Днями заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрія Гримчака  і його помічника затримали  під час отримання хабара в розмірі 480 тисяч доларів за вплив на рішення судів і чиновників Міністерства Культури для прийняття замовних рішень щодо будівництва у Києві.

Ця подія стала дуже резонансною в Україні на тлі десятків випадків, коли відвертих хабарників відпускали під заставу, або взагалі виправдовували у суді.  Невже нова влада нарешті почала «саджати»?

Хто буде наступним і чи дійде черга до Петра Порошенка? Про це ІА «Вголос» запитало у політолога Петра Олещука, політичного аналітика Ярослава Макітри та політичного експерта Миколи Спиридонова.

Чи притягнуть Юрія Гримчака до відповідальності?

Петро Олещук:

Якщо таке станеться, то це справді буде знаковою подією

У нашій державі ніколи нічого не можна стверджувати напевно. Скоро, очевидно, зміниться керівництво Генеральної Прокуратури України, тому важко сказати чи спрогнозувати, яким чином ця ситуація буде розвиватись далі. Ми знаємо, що за останні роки ми, в принципі, не можемо згадати якогось прецеденту, коли людину, яка обіймала доволі серйозну посаду, хтось реально притягнув до відповідальності за хабар. Якщо таке станеться, то це справді буде знаковою подією, а поки що говорити про ймовірність або неймовірність такого розвитку подій надто рано.

Микола Спиридонов:

 

 

 

 

 

Насправді великого оптимізму по цій справі у мене немає. Його добре задокументували, але не думаю, що щось із цього вийде. Поки що чиновників такого рівня реально саджали до тюрми лише в поодиноких випадках, тому скоріше ні, ніж так. Найімовірніше, він найме хороших адвокатів, тим більше, що він пов’язаний із Юрієм Луценком. До речі, можливо арешт Юрія Гримчака і є певним попередженням Луценку, щоб він так міцно не тримався за посаду голови ГПУ. Тобто, скоріш за все, реального ув’язнення Гримчак уникне.

Ярослав Макітра:

Про таке сьогодні говорити рано. Справа тільки відкрилась, там є дуже багато нюансів та аспектів. До того ж досі ще ніхто із топових чиновників не був покараний навіть попри явні ознаки та докази злочину, тому будемо бачити із часом.

Чи можна стверджувати, що команда Зеленського, як і обіцяла,  розпочала «саджати» хабарників та яких масштабів може набути така «акція»?

Петро Олещук:

З формальної точки зору команда президента поки що не має стосунку до цієї історії, хоча можна згадати зміну керівництва СБУ. Проте, все одно важко сказати, яку конкретну роль у даному випадку відігравала Служба Безпеки України, а яку Генпрокуратура. Я думаю для того, щоб гасло «Прийде весна – будемо саджати» стало втілюватись у життя, необхідно дочекатись зміни керівництва ГПУ.

В принципі, суспільство від Володимира Зеленського очікує дуже масштабної акції «саджання» і для збереження підтримки народу президенту буде дуже важливо, аби ця тенденція продовжувалась. Люди чекають, що корупціонерів садитимуть у тюрми масово. Я вважаю, що саме такі речі дадуть видимість того, що щось відбувається у країні і команда президента дійсно щось робить. Адже гасло, яке я згадав, вже стало легендарним, проте весна минула, літо вже минає, а ніхто нікого так і не посадив. Якщо не робити нічого із корупціонерами, це обов’язково негативно позначиться на рейтингах президента і партії «Слуга народу».

Ярослав Макітра:

Масштаби можуть сягнути сотень чиновників

Я би зараз не говорив, що це справа рук команди Володимира Зеленського, тут більше йдеться про спільну операцію НАБУ і, в першу чергу, Генеральної прокуратури. Тобто, причетність Зеленського мінімальна і, більше того, це втілив давній друг Гримчака, тому говорити про ініціативу президента не доводиться. Також зарано ще робити висновки, що розпочали притягувати до відповідальності хабарників часів Порошенка.

Зрозуміло, що та модель існування Української держави, яку ми маємо зараз, є корумпованою десь на 90%. Фактично, кого не взяти, кожного є у чому звинуватити. Наші посадовці за роки своєї роботи, при доволі низьких зарплатах, мають маєтки, готівку, величезні суми грошей у банках та різне майно. Тому абсолютно очевидно, звідки у них такі кошти і вся ця система просто є просякнутою корупцією. Якщо у нової влади буде бажання і політична воля боротись із цим, то масштаби можуть сягнути сотень чиновників. Щоправда, я далекий від того, щоб вірити, що команда Зеленського зможе це втілити. Якщо повернутись до тієї ж корупції, то хто має саджати, які органи мають вести слідство? Усі, хто мав би цим займатись, також є корумпованими, тому це дуже непроста ситуація і навіть при бажанні, не факт, що вдасться посадити  усіх винних. Тим більше, що такі дії можуть на певному етапі перерости у елементи політичної розправи, тому потрібно зосередитись на ключових особах, руйнувати самі корупційні схеми і притягувати до відповідальності організаторів злочинів, а не зосереджуватись на рядовому складі злочинних організацій. Потрібно починати зверху і тоді зрушиться сама система. Важливо ж не посадити певну кількість осіб, а зруйнувати саму схему, адже чиновники змінюються, приходять нові та відразу «вклинюються» у старі махінації.

Микола Спиридонов:

Я думаю, що команда Зеленського таки буде саджати, коли консолідується, коли буде Кабмін і все інше. Цей інцидент із Гримчаком є «першою ластівкою». Щоправда, я не очікую якихось великих економічних звершень, тобто рівень життя в Україні особливо підвищуватися не буде. Коли стародавні римляни вимагали хліба і видовищ, то наші політики пропонують видовища, а з хлібом значно гірше. Так от таких «видовищ» буде досить багато, я вважаю. У вересні-жовтні на нас очікує багато кримінальних справ і затримань лідерів Майдану. Навіть на самого Петра Порошенка наразі, за різними даними, вже відкрито до 15-ти кримінальних справ. По оточенню Порошенка, хто не втік, обов’язково будуть бити. Може не буде рішучих дій, але затримання, судові справи і виходи під заставу ми будемо бачити часто.

Хто може стати наступним?

Петро Олещук:

Було б логічно, якби це були люди, які пов’язані із експрезидентом та його найближчі соратники, які замішані у різного роду корупційних схемах. У першу чергу, на мою думку, це повинні бути посадовці, які пов’язані із Укроборонпромом, адже там необхідно терміново навести лад. Такі речі виглядають найбільш логічними, бо якщо справа в Укроборонмпромі «спуститься на гальмах», це може вилитись у недовіру до нової влади.

Ярослав Макітра:

Я думаю, що це питання до слідчих. Ми бачимо зараз дуже багато резонансних кримінальних справ, провадження відкриті, тому слідчі повинні із цим розібратись. Я не хочу когось звинувачувати, не маючи доказової бази, тим більше рекомендувати когось посадити.

Микола Спиридонов:

Важко щось прогнозувати, але можна лише сказати, що це буде хтось із найближчого оточення Петра Порошенка. По самому експрезиденту наразі не можуть сильно вдарити, тому візьмуть когось із оточення. У даному випадку, якщо достеменної інформації немає, то щось гадати важко, а якщо вона є, то її не можна розголошувати.

Чи дійде черга до Петра Порошенка?

Петро Олещук:

Ті справи, які розслідуються сьогодні, є доволі малозначними та малоефективними, як на мене. Важливо не те, скільки справ буде заведено, а те, наскільки ці справи стосуватимуться насправді загрозливих речей для України. Важливо протистояти корупційним схемам і я думаю, що саме такі справи є найперспективнішими у контексті ув’язнення Петра Порошенка.

Ярослав Макітра:

Притягувати Порошенка до відповідальності потрібно за найближчі пів року

Це дуже хороше питання. Насправді, якщо у Зеленського і його команди є політична воля розібратись із Петром Порошенком та його ймовірними корупційними злочинами, то так. Хоча я зараз цього бажання не бачу, адже навіть у рамках виборчої кампанії і зараз ми не бачимо у президента бажання помсти. Але, якщо такі наміри у Зеленського є і доказова база вже сформована, то притягувати Порошенка до відповідальності потрібно за найближчі пів року або рік. Це ще може бути сприйнято суспільством і додасть підтримки Зеленському на хвилі негативного ставлення до попереднього президента. Якщо  цього не відбудеться за такий термін, то Петро Порошенко обросте політичними м’язами. Він є у парламенті, не все буде виходити у Зеленського, відповідно буде падати його рейтинг і тоді, через рік-півтора, такі дії можуть бути розцінені як політичне переслідування експрезидента, як свого часу робив Янукович. Це потрібно робити негайно, якісно і публічно. Якщо цього не станеться, це буде оцінено як політичні репресії і дасть змогу Порошенку повстати, а він уміє тримати удар і підійматись. Прикладом може бути 2005 рік, коли його звинуватили у всіх гріхах «помаранчевої» влади і здавалось, що на політичній кар’єрі вже можна ставити хрест. До чого це призвело у результаті, ми добре знаємо.

Микола Спиридонов:

Я думаю, що до Порошенка цілком можуть дійти, але не відразу, навряд чи в цьому році. Коли рибалка ловить велику рибу, він не витягує її відразу, а потроху знесилює. Порошенко теж є «великою рибою» і я не вірю, що в цьому році з ним можна буде сперечатись. Його треба потроху знесилювати, дискредитувати цими кримінальними справами і, можливо, через деякий час його можна буде заарештувати, якщо він не втече за кордон. Але найімовірніший сценарій полягає в тому, що Петра Порошенка можуть витискати із країни шляхом допитів, кримінальних проваджень і всього тому подібного. У стародавній Греції було поняття “остракізм”, коли більшість громадян полісу голосували за те, щоб певна особа покинула місто і вона йшла геть. У даному випадку Порошенка теж хочуть піддати остракізму і витіснити з України. Таку велику «рибу» вигідно не посадити, а витіснити. І вже тоді, коли він поїде в умовну Іспанію, то вже можна казати, що своєю втечею він підтвердив власну провину. Пізніше будуть надсилатись в Іспанію запити, щоб його повернули, переважно стратегія така. Посадити колишнього президента не завжди зручно, адже все одно будуть говорити про політичні мотиви.

Роман Гурський, ІА «Вголос».