Наталю, чи дуже розчарована виступом збірної України?

Перш за все розчарована тим, що ми не змогли пройти в наступний раунд турніру. Якщо відверто, шанси в нас були. Вони є завжди в кожної команди. Вважаю, що ми грали непогано. Не можна сказати, що провалили всі матчі. Особисто я грою команди задоволена. А чому не пройшли в наступний раунд – це складне запитання. Потрібно аналізувати ігри та розбирати помилки, які допустила наша команда.

Однією з причин вважаю брак ігрової практики. У такому складі, переконана, ми не зіграли достатньої кількості матчів і, безумовно, це дало свій результат. Звісно, хотілося б більше ігрової практики, однак такі теперішні реалії. З цим нічого вже не вдієш. Ні для кого не секрет, що навчально-тренувальних зборів нам також забракло. Для прикладу, інші збірні місяць разом тренувалися до чемпіонату Європи, а ми зібралися лише за два тижні до турніру.

Чи могла збірна України краще зіграти в цих трьох матчах?

Звісно. Якби підготовка до Євро була трішки на іншому рівні, можна було б очікувати кращого результату, ніж три поразки. У нашій збірній є чимало непоганих гравців, але було відчутно, що на майданчику всім бракує зіграності та командної думки.

Як оціниш свою гру? Чим для тебе було виступати за національну збірну України?

Хвилювання були, однак цікаво, що вони були ще до офіційних ігор чемпіонату Європи. Вони були перед товариським матчем зі збірною Словаччини, а от в іграх на Євро було значно спокійніше. Ніби парадокс, але це правда. Якщо відверто, то навіть не думала, що поїду на фінальну частину чемпіонату Європи. Виклик у збірну став приємною несподіванкою. Звісно, я старалася, проте сказати, що задоволена своєю грою, не можу, оскільки не реалізувала багато стовідсоткових гольових моментів.

Чи відчуваєш, що ростеш як професійний гравець? Успіхи твого клубу «Галичанки» в чемпіонаті України та єврокубках помічають фахівці.

Це приємно. Відчула це на початку чемпіонату України. Мабуть, зрештою, як й інші дівчата (сміється).

24 грудня у Львові відновлюються матчі чемпіонату України. Чи складно буде переключитися на поєдинки зовсім іншого рівня?

Непросто, оскільки першість Європи – це дуже високий рівень, а чемпіонат України, звичайно, нижчий. Завжди непросто переключатися з одного рівня на інший. Незважаючи на це, старатимемося. Цього сезону в нас два важливі турніри, в яких ми хочемо виступити максимально вдало – це чемпіонат України та «Кубок виклику».

У «Кубку виклику» «Галичанці» доведеться зіграти з грецьким клубом «Амінтас Амінтау». Що відомо про цю команду?

Узагалі нічого не знаю про цю команду. Для мене, як і для багатьох дівчат, вона є загадкою. Єдине – знаю, що гандбол у Греції нині переживає не найкращі часи, кажуть, що рівень команд не є високим. З огляду на це, є великі надії, що здолаємо цю команду й вийдемо в наступний раунд.

Богдан Пастернак, «Вголос»