Цього разу вони мали зустріч із головою “Газпрому” Олексієм Міллером, прем’єр-міністром РФ Дмитром Медведєвим та пропутінським політиком Борисом Гризловим. Попередні візити цих промосковських вояжерів до країни-агресора викликали хвилю обурень в українському суспільстві, проте тоді Петро Порошенко нічого не зробив, аби припинити цю демонстративну зухвалість.

Від нового президента ми також наразі не бачимо не те що адекватної, а бодай якоїсь реакції. А якою вона б мала бути? Про це ІА «Вголос» запитало у експертів.

Олександр Солонько, політичний аналітик та громадський діяч:

Питання полягає в тому, що на такі візити мала б відреагувати СБУ, притому ще тоді, коли перший раз Медведчук та компанія їздили на так звані газові переговори ще за часів президентства Петра Порошенка. Такі візити ці проросійські політики дозволяли собі досить вільно та регулярно, подаючи це як міжнародні візити посадових осіб.

Замість телефонувати Баканову з приводу дрібного посадовця, варто було доручити дізнатись, про що Медведчук і його соратники розмовляли в Москві

Що стосується Зеленського, то очевидно, що замість того, щоб кричати на дрібного чиновника під час засідання у Борисполі, він мав би показати свій характер у інших питаннях. Наприклад, президент міг дати доручення Івану Баканову розслідувати цю справу. Замість телефонувати йому з приводу дрібного посадовця, варто було доручити дізнатись, про що Медведчук і його соратники розмовляли в Москві, чому взагалі відбувались ці переговори, які у них плани тощо. Всі розуміють, що такі поїздки промосковських сил нічого доброго для України не несуть, тому Служба безпеки мала б це питання дослідити.

Валентин Гладких, політолог, філософ:

Реакція Володимира Зеленського має бути в межах чинного законодавства і наданих йому повноважень. Реакція може бути у юридичній площині та у політичній. Юридично Зеленський може реагувати у межах своїх конституційних повноважень (СБУ, правоохоронні органи і т.д.). Що стосується політичної площини, то треба усвідомити, що Медведчук, Бойко і їхні соратники їздять до Росії абсолютно як приватні особи. Жодного мандату чи директив для того, щоб нас представляти, українська держава їм не надавала. З таким же успіхом я можу поїхати у Камбоджу чи В’єтнам і там провести якісь переговори. Це ні до чого Україну не зобов’яже, тому треба розуміти, що ця поїздка є швидше символічною і відіграє передвиборчу функцію.

Після того, як Медведчука виключили із Мінських підгруп, він тривалий час позиціонував себе як єдиний ефективний канал комунікації із РФ і змусив усіх у це повірити. За великим рахунком, він виконував роль посла Росії та так званих “ЛНР” і “ДНР” в Україні.

Зеленський досить популярно і яскраво дав зрозуміти, що він не потребує послуг Віктора Медведчука як посередника у стосунках Росії та України. Оскільки ми не розривали дипломатичних відносин із Москвою, то було б логічним обмінятись послами і спілкуватись за допомогою дипломатів, як і належить, а не через незрозумілих посередників.

Треба усвідомлювати, що у Російській Федерації також є різні позиції щодо ситуації, яка склалась, щодо ролі Медведчука зокрема. Чомусь ми розуміємо, що в українській політиці є різні суб’єкти, які часто ворогують між собою, а російську політику ми звикли вважати монолітною, хоча приказка каже, що у Кремлі багато веж. Там теж є різні групи впливу, які конкурують між собою.

Головною причиною цього візиту я вбачаю особисті інтереси і передвиборчу агітацію. Якщо Бойко чи Медведчук можуть шляхом таких переговорів досягти позитивного для України результату, то треба використовувати і цей інструмент, надавати їм цілком конкретні директиви і нехай їдуть домовлятись. Щоправда, є серйозні сумніви щодо цього.

Насправді я далекий від думки, що треба порушувати кримінальну справу і проводити розслідування. У Росії перебуває багато приватних осіб, які мають там свої приватні зустрічі. Йдеться як про бізнесові стосунки, так і особисті. То нам необхідно їх усіх садити у тюрми? В’їзд у РФ незаборонений, економічні відносини між країнами теж підтримуються. Україна веде переговори із самопроголошеними республіками, як би не це заперечували (контактна група у Мінську), український “Нафтогаз” веде переговори із російським “Газпромом”, тому говорити про кримінальну відповідальність безглуздо.

Андрій Міщенко, політолог:

Йдеться не лише про їхні поїздки до Росії, а про відповідальність у сукупності за все, що вони роблять, будучи громадянами України

Це тема для дискусій і сказати однозначно щось важко. Біда полягає в тому, що Бойко, Медведчук та інші представники опозиції є громадянами України. Тут повинна працювати Генеральна Прокуратура України та Служба безпеки, потрібно відкривати кримінальне провадження щодо цих людей, і вони повинні відповідати за результати їхньої діяльності на території України. Тобто йдеться не лише про їхні поїздки до Росії, а про відповідальність у сукупності за все, що вони роблять, будучи громадянами України. Наслідком цих проваджень має бути кримінальне покарання згідно з чинним законодавством.

Чи здатний таке зробити Володимир Зеленський – я дуже сумніваюсь. Як і не міг цього зробити попередній президент Петро Порошенко.

Олександр Мусієнко, політичний експерт:

Річ у тому, що президент уже реагував на подібні дії Медведчука. Він заявив, що дає доручення Службі безпеки України та правоохоронним органам розібратися в цьому питанні та вжити усіх можливих заходів для того, щоб не допускати в майбутньому таких поїздок та перемовин. Така реакція вже була, і я вважаю, що якщо вона буде ще раз артикульована в публічному просторі та Зеленський повторно засудить на політичному і публічному рівнях позицію Віктора Медведчука з його колегами по проросійському таборі, це теж буде правильно. Позиція і заява, яка була раніше, повинні бути ще раз підтвердженими зараз.

Також цей момент, як мені видається, пов’язаний із проведенням телемосту між Росією та Україною і питаннями інформаційної та політичної безпеки загалом. Я вважаю, що мало б відбутись засідання РНБО. До речі, в. о. голови СБУ Іван Баканов уже вніс пропозицію про таке засідання з приводу захисту інформаційного простору і діяльності окремих проросійських сил. Я вважаю, що на засіданні РНБО мають бути ухвалені відповідні рішення, зокрема із санкцій як щодо самого Медведчука, так і пов’язаних із ним осіб, які фактично співпрацюють із Росією.