20 травня 2019 року Володимир Зеленський став Президентом України. Він активно почав «наводити порядок» у державі, тому вирішив розпочати із Верховної Ради. У результаті, на дострокових виборах депутатів «Слуга народу» отримала монобільшість. Пізніше гарант «взявся» за Кабінет міністрів, де було ліквідовано кілька міністерств і майже повністю оновлений особовий склад міністрів.

Все це тривало протягом 2019-го року, коли влада Володимира Зеленського пройшла шлях від президентських виборів до повного зміцнення власних позицій: Кабмін призначався «Слугою народу» на прохання гаранта.

Протягом цього  часу в українській політиці відбулось чимало подій: «турборежим» ВР, переговори у Нормандському форматі, обмін полоненими, кадрові рішення, ухвалення бюджету, різного роду реформи і багато іншого. То які «перемоги» і «поразки» команди Зеленського є найважливішими для України? Про це журналісту ІА «Вголос» розповіли експерти.

Микола Спиридонов, політолог:

Головна перемога правлячої партії – це, власне, прихід до влади. Після того, як Володимир Зеленський став президентом, «Слугу народу» чекала перемога на парламентських виборах, а потім був дуже швидко сформований Кабмін. Це означає, що влада була сконцентрована в руках Зеленського.

Також не можна не відзначити певні успіхи нашого президента на міжнародній арені. Він досить непогано виглядав у Парижі, познайомився зі світовими лідерами, був на заходах із Дональдом Трампом, бачився із ним особисто і таке інше. Тобто, в принципі, Зеленського почали визнавати у світі як політичного гравця.

Що стосується поразок, то «Зе!» команді не вдалось провести місцеві вибори у 2019-му році і це означає, що взяти владу на місцях їм вже буде складно. Ми бачимо по виборах до ОТГ, що сам бренд «Слуги народу» вже не зможе гарантувати перемогу.

Також команді Зеленського не вдалось подолати очільника Києва Віталія Кличка. Його тиснули, але він викрутився і досі є мером і головою КМДА. Щось схоже із земельним законом: його теж просували, тиснули, але поки що не змогли нічого ухвалити. Можливо, вдасться у 2020-му році.

Крім того, у Володимира Зеленського впав рейтинг приблизно на 20%, що теж не є позитивом. Так само і конфлікти всередині партії. Вони будуть більш відчутні у наступному році, але вже восени ми бачили «міжусобиці» у команді президента. Оця «строкатість» і «різношерстість» «Слуги народу» стала дуже помітною і ці всі депутати з монобільшості не дуже «в’яжуться» докупи. Через це вже кілька законів не були проголосовані.

Ще є одна «зрадо-перемога» – це зміцнення гривні. З одного боку це добре, що гривня укріпилась, але з іншого – ціни ж ніхто не знизив. Також наші заробітчани і ті, хто заробляє у валюті, залишились пограбованими на20%.

В цілому влада Зеленського наразі тримається і переходить у новий рік, але усі проблеми переходять разом із ними. Газові переговори ще не мають остаточного вирішення, комунальні тарифи обіцяють знизити, але поки цього ми теж не бачимо, бюджет на 2020-й рік майже такий самий, як був на 2019-й рік, конфлікт на Донбасі не розв’язаний і переговори тривають… Тобто, усі проблеми Петра Порошенка переносяться у 2020-й рік і нам доведеться із ними жити.

Олександр Антонюк, політтехнолог:

Якщо ми говоримо про правлячий політичний проект (до «партії» вони ще не виросли) – це, безумовно, 40% громадян, які і сьогодні підтримують президента, і формування монобільшості. Далі йдуть процеси, які, швидше за все, або зведуть цей політичний проект нанівець, або вони стануть політичною силою. Просто на даний момент динаміка йде таким чином, що якась частина людей із команди президента викристалізується у справжніх політиків, а решта, очевидно, на наступних виборах буде скинута і на їхнє місце просто прийдуть інші люди. А говорити про якісь конкретні перемоги, все-таки, ще занадто рано.

А найбільша поразка полягає в тому, що «Зе!» команда не є якоюсь чіткою консолідованою політичною силою з єдиною ідеологією і порядком денним. Ці речі обов’язково будуть відображатись на партії у майбутньому. Серед команди Зеленського є як адекватні та притомні сили, так і відверті «фріки» і ті, кого я називаю агентурою.

Перед президентом стоять певні завдання, які він намагається виконати, але на скільки його команда буде йому в цьому допомагати – велике питання.

Ігор Когут, політичний експерт:

Серед перемог я би виділив планомірне ухвалення бюджету. Також я думаю, що позиція зміцнення гривні теж є позитивним фактором у діяльності влади. Що стосується міжнародних успіхів, то варто сказати про зустріч у Нормандському форматі й те, що МВФ продовжує давати підтримку Україні. Ці два фактори я теж відношу до плюсів.

Головний недолік – це слабкість і відсутність згуртованості правлячої партії

Щодо поразок, то вони переважно стосуються змін до Конституції України. Також до мінусів можна віднести непроведення земельної реформи у тому режимі, в якому планувалось. Ну і головний недолік – це слабкість і відсутність згуртованості правлячої партії, бо вже є багато підстав для скандалів і негативного сприйняття цієї політичної сили у суспільстві.

Володимир Воля, політолог:

По-перше, сучасна влада відзначилась дуже інтенсивною законотворчою діяльністю і було прийнято багато насправді корисних законів. Тобто, оцей «турборежим» певною мірою сприяв високій інтенсивності законотворчого процесу і приніс масу корисних законів, але з іншого боку якість законів іноді була надто низькою.

У зовнішній політиці поки ми бачили лише певні символічні події, які конкретних зрушень не зробили. Позитивним є те, що наш президент показав свою високу активність і наміри, але результативність поки є відкладеною. Мені здається, що в наступному році вже буде «відспівування» Мінських угод.

До негативних моментів, знову ж таки, можна віднести і цей самий «турборежим».  Через часту некомпетентність уряду і парламенту відверто страждала якість законів. Також Зеленський і його команда далеко не завжди враховує думку експертів і ми це можемо бачити на прикладі ринку землі. «Слузі народу» не вдалось так просто просунути через монобільшість некомпетентний законопроект.

Також я вважаю неправильний курс, який обрав президент щодо фізичних осіб-підприємців. Рішення влади негативно впливають на бізнесові доходи держави і на соціальну сферу, тобто веде до безробіття. У нас була самозайнятість і самозабезпечення, а зараз ці показники зменшуються.

Ну і кадрова політика теж не може піти в актив президента. Я вважаю, що Зеленський зробив неправильно, коли призначив дострокові вибори. Варто було краще підготувати своїх кандидатів, а не набирати «людей із вулиці», які потім оскандалились і принесли йому багато негативу.

Вікор Небоженко, директор соціальної студії «Український барометр»:

Я хотів би звернути увагу на те, що партії, як такої, просто немає. Це унікальне явище: за всі роки незалежності ми вперше не маємо партійного організму, який би допомагав президенту втілювати його хороші чи погані плани. Це було в Ющенка, у Кучми, у «донецьких»… Навіть Петро Порошенко, великий майстер імітації, був вимушений постійно говорити про те, що у нього є підтримка «Блоку Петра Порошенка». Це погано закінчилось, але він хоча б це розумів. А в даному випадку просто немає партії. Це і є перша проблема: люди отримали владу, але не мають публічного механізму її підтримки. Таке трапляється дуже рідко.

Тож якщо підбивати підсумки діяльності нової влади в Україні, то ми можемо виділити такі позитивні та негативні моменти:

Перемоги Поразки
Створення партії та високий рівень довіри Падіння рівня довіри з часом
Активність президента на міжнародній арені Конфлікти груп впливу всередині партії «Слуга народу»
Монобільшість у парламенті Провал на місцевих виборах (бренд «Слуга народу» вже не забезпечує 100% перемогу)
Планомірне ухвалення бюджету Низька якість законопроектів
Зміцнення гривні Провал земельної реформи
Інтенсивна законотворча діяльність Кадрова політика

Роман Гурський, ІА «Вголос».