Провокаційний фільм «Невинність мусульман», поява якого в інтернеті стала причиною численних акцій протесту в мусульманських країнах та вбивства посла США в Лівії, стала зручним приводом для індійського уряду, щоб ще більше посилити контроль у сфері інтернету в Кашмірі, де панують сепаратистські настрої.

Протягом багатьох десятиліть цей регіон, який площею не поступається Британії, був джерелом серйозної напруги і боротьби між Індією та Пакистаном. Більшість мешканців Кашмірської долини сповідують іслам, тож прагнуть приєднатися до мусульманського Пакистану. 

Індія, зрозуміло, всіляко намагається побороти сепаратистські настрої. Під час повстання в регіоні в 1989 році індійська армія та сили безпеки вбили близько 70 тисяч кашмірців, причому більшість жертв були мирними мешканцями, які не брали безпосередньої участі в повстанні.

Інформаційна блокада

«Це ще один крок до мети позбавлення людей засобів самовираження. Богохульний фільм на YouTube послужив просто приводом для виконання визначеної політики уряду», – так прокоментував черговий утиск з боку Делі Шоукат Хуссейн, аналітик і професор, який викладає в кашмірському університеті. 

Його підтримує Самір Ясір, професор Центру міжнародних відносин в Ісламському університеті технології та наук: «Такий крок індійського уряду – це серйозне порушення свободи слова. Держава вже давно хотіла заблокувати саме ці ресурси, однак боялася суспільної реакції».

Нагадаємо також, що з моменту хвилі протесту 2008 року в Кашмірі в мобільних мережах заблоковано смс-сервіс (щоб унеможливити швидке оповіщення великої кількості людей про місце та час акцій протесту). А з моменту початку іншої протестної хвилі в 2010 році багатьох студентів заарештували і відправили в «табір кіберзлочинів», розташований в літній столиці регіону місті Срінагар, за те, що вони виклали на Facebook і в YouTube відео і фотографії із закликами до відділення від Індії.

Зрештою, дії індійського уряду вмотивовані – мешканці Кашміра активно користуються інтернетом, особливо в якості засобу пропаганди ідей сепаратизму. Знаменитий лідер сепаратистів Алі Шах Джілані користується YouTube для регулярних проповідей, оскільки уряд штату не дозволяє йому виступати на жодних громадських зібраннях чи приходити на п’ятничні молитви. 

Значною популярністю користується й сторінка на Facebook групи під назвою «Aalaw» («Поклик»), члени якої все ж зуміли висловити свій протест в інтернеті: «У Кашмірській долині інтернет заблокований, смс-повідомлення заборонені, людей саджають до в’язниці – це те, що називається індійським демоном божевілля (в оригіналі замість слова «democracy» написано «demon-crazy» – демон-божевілля з англійської). Геть індійський уряд та його політику!». 

Танки на схилах Гімалаїв

Останній різкий сплеск напруги в регіоні трапився рівно рік тому. В жовтні 2011 року уряд Індії вирішив розмістити в Гімалаях у прикордонних зонах з Китаєм і Пакистаном танки Т-72 радянського виробництва. Причиною цього стали дані індійської розвідки, яка виявила в пакистанській частині спірного князівства Кашмір (яку Індія вважає незаконно окупованою) майже чотири тисячі військовослужбовців Народно-визвольної армії Китаю.  

Союз Ісламабада та Пекіна не виглядає аж надто дивним, оскільки Делі завзято дружить з Кабулом. Якраз напередодні розміщення танкових підрозділів Індія та Афганістан підписали договір про стратегічне партнерство, спрямований проти Ісламабада. Обидва підписанти мають безліч претензій до сусіда. 

З Індією зрозуміло – територіальні суперечки через Кашмір, а ось уряд Афганістану небезпідставно звинувачує пакистанців у підтримці руху «Талібан», з яким Гамід Карзай, навіть за підтримки американців, у жоден спосіб не годен дати собі раду. Водночас аж ніяк не за гімалайськими горами 2014 рік, на який заплановано вивід з афганської території іноземного контингенту.

Карзаю, певно, вже зараз голова паморочиться, коли він згадує долю президента Наджибулли, котрого таліби після виводу радянських військ загнали на шибеницю. У зашморг нинішньому афганському керівникові не хочеться, тож він, так виглядає, вирішив замінити американців індійцями. 

Принаймні підписана рік тому угода про стратегічне партнерство передбачає й співробітництво в галузі безпеки. Експерти кажуть, що може йтися про введення в Афганістан чергового «обмеженого контингенту» – цього разу індійського.

Здавалося б, навіщо Делі влазити в охоплену анархією країну, повторюючи помилку британців, СРСР та США? А для того, щоб затиснути в лещата споконвічного ворога Пакистан. Зі сходу його підпиратиме властиво Індія, із заходу – її сателіт Афганістан. Нова конфігурація для індійців надзвичайно виграшна. 

Натомість вона абсолютно не влаштовує сусідній Китай, який, з одного боку, давно ворогує з Індією, з іншого – так само давно всіляко підтримує Пакистан. Тож з огляду на такі розклади поява рік тому в пакистанській частині Кашміру вузькооких хлопців у одностроях Народно-визвольної армії Китаю не є дивиною. 

І так воно виглядає, що в забутому Богом князівстві посеред Гімалаїв можуть зійтися в бійці одразу три ядерні держави: Пакистан, Китай та Індія. А якщо ще й американці не встигнуть вчасно накивати п’ятами й опиняться відразу між чотирма вогнями (не забуваймо про не ядерних, але надзвичайно войовничих афганських моджагедів), до конфлікту долучиться ще й четверта країна з атомною бомбою (і не одною). Що з того вийде: годі й уявити. 

Щоправда, наразі це – лише похмурі прогнози. Ситуація може розвернутися в який завгодно бік. Однак у будь-якому разі ситуація в Кашмірі потенційно небезпечна черговим збройним конфліктом. Нехай не ядерним, але ж і танки Т-72 радянського виробництва можуть винищити тисячі людей…

Довідка

Кашмір – старовинне князівство в Гімалаях, нині –  спірна територія, розділ якої після розпаду Британської імперії не був закріплений жодними офіційними договорами. Зараз Кашмір розділений на індійський штат Джамму і Кашмір (10 мільйонів жителів), самопроголошену невизнану державу Азад Кашмір (населення – 3,6 мільйона), так звані північні території (мільйон мешканців), що перебувають під контролем Пакистану, і невеликий район під юрисдикцією Китаю, населений декількома тисячами осіб. Кашмірський конфлікт був причиною трьох війн між Індією та Пакистаном. Після початку глобальної боротьби з тероризмом та нападу на індійський парламент 13 грудня 2001 року індійський уряд зайняв жорстку позицію щодо кашмірських сепаратистів і намагається вирішити проблему силовими методами.

За матеріалами: inosmi.ru, inopressa.ru, uk.wikipedia.org

Фото: kashmirglobal.com