Колишню голову Національного банку України Валерію Гонтареву нещодавно запросили до США для спілкування із Конгресом, а зараз вона перебуває у Лондоні. Все це сталось внаслідок нібито нападів на ексчиновницю, про які вона сама й повідомляла. Як відомо, раніше Гонтарева заявила, що її збив автомобіль у Лондоні, згодом повідомила, що її невістці спалили автівку, а потім невідомі у масках вдерлись у її будинок, в якому вона не живе. «Вишенькою на торті» став підпал її будинку під Києвом у ніч на 17 вересня.

Проте не все так просто у цій історії. У суспільстві з’явилось багато версій, хто може стояти за цими злочинами. Одні кажуть, що це справа рук колишніх колег по роботі. Інші стверджують, що таким способом Петро Порошенко вирішив відволікти увагу преси від арешту його нерухомого майна «Кузні на Рибальському». Сама Валерія Гонтарева заявила, що вона є ворогом для Ігоря Коломойського, натякаючи на причетність олігарха. Також, згідно з однією з найпопулярніших версій цих подій, Гонтарева організувала все сама задля отримання політичного притулку у Британії.

Тож звідки «ростуть ноги» у цієї заплутаної історії? Про це «ІА «Вголос» дізналось у ексзаступника голови СБУ і контррозвідника Олександра Скіпальського та колишнього заступника голови СБУ Віктора Ягуна.

Яка роль Ігоря Коломойського у цій історії?

Олександр Скіпальський:

Така ж сама, як ваша і моя. Я бачу його причетність до цих злочинів на тому ж рівні, як і причетність усіх, хто живе в Україні і був у Києві тоді. У Коломойського немає жодних підстав чинити такі речі, бо за таких обсягів грошей, про які йде мова, така помста виглядає надто вже примітивною для людини на зразок Коломойського. Він міг би зробити більше, впливаючи на рішення англійської влади, щоб вона не надала Гонтаревій політичного притулку. Є такий вислів, що це «не царська справа», саме тому я відразу відкидаю версію із Коломойським. Дрібні люди можуть мститись, підпалюючи будинки чи машини. Це люди із примітивним мисленням, а не люди із мисленням мільярдера.

Віктор Ягун:

Якби він захотів, то вчинив би, як із Пінчуком: всі питання вирішив у лондонському суді

Якби він захотів, то вчинив би, як із Пінчуком: всі питання вирішив у лондонському суді, а тепер, як ми бачимо, вони знайшли спільну мову і порозумілись. Тобто де олігарх, а де підпал хати…

Коломойському, до речі, теж вигідно, щоб Гонтарева була в Україні. Йому треба, щоб суди тривали і він зміг довести, що вся ця справа із Приватбанком була ініціативою не держави, а певних осіб і що він більше втратив, ніж здобув. Це однозначно, як на мене.

Чи може це бути помста банкірів або когось, із ким Гонтарева не поділилась грошима?

Олександр Скіпальський:

Найімовірніше, якщо і шукати, звідки «ростуть ноги» і розглядати це як акт помсти, то треба переглянути людей, які втратили свої депозити і заощадження унаслідок ліквідації тих банків, яку зробила Валерія Гонтарева. Однак і це є доволі дрібною помстою, якщо розвивати цю версію.

Віктор Ягун:

Як я вже казав, у мене є більше підстав уважати, що це все одна велика піар-кампанія. Я просто не розумію отих дрібних речей. Якщо хтось комусь щось винен, то можна людині набагато більше дошкулити через судові органи, ніж використовувати мотиви 90-х років на зразок щось комусь спалити, на когось «наїхати», погрожувати і тому подібні методи.

Все йшло у порядку зростання, тобто спочатку авто, потім якісь погрози, а пізніше і будинок. Я схиляюсь до версії, що це передусім вигідно самій Гонтаревій.

Приблизно тоді ж з’явилась інформація про те, що суд заарештував нерухоме майно заводу «Кузня на Рибальському», до якого має стосунок Петро Порошенко. Чи можна сказати, що підпал будинку Гонтаревої – це спроба «заговорити» цей скандал?

Олександр Скіпальський:

Ця справа ніяк не вплине на хід слідства щодо Гонтаревої і щодо Порошенка. Ці справи різні. Безумовно, що злочинця завжди жене страх і їх обох теж може гнати страх. Тому ці дії, про які ми говоримо, можуть мати місце, але вони ніяк не впливають на діяльність слідчих і судів. Це може мати вплив лише на суспільну думку людей, які цікавляться новинами.

Для нас сьогодні вже нічого дивного немає. Кругом є різні інформаційні вибухи і чимало медіа налаштовані не на пошуки істини, а на пошук сенсацій. Це біда і її треба виправляти.

Віктор Ягун:

По-перше, сама «Кузня на Рибальському» належить не Порошенку, а Сергію Тігіпку, тому перш за все це був удар не по експрезиденту, а по самому олігарху. Тому я щиро переконаний, що усі ці моменти навколо цих дрібних арештів є більше тактикою «малих порізів» для того, щоб десь щось «підчепити», зробити і нашкодити. Щодо Порошенка треба працювати глобально. Якщо він винен у тих гріхах, які йому приписують, то збирайте докази, подавайте в суд і доводьте це все до логічного завершення. У нас вкотре утворюється ситуація, де всі багато говорили, а в результаті нічого ніхто не добився.

Чи може бути Валерія Гонтарева причетна до підпалу власного будинку?

Олександр Скіпальський:

Гонтаревій зараз небезпечно повертатись в Україну, є рішення суду про її примусову доставку

Версія, що це зроблено з її участю, має повне право на існування. Гонтаревій зараз небезпечно повертатись в Україну, є рішення суду про її примусову доставку. Тому вона робить усе для того, щоб отримати політичний притулок в іншій державі. Це, на мою думку, за тих дій і звинувачень, які проти неї висуваються, виглядає абсолютно логічно і правдоподібно з її боку.

Віктор Ягун:

Чинити такі дії проти Гонтаревої явно невигідно українській владі. Якщо врахувати все, що відбувається навколо неї, то владі набагато цікавіше бачити її тут, в Україні в жодному разі не залякувати і все довести до логічного завершення, якщо вона справді винна, і тоді вже остаточно покарати.

А кому це вигідно? Насамперед їй самій і вигідно! Причому це дуже дивна тенденція тому, що була нещодавно одна зустріч на рівні міжнародних парламентарів  і там, чомусь, питання того, що у нас є агресор, війна і загиблі на фронті, упускалось. А от питання Гонтаревої звучало неодноразово. Я розумію, що більш публічні особи є ближчими до медіа-ресурсів і цікавішими для преси, зокрема західної. Але це так не робиться, в Україні це не є предметом першої зацікавленості. У нас є фронт, у нас люди щодня гинуть і ми маємо набагато важливіші проблеми, ніж «возитись» із Гонтаревою. Тому це все виглядає так, ніби у Африці щось сталось і нікому це нецікаво. А от якби у Африці вбили білошкірого бізнесмена, то всі б кинулись з’ясовувати, що ж там відбулось.

Мене також цікавлять деякі факти, на які я звернув увагу. Наприклад, те, що було пов’язано із самою охороною цього будинку. До певного періоду цю будівлю охороняли шестеро охоронців, а потім раптово залишилась одна людина. Саме тоді, коли працював один охоронець, стався підпал. От мене це набагато більше цікавить.

Однозначно, ця вся історія вигідна їй, вигідна її партнерам і їм треба зараз показати Україну в такому світлі, ніби це дика країна, яка не може навести лад на своїй території, тому треба прийняти рішення і отримати дозвіл на проживання чи статус біженця у Лондоні.

Роман Гурський, ІА “Вголос”