«Вголос» проаналізував думки експертів і розпитав їх про можливі причини вбивства Павла Шеремета. Про те кому вигідно було скоїти цей злочин,  підклавши вибухівку у машину, що належить Олені Притулі. А також про паралелі між двома вбивствами з різницею у 16 років – Георгія Гонґадзе і Павла Шеремета.

Зокрема, аналітик Олександр Кочетков на власній сторінці у «Facebook» написав, що вбивство Шеремета є політичним замовленням. «Це правда, що Україна повернулася в лихі дев'яності. Але вбивство Павла Шеремета – Царства йому Небесне! – З іншої сфери. У 90-ті був розгул криміналу. Вбивали через переділ власності, бізнесу і сфер впливу. Усували підприємців-конкурентів…А вбивство Шеремета – політичне. Павло не був просто популярним опозиційним журналістом. Ні в Білорусі, ні в Україні. Він тяжів до великих політичних ігор за участю ЗМІ. Як і Георгій Гонґадзе», – підкреслив аналітик. На думку Кочеткова, «російський слід» в даному випадку не виглядає переконливим, бо Шеремет не представляв персональної загрози Кремлю, адже два роки не працював у російських ЗМІ. Водночас, аналітик вважає, що вбивство однозначно пов'язане з  його професійною діяльністю і з «Українською правдою», яка нині «не просто розкриває інтриги можновладців, а безпосередньо пішла у владу своїм штатним складом і проявляє активність».

Своєю чергою політехнолог Тарас Березовець називає вбивство Шеремета спробою залякати суспільство і попереджає про те, що найстрашніші відкриття чекають Україну попереду. «Підірвали Шеремета, тепер спробують підірвати країну зсередини», – підкреслив він.

Активіст «Меджліса» Ерфан Кудусов наголошує, що головною версією вбивства є все-таки цілеспрямована робота спецслужб Російської Федерації. А громадський активіст Андрій Федотов каже, що сьогоднішня подія є дзвоном, який зобов'язаний щось змінити в країні. «Вбивства журналістів в нашій країні, на жаль, ніколи не розслідуються до кінця, хоча очевидно, це не просто особиста справа конкретної людини. Це питання свободи», – резюмував він.

Разом із цим колишній начальник Головного управління розвідки Міноборони і заступник голови СБУ Олександр Скипальський у коментарі «Вголосу» наголосив на тому, що у даній справі важливо правильно розставити акценти. «Що стосується загибелі Шеремета, я би робив акцент і шукав причину смерті журналіста у змісті тих матеріалів, що публікує видання «Українська правда». Бо, пригадаймо, загибель Гонгадзе була не через те, що він був високим чи кучерявим. Його загибель була пов’язана із матеріалами, які писав і які друкувала «УП». Тож, на мою думку, важливо дивитися, над чим сьогодні працювали журналісти Олена Притула і Павло Шеремет. І те, що він загинув у машині Притули, я не виключаю, що саме ця обставина була розрахована на неї. Тому шукайте істину в матеріалах Шеремета, чиї інтереси він зачепив. Ймовірно, саме ці люди і спланували вбивство», – зазначив Олександр Скипальський.

Окрім цього, контррозвідник звернув увагу та загальну ситуацію в Україні і у світі. «Якщо ви уважно спостерігаєте за подіями, що відбуваються, то у світі відчувається певне напруження, відбувається загострення внутрішньодержавних відносин майже в кожній країні. Подивіться на жахливі події в Туреччині, Вірменії, Казахстані… Вся ця гострота збільшується з кожним днем. На мій погляд, це закономірний процес у геополітичних вимірах. Що стосується подій в Україні, безумовно, ситуація буде загострюватися, бо ми не можемо бути ізольованими від світу. Що маємо? По ісламському фактору – Крим, кримсько-татарське населення. Росія заявляє вустами своїх відомих журналістів і колишніх військових про необхідність нанесення ракетного удару по місцях дислокації кримських татар на території Херсонської області. І ці погрози з боку Росії треба уважно оцінювати і враховувати. Не знаю, чи бачать наші корифеї ці речі, чи відчувають, але проблема є», – сказав контррозвідник.

На думку Глави Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, смерті Гонґадзе і Шеремета сталися за різних причин, але мають спільне підґрунтя. «Смерть Гонґадзе – це була смерть одного з найвідоміших журналістів, пов’язана з певними конфліктними ситуаціями. Ця смерть стала поштовхом до серйозної політичної кризи, що суттєво змінила Україну: відбулася Помаранчева революція і почалися ті зміни, які ми й досі переживаємо. Думаю, що у випадку з Павлом Шереметом трохи інша ситуація. Павло був достатньо поміркованою людиною, він не був пов'язаний із якимись інформаційними, політичними, корпоративними війнами та конфліктними ситуаціям. Це був змістовний журналіст. Він навіть не займався скандальними розслідуваннями. Тому сказати, кому це було вигідно, дуже важко. Якщо по Гонґадзе одразу виникла версія, що його смерть пов’язана із конфліктами з владою, силовими структурами, то в даному випадку таких версій взагалі немає, бо у Павла не було таких конфліктів. Звісно, можуть з’являтися версії причетності білоруського сліду, інших іноземних спецслужб… Але, раз ми вже загадали ім’я Гонґадзе, я скажу, із чим пов’язані ці дві смерті – «Українська правда». І тут, наскільки я розумію, підірвали машину, що належала Олені Притулі. Отже, як версія, може це був замах на неї з прицілом на «Українську правду»? Бо це потужний інформаційний ресурс. А загалом дуже сумно. Я особисто знав Павла. Він був гарною людиною, шкода, що Шеремет так рано пішов із життя. На жаль, у такий буремний час живемо, коли гинуть найкращі», – поділився Володимир Фесенко.

Директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна навпаки вважає, що навряд чи закладена вибухівка у машину призначалася власниці «Української правди» Олені Притулі. «Вона тут ні до чого. Очевидно, ті, хто організував вбивство, чітко знали графік Павла Шеремета, знали, що зранку він поїде на роботу. Кому вигідна його смерть? Очевидно, як і смерть Гонґадзе, вона вигідна тим, хто хоче дестабілізувати, розгойдати ситуацію в країні. Тим більше, що Шеремет відомий у Білорусі та Росії, тому його смерть розглядатимуть як підтвердження того, що в Україні хаос. Також неможна відкидати, що Павло про щось дізнався. Але тут питання… Все-таки у нас є набагато крутіші журналісти, які спеціалізуються на розслідуваннях. Я знала Шеремета, не дуже близько, але востаннє ми бачилися у п’ятницю. Він був дуже веселим, оптимістичним», – розповіла політолог.

Тетяна Зеленська, «Вголос»