Порошенко пішов в атаку на конкурентів. Із такою заявою в ефірі «Свободи слова» на телеканалі ICTV напередодні ввечері виступив лідер партії «Голос» Святослав Вакарчук. За його словами, люди на Західній Україні масово отримують смс-повідомлення із закликом не голосувати за «Голос» на дострокових виборах до Верховної Ради.

На сайті партії згодом опублікували скріншот цього повідомлення: 

«Українці розчарувалися у Вакарчуку: «Голос» не проходить до ВРУ – соцопитування» і посилання на результати соціологічного опитування, яке дає політсилі всього 4% підтримки.

Як видно зі скріншота, з цього ж номера користувачам надсилали повідомлення про те, що «Європейська солідарність» обходить «Опозиційну платформу», та запрошували на зустрічі з Петром Порошенком у Львівській області 16 липня.

Заяву Вакарчука в ефірі телеканалу також підтримав лідер об’єднаних сил націоналістів ВО «Свобода» Олег Тягнибок. 

«Це політтехнологія, яку застосовує партія колишнього президента Порошенка. Мовляв, лише вони патріоти, а всі решта – агенти Кремля. Вони запускають неправдиву соціологію, яка переконує людей не голосувати за «Голос» і «Свободу», бо вони нібито непрохідні, а тільки за «Європейську солідарність», щоби «голос не пропав», – сказав Тягнибок.

Уже сьогодні вранці «Європейська солідарність» публічно відхрестилася від звинувачень на партійній сторінці у «Фейсбуці».

А за годину виклала рекламний ролик, яким підтвердила всі звинувачення і сама звинуватила всіх, хто не підтримує Порошенка, у підтримці Кремля:

«На виборах ти можеш підтримати будь-яку партію, яка тобі подобається. Але коли ти обираєш «будь-яку партію» з малим рейтингом, твій бюлетень буде змарновано. І ти посилиш позиції проросійських сил. Це саме те, чого хоче Москва. Твоя підтримка непрохідних партій – це допомога реваншистам…»

Заяви про «малі рейтинги» та «непрохідність» «Свободи» і «Голосу» команда Порошенка обґрунтовує результатами соціологічних опитувань Київського міжнародного інституту соціології (КМІСу). Того самого приватного аналітичного центру, дослідження якого часом не збігаються з фактичним результатом у кілька разів.

Наприклад, ЗА ТИЖДЕНЬ до парламентських виборів 2014 року КМІС прогнозував ВО «Свобода» 1,7% (3,1% серед тих, що підуть на вибори). За результатами екзит-полів «Свобода» набрала 6,3%, а після підрахунку голосів отримала 4,71%.

Два роки до того, напередодні виборів 2012 року, КМІС прогнозував «Свободі» найбільше 4,7% (7,8% серед тих, що підуть на вибори). За результатами екзит-полів партія набрала 12,3%, а після підрахунку голосів – 10,45%.

Сьогодні КМІС обіцяє «Свободі» 1,5%, а «Голосу» – 4,0%. Тим часом інші соціологічні служби показують зростання рейтингу обох політсил і результат, більший щонайменше вдвічі. З оцінкою КМІСу збігається лише дослідження соціологічної служби «Социс», яку неодноразово звинувачували у фальсифікаціях соціологічних досліджень, зокрема, на користь влади (Кучми, Януковича, Порошенка). Співзасновником «Соцису» є політтехнолог Петра Порошенка Ігор Гринів.

Розставити крапки над «і» в цій історії «Вголос» попросив політологів Петра Олещука, Валерія Майданюка та Сергія Гайдая.

Сергій Гайдай:

У якийсь момент партія Порошенка теліпалася на прохідному бар’єрі. Виборці зрозуміли, що він є токсичним, зовсім не щирим, а патріотизм для нього – тільки інформаційна ширма. Відповідно, почали шукати альтернативу. На Заході цією альтернативою є «Свобода» та «Голос». 

Порошенко це усвідомив і запустив політтехнологію: «Свобода» і «Голос» непрохідні. Якщо йому вдасться переконати у цьому суспільство – перехопить собі їхніх виборців. 

Це дуже типова і дуже дієва маніпуляція. Адже у наших людей один із найсильніших мотивів голосувати за якусь партію – дивитися, чи вона прохідна. Виборці вважають, що голосувати за партію, яка їм подобається, але не має шансів подолати виборчий бар’єр, означає змарнувати свій голос, отже, необхідно знайти того, хто нібито «точно пройде». Звісно, що це повні дурниці, але це працює. 

Валерій Майданюк:

У Порошенка рейтинг у принципі невеликий. А тепер він помітив зростання рейтингу конкурентів – «Свободи» та «Голосу». Відповідно, почав їх «топити», сподіваючись, що так змусить людей, які у відчаї проголосували за нього на президентських виборах, проголосувати ще й на парламентських.

Пригадайте, «Голос» же починав кампанію із рейтингом 1,5%. Зараз у них приблизно 6-7%. Зрозуміло, що все це відібрано у «Європейської солідарності». Тобто чим більше набиратиме Вакарчук, тим менше залишиться Порошенку. 

Ще одна величезна небезпека для Порошенка – об’єднані націоналісти («Свобода», «Національний корпус», «Правий сектор», Ярош). Вони, реальні патріоти, можуть підважити в очах виборця статус «головного патріота України Петра Порошенка» та остаточно знищити його рейтинг. 

Тому в Порошенка й немає іншого вибору, як використовувати бруд і маніпуляції. Він усіма способами намагається знову пролізти в Парламент, не допустити туди справжні патріотичні сили чи хоча б відкусити в них якнайбільше голосів.

Петро Олещук:

Партія Порошенка витрачає величезні гроші на антирекламу, аби посіяти в суспільстві думку, що тільки вона з проукраїнських та проєвропейських сил може потрапити до Парламенту. І порошенківцям байдуже, що «Голос» Вакарчука за результатами більшості соцопитувань набирає не менше голосів, ніж вони. Що «Сила і честь» Смешка, «Українська стратегія Гройсмана» та «Свобода» наближаються до прохідного бар’єру, а за деякими опитуваннями, його вже долають.

Для старих політиків важливо випалити все навколо, щоб позбутися конкурентів. Особливо якщо конкуренти не хочуть грати за старими правилами. Все це маскується під гаслом «Не втрать голос». Але хіба віддати свій голос за колишніх регіоналів, яких в списку Порошенка розбавили достойними людьми – це не означає його втратити? Але хіба віддати свій голос за тих, хто хоче, щоб проєвропейських сил в Парламенті було менше, цинічно називаючи це все «європейською солідарністю» – це не означає втратити голос?

Найгірше, що така технологія може призводити до того, що якась частина проукраїнських, проєвропейських виборців, які не хочуть голосувати за старі політичні сили, можуть просто не прийти на дільниці. І чи не є це підігруванням медведчукам і мураєвим, і всім тим, хто не любить Україну?

Однак час старої, маніпулятивної і інтриганської політики, побудованої лише на страху, минає, попит на нові – чесні і відповідальні підходи і позитивні стратегії є дуже високим. Тому випалити все навколо себе не вдасться, максимум – поплавити свої пластикові і нещирі гасла, обсмалити свій підробний пафос і старі міхи подвійних підходів.

Яна Федюра, «Вголос»