повного й відкритого розслідування, притягнення винних до відповідальності, повернення тіл загиблих, виплат компенсацій, офіційних вибачень по дипломатичних каналах” – заявив Зеленський вже після скорботних вибачень іранського президента Хасана Роухані.

Брехня про відпочинок в Омані, тривала мовчанка про трагедію, прийняття іранської версії авіакатастрофи, і нарешті рішуча, але вже непотрібна заява постфактум, сформували недовіру в українців до гаранта та продемонстрували очевидну нерішучість українського президента в складній міжнародній ситуації. Адже насправді істина у справі авіакатастрофи українського літака встановилася лише після активного втручання Франції, США, Канади та Британії, які фактично змусили Іран визнати свою провину і цим зробили всю роботу замість української влади, яка хто знає, чи своєю нейтральною позицією добилася б хоча б вибачень, не кажучи вже про компенсації родинам жертв авіакатастрофи.

Дилетанти при владі

Іранська трагедія яскраво продемонструвала професійну непридатність багатьох українських чиновників

Іранська трагедія яскраво продемонструвала професійну непридатність багатьох українських чиновників, які в дні іранської авіакатастрофи оскандалилися некомпетентними діями та заявами.

Спочатку Україна взяла за основу іранську версію аварії, а українське посольство в Ірані оголосило, що катастрофа сталася “внаслідок аварії двигуна через технічні причини”, а “версія теракту виключається”. Пізніше, цю заяву видалили з сайту відомства, але українці вже в новинах побачили, що заявляють світові ЗМІ, і як недолуго на їх фоні висловлюються наші чиновники.

Потім обурливу заяву зробив міністр МЗС України Вадим Пристайко, який заявив, що загинуло “на щастя лише 11 українців”-  так, ніби смерті одинадцяти молодих українців мало для трагедії, і нібито втрачені життя 176 громадян з Ірану, Канади, Швеції, Німеччини, Британії – це зовсім не трагедія, а “щастя”.

Вражаючу некомпетентність продемонструвала й прес-служба президента, яка оскандалилася тим, що в офіційному Twitter написала з помилкою назву країни Канада, через що канадські громадяни почали писати обурливі коментарі на сторінці українського гаранта з правильним варіантом написання.

Потім українців та світову спільноту обурила усміхнена “кварталівська” фотографія Зеленського на фоні скорботної свічки по жертвах авіакатастрофи у Facebook, яку після численних скарг дописувачів врешті замінили на фотографію, з виразом обличчя президента відповідним до трагедії. Проте, якщо для українців ще зрозуміла халатність та розсіяність прес-служби президента, яка, ведучи президентські сторінки у соцмережах, недбало забула змінити усміхнену фотографію шефа, то для іноземних громадян це виглядало як блюзнірство та насміхання Зеленського із 176 людей загиблих у авіакатастрофі.

А скандальна прес-секретар президента Юлія Мендель, яку неодноразово критикувала преса за неетичну поведінку, написала безглуздий пост, в якому українці прочитали про страшного Зеленського.  “Це так страшно… Президент терміново повертається до Києва” – написала Мендель, не подумавши, як цей допис виглядає  очима тверезої та критично мислячої людини. Такі абсурдні помилки, в час, коли до заяв та Інтернет-сторінок українського президента прикута увага міжнародної спільноти, є вироком усій структурі прес-служби, в яку, на думку багатьох українців, понабирали кого-небудь по оголошенню, і явно не за критеріями компетентності.

Порада для авіапасажирів

Де-факто, коли для України несподівано відкрився ще один інформаційний фронт, який полягав у потребі захисту прав своїх громадян, своєї авіакомпанії і зрештою – першочергового доступу України до місця аварії, вищі посадові особи нашої держави продемонстрували бездіяльність, неготовність, непрофесійність та нездатність навіть встановити правду про трагедію. Українська влада чомусь не змогла, або ж не наважилася навіть поставити рішучі вимоги перед Іраном. За словами української журналістки Марини Данилюк-Ярмолаєвої, нам лише зіграло на руку те, що світові лідери дали рішучу відсіч іранському уряду і підтвердили свої слова відео, де літак МАУ збиває ракетою ВПС Ірану, а вітчизняні чиновники переймаються лише різдвяними канікулами.

Іранський інцидент продемонстрував українцям не лише низьку компетентність наших високопосадовців та їхню незацікавленість і нездатність захищати права своїх громадян, але й засвідчив важливе попередження для українських авіапасажирів. Якщо українці купуватимуть квиток на літак – варто пересвідчитися, що на борту цього літака будуть громадяни Канади, Британії чи США – щоб у випадку чого, було кому захистити їхні права та добитися компенсації для родин, адже на українську владу тут надії мало.

Валерій Майданюк, політолог, спеціально для “Вголосу”