На початку 2020-го року топ-чиновники і народні обранці України заробили неймовірні суми грошей. Одні з них добились підняття власної заробітної плати, інші ж отримали «космічні» премії, суми яких досягають сотень тисяч гривень. В одному лише Міністерстві культури Володимир Бородянський заробив 112 тис. 904 грн., Олексій Сівірін – 215 тис. 17 грн., Ірина Подоляк – 240 тис. 478 грн., Анатолій Максимчук- 248 тис. 21 грн., а Ростислав Карандєєв – 398 120 грн. Це, звісно, далеко не повний перелік. Такий стан речей неабияк обурив українців, які відразу стали висловлювати власну позицію у соціальних мережах. Хтось апелює до сумління чиновників, а хтось нагадує про війну на сході України, яка триває ось уже 6-й рік.

То чи мали право у Кабінеті міністрів призначати такі премії і встановлювати надвисокі заробітні плати? Про це журналіст ІА «Вголос» спілкувався із експертами.

Валерій Димов, директор Центру суспільно-інформаційних технологій:

З моральної точки зору чиновники не мають права виділяти собі такі гроші. Їхні «здобутки», м’яко кажучи, не дуже великі. Наприклад, у Кабміні багато людей пройшли різного роду тренінги щодо оцінки ефективності роботи і саме за цим критерієм вони не мають права собі нараховувати премії, бо ми не бачимо їхньої роботи. Я не буду розглядати гіперболізовані зарплати Коболєва і Вітренка, але я говорю про інших чиновників із «космічними» зарплатами, чия ефективність близька до нуля. Ми також пам’ятаємо, що у нас був дефіцит у бюджеті і були зупинені виплати по всій країні.

Щодо політичної складової, то я вважаю, що це намагання сучасної влади використати свій рейтинг, який поки ще не дуже впав. Чиновники зараз самі собі піднімуть зарплату, а суспільство згодом буде звертати увагу на зовсім інші речі. Взагалі, наші політики, коли вони в опозиції, завжди розповідають про високі заробітні плати, які контрастують із соціальними проблемами. Але коли вони приходять до влади, вони роблять те саме, що і їхні попередники.

І головний момент у цій ситуації полягає в тому, що ми не повинні забувати, що у нас війна. Коли ми говоримо про гривні, то часто це ті гривні, які не отримує фронт, воїни і вся військова промисловість. На фоні цього всього високі зарплати чиновників виглядають просто цинічно.

Я розумію, що зарплата чиновника має бути конкурентною, але тоді і критерії і вимоги мають бути відповідними. У нас тут, за рідкісним винятком, більшість чиновників  некомпетентні, неефективні і не конкурентні. Я вже не кажу про  напівпорожню залу ВРУ, прогули, запізнення, скандали… Грубо кажучи, їх би вигнали з роботи переважна більшість працедавців. Або, скоріше, не взяли.

Володимир Лановий, ексміністр економіки України:

Усі засідання Кабміну проводяться у секретному режимі

Рішення про встановлення посадових окладів і премій приймає Кабінет міністрів. Я маю на увазі саме державні установи. Вони прийняли таку постанову, але ми про це не знаємо. Ми знаємо лише те, що усі засідання Кабміну проводяться у секретному режимі. Ці премії накручуються якимись штучними показниками. Наприклад, якщо людина сидить у своєму кабінеті, то їй 100% буде премія, такого ніколи не було. Ця влада прийняла собі зручні і штучні підвищення зарплат. З моральної точки зору це неприпустимо. Ніде у світі ніхто сам собі не встановлює заробітну плату, використовуючи не власні фонди, а бюджет країни.  У США, наприклад, якщо конгресмени підвищують собі зарплату, то це розповсюджується на наступну каденцію, для майбутніх посадовців.

Крім того, мають витримуватись співвідношення між зарплатами керівників вищого рівня і середніми зарплатами у бюджетній сфері. Такі ненормальні відмінності будуть розколювати суспільство. Найбільшим збудником соціальних протистоянь між владою і народом є якраз неправомірний розподіл загальних прибутків. Такі речі будуть збурювати суспільство, що призведе до протистоянь і дестабілізації ситуації в країні із невідомо якими наслідками.

З точки зору економіки, не можна так розподіляти бюджет. Чиновники собі взяли більшу частину, а людям дали меншу. Це буде призводити до різного типу негативних наслідків, як у радянські часи, коли люди крали на своїх робочих місцях. До того ж люди будуть себе запевняти, що «вони» беруть, то чому ж не можу взяти я?

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства:

Ці чиновники офіційно собі підняли заробітну плату до такого рівня. Не варто забувати і про відповідні пільгові елементи. Це називається свавілля. Вони не мають права робити такі речі тому, що в Україні є відповідне формування, структурування і призначення зарплат бюджетникам. А вони і є бюджетними працівниками, оскільки отримують гроші із державної казни. Вони повинні керуватись відповідними законами. Те, що вони здійснили, зветься беззаконням, бо ці гроші належать платникам податків. Ці гроші утворюються не від бюджетних працівників. Народні депутати, судді, прокуратура і всі інші є тими, хто «пожирає» наші з вами гроші. А формують ці гроші ті, хто створює додаткову вартість, тобто підприємці. Усі гроші з’являються лише завдяки цим «маленьким капіталістам», яких режим Зеленського просто нищить. Усі ці «рябошапки» є просто паразитами на тілі народу України.

Олександр Антонюк, політтехнолог:

З економічної точки зору очевидно, що таке право чиновники мають, бо по-іншому цього би просто не пропустила бухгалтерія. А з моральної сторони ця ситуація виглядає цинічно. У нас, фактично, таке не регулюється законодавством, тому в результаті ми маємо таку річ. Народні депутати собі зараз вибивають зарплату у сто тисяч гривень, наприклад. Я розумію чиновників, що хочеться мати більше, але не розумію аж такі суми. Можна було б змиритись, якби мова йшла про 50 тисяч гривень, це достатньо для того, щоб більш-менш нормально жити. Але я не можу зрозуміти ті суми, які зараз «гуляють» в Кабміні.

Народ України мусить тепер бачити і розуміти, що це був їхній вибір. Коли було голосування за певні політичні сили, треба було усвідомлювати, що саме ці сили будуть формувати уряд.

У нас проблема в тому, що ми часто апелюємо до боротьби з багатством, а не до боротьби з бідністю. Тому, коли політики і чиновники йдуть до влади, мають бути умови наперед, на яку зарплату він готовий працювати і що він готовий робити. Нормально, коли чиновники отримують високі зарплати, особливо враховуючи стрес на роботі, але не при такій низькій середній заробітній платі у людей.

Роман Гурський, ІА «Вголос»