Що означає розрив стосунків Московської церкви та Вселенського патріархату? Як це позначиться на Українській церкві?

Про це кореспондент «Вголосу» питав у релігієзнавця Дмитра Горєвого, заступника директора Агенції моделювання ситуацій Олексія Голобуцького та керівника «Інституту трансформації суспільства» Олега Соскіна.

Що означає розірвання стосунків між РПЦ та Вселенським патріархатом?

Дмитро Горєвой:

Розірвання євхаристійного спілкування у світському вимірі дорівнює розірванню дипломатичних стосунків. Ми бачимо, що РПЦ намагається діяти у руслі політики Російської Федерації, ізолюючи себе від решти світу. Для вірних РПЦ таке розірвання стосунків із Константинополем означає, що їм заборонено молитися та брати участь у таїнствах у церквах Константинопольського патріархату, а це не лише церкви на території сучасної Туреччини, а й на півночі Греції, зокрема, і на святій горі Афон. Таким чином Москва ізолює своїх вірних від грецького православ’я.

Як наслідок, численні політики з України та Росії не матимуть права сповідатися, причащатися та брати участь у інших релігійних дійствах на тій же горі Афон. Також Москва вставляє собі палиці в колеса й у контексті Західної Європи, де діє специфічний тип спілкування між єпископами на нарадах. Такі єпископські наради завжди очолює представник Вселенського патріархату і на них приймають важливі рішення, зокрема, розподіляють кошти з бюджету, де є церковні податки.

У РПЦ заявили, що Вселенський патріархат через спілкування з «раскольніками» втратив свій статус. Що це може означати?

Олег Соскін:

У православному світі є поняття Вселенського патріархату та християнської церкви як «єдиного тіла Христового» і саме РПЦ не мала жодного права йти на розкол із Константинопольським  патріархатом. Вони порушили всі канони Церкви. Бо у православному світі є своя церковна ієрархія, найважливішим у ній є Вселенський патріархат, далі йде Єрусалимська церква, Антіохійська церква, Александрійська церква і лише потім — Московська.

«РПЦ хоче зайняти місце Вселенського патріархату»

Заяви РПЦ про припинення спілкування з Константинопольським патріархатом можна розцінити як спробу створити свою церковну ієрархію на противагу Вселенському патріарху, або навіть зайняти місце Константинопольського патріархату в церковній ієрархії. У Москві для реалізації цього використовують по-суті бандитські методи: шантаж, підкуп слабших православних Церков і тих, які перебувають під їхньою юрисдикцією. Це можна сприйняти як спробу розколу єдиної Православної церкви. Бо РПЦ не є церквою-матір’ю. РПЦ взагалі не мала права виступати проти повернення Київської митрополії у лоно Вселенської церкви та відновлення історичної справедливості.

Московська церква зможе замінити Вселенський патріархат?

Олег Соскін:

У Москви нічого не вийде. Після розриву з Константинополем РПЦ немає жодного доступу до Афону. Почавши війну з Вселенським патріархатом, Російська православна церква відкрила «скриньку Пандори», бо тепер постане питання, а звідки власне у Москви взялася Церква, якими методами вони її отримали. Може постати питання про співпрацю московських попів із КДБ, ФСБ, про порушення ними «таємниці сповіді» тощо.

Московську Церкву чекає розвал. Про томос можуть заговорити і у Білорусі. Адже, якщо автокефалію отримує Українська церква, то цілком логічно, що таке має статися й у сусідній країні. Недарма Кірілл проводив синод у Білорусі. Він боїться і ці парафії втратити.

Все йде до логічного завершення, коли усі зрозуміють, що РПЦ — це не Церква, а пристанище спецслужб, відгалуження структури ФСБ.

Наскільки серйозно розірвання стосунків із Москвою вдарить по Вселенському патріархату?

Дмитро Горєвой:

Для Константинопольського патріархату розірвання стосунків з РПЦ, чи тим більше з УПЦ МП, є невеликою втратою. Хіба афонські монастирі тепер отримуватимуть менші гроші. Але, можливо, це буде і краще для духовного стану афонських монахів, бо вони і так отримують зарплату з грецького бюджету. Адже в Греції Церква не відділена від держави. За умови спілкування з РПЦ монахи з Афону ще часто отримували пожертви готівкою від російських бізнесменів та політиків, а, щоб відплатити за ці гроші, вітали Путіна і висловлювалися на підтримку Росії. Зараз цього не буде і для духовного здоров’я Вселенського патріархату це буде дуже добре.

А що буде з Московським патріархатом в Україні, адже тепер вони не «канонічні»?

Дмитро Горєвой:

УПЦ МП в усьому копіюватимуть дії РПЦ, вони розриватимуть стосунки з Вселенським патріархатом. Московський патріархат в Україні і далі маргіналізуватиметься, оскільки уже відновили у канонічному статусі Філарета та Макарія, надалі буде томос про автокефалію і нову Українську церкву визнають легітимною, вона матиме офіційне спілкування з Константинополем. Таким чином та Церква, яка впродовж тридцяти років била себе в груди і верещала, що вона «найканонічніша», насправді стане відірваною від Матері-церкви. І за таких конкурентних умов УПЦ МП не зможе далі жити.

А от УПЦ МП має змінити свою назву. Бо якщо у нас з’явиться справжня Українська церква, то діяльність ще одної «української» церкви, яка підпорядковується Москві є неприпустимою. У Парламенті уже два роки лежить законопроект про перейменування релігійних організацій, центри яких містяться в країні-агресорі. Таким чином, МП може бути офіційно перейменований в Українську православну церкву Московського патріархату або Російську православну церкву в Україні.

Олексій Голобуцький:

«Те, що «Паша-мерседес» став молитися за українських воїнів, свідчить, що вони готуються до переходу в нову Церкву»

Кількість парафій Московського патріархату в Україні за останні десять років суттєво зменшилась. Якщо буде Українська автокефальна церква, то зрозуміло, що вони і далі зменшуватимуться. І те, що сумнозвісний настоятель Києво-Печерської Лаври «Паша-мерседес» став молитися за українських воїнів, свідчить про те, що вони або готуються до переходу в нову Церкву, або просто бояться втратити грошові потоки і почали вдавати з себе «патріотів».

Можливо, стосовно Московського патріархату і справді приймуть закон про Церкву з центром у Росії. Хоча по-суті, коли в Україні буде канонічна Українська православна автокефальна церква, статус УПЦ МП суттєво знизиться, зокрема, і через розрив із Константинополем. І тут повинні обирати уже самі вірні. Бо з одного боку буде Вселенський патріархат, який має історичні повноваження у православному світі, а з іншого – Московський патріархат, який усіх, крім себе, вважає неправильними, «раскольніками» та зачитує анафеми. Істинні віруючі мають самі вирішити, що їм ближче.

На кого тоді розраховані такі різкі заяви РПЦ про розірвання стосунків із Константинополем?

Олексій Голобуцький:

Дії та заяви РПЦ стосовно розриву відносин із Константинопольським патріархатом розраховані на внутрішнього споживача. Це продовження кремлівської політики ізоляціонізму, яку розпочав Путін. Росіян і тих людей, котрі в інших країнах ходять до московської церкви, лякають тим, що у світі всюди підступність, їм потрібно гуртуватися довкола Путіна та Церкви. Це свідчить і про те, що РПЦ абсолютно підконтрольна Кремлю. Своїми діями РПЦ зруйнувала свій же міф про «третій Рим». Імовірно, у РПЦ й досі розраховують, що конфліктами, грошима та кровопролиттям ще можна повернути ситуацію на свій бік. Вони це робили впродовж тривалого часу. Але зараз у них — вкрай мало шансів.