І вже ні для кого не секрет, що повз державну казну щороку проходило близько 5-8 млрд доларів!

І поки влада бідкалась і казала: «Так! Ми «за» подолання корупції двома руками», усі зацікавлені мовчки кивали головами, тихенько збагачуючись.

Прем’єр Гройсман навіть торік попереджав: «Друзі, завершуйте грабувати країну». До того ж до боротьби з контрабандою вирішив підключити ще й Авакова. Журналісти згодом не стримались і красномовно оцінили результати: «Уже кілька місяців глава Уряду веде війну з контрабандою. Але за цей час жоден митник не постраждав».

Тож тепер, коли Україна отримала нового президента, Зеленський пообіцяв кардинальні рішення в боротьбі з контрабандою. Спочатку приїхав на Закарпаття – і в порох розніс керівництво митниць західного регіону, бо «набридло їхнє мичання» і непокоїли дорогі телефони. При цьому показово взяв і звільнив керівників Волинської, Закарпатської, Чернівецької і Львівської митниць.

А заступник керівника Офісу президента Олексій Гончарук заявив, що нічого “наверх більше заносити не треба”. До того ж Зеленський вже встиг підписати 9 липня указ щодо «листів щастя» на митниці. Відповідний законопроєкт передбачає подолання схеми «вибивання» коштів із бізнесу”.

Відтак «Вголос» поцікавився, чому попри обіцянки, митну систему досі так і не реформували, через що і як бюджет недоотримує гроші, чи виправить ситуацію новий президент і які зміни життєво необхідні на митниці?

Про це ми запитали ексміністра економіки Володимира Ланового, економіста та директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна, президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка та економіста, експерта громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Іллю Несходовського.

Як і чому повз бюджет проходили колосальні гроші, які «зникали» на митниці?

Олег Соскін:

Митниця – це величезний бізнес, один із найбільших тіньових, який дає величезні доходи. Величезні гроші отримують унаслідок контрабанди з території України: горілчаних виробів, постачання жінок у борделі Туреччини та Західної Європи, перевезення наркотиків, постачання людей у рабство та на органи. Бо прибуток тут величезний і становить приблизно від 300% до 1000%. І це може робити тільки людина, яка має необмежену владу. Це може бути президент, який повинен вступати у певні коопераційні стосунки з прем’єром та головою ВРУ. І самі ці три особи організовують напрями цього бізнесу і отримують від нього відповідну частину прибутку.

Також «в курсі» має бути Генпрокуратура, аби прикривати, СБУ – аби  забезпечувати ефективність функціонування системи і те, аби не з’являлись у ній сторонні та аби витоку інформації не було; керівництво МВС, яке забезпечує регулярність процесу і те, аби на нижніх ланках передавали потрібну суму нагору і не крали. Загалом на рівні області все стікається до голови ОДА, і я думаю, це він нагору передає гроші.

Класичний приклад – Закарпаття. Тут найбільш поширений вид «бізнесу» – ліс: вирубка найбільш цінних порід і відправка їх за кордон контрабандою на переробку. Також варто згадати і про контрабандні поставки закордонних товарів. Причому тут має бути задіяна і «Укрзалізниця», бо ж вагонами постачають.

Загалом же обороти на митницях шалені. Якщо, до прикладу, взяти Закарпатську область, думаю, річний оборот там становить близько 1 млрд доларів.

Ілля Несходовський:

Ми проводили дослідження щодо втрат на митниці. Наші оцінки ґрунтуються на зіставленні митної статистики, яка є у європейських країнах, і які відповідно інформують про вартість тих товарів, що відправляють в Україну, із статистичною вартістю товарів, які розмитнили на нашому кордоні. Так-от ціна була суттєво занижена, і ми оцінили втрати на митниці загалом на суму у 3-4 млрд доларів на рік. При цьому сума може бути й більшою, адже є де-факто неконтрольовані чи слабоконтрольовані кордони з Росією, а також відкрите питання щодо тих товарів, які надходять із Китаю, зокрема їхньої оцінки та обсягів. Загалом, якщо говорити про втрати до бюджету через корупцію та контрабанду на митниці, можна сміливо говорити про суму у 3-5 млрд доларів на рік.

Володимир Лановий:

Усі електронні системи на митницях зламали і діють за тими правилами, які їм вигідні

А це ж колосальна сума! За ці гроші ми могли б погасити за рік різні міжнародні борги. А все через те, що цих митників ніхто не контролює. А на митниці як мінімум мають бути встановлені відповідні електронні системи, швидке обслуговування тощо. А натомість що ми бачимо: вони ж усі електронні системи на митницях зламали і діють за тими правилами, які їм вигідні. Кажуть, наприклад, тим, хто стоїть на кордоні, аби перевезти товар: «Почекайте добу». То, звичайно, що всі будуть платити додатково, аби тільки стільки не чекати на кордоні.

Яка ситуація була за часи правління різних українських президентів?

Олександр Охріменко:

Ця вся практика, система «тягнеться» ще з часів Кучми. За його президентства корупції на митниці було в принципі найменше, згодом ситуація загострювалась. Дехто вважає, що найбільше активними корупційні схеми були в часи Януковича. Тут можна сперечатися, чи за Януковича чи за Порошенка, бо вони в плані корупції та хабарів буди на схожому рівні.

А полягає ця вся система ось у чому: є головний начальник, який контролює всю митницю, потім менші – регіональні, і далі працює система взаємного передавання хабарів. От призначають когось керівником якоїсь дільниці на митниці – і відразу ставлять йому завдання, що він має певну суму кожного місяця передати нагору. Як правило, це не готівкові гроші, а заофшорені кошти.

Декілька разів і європейські консультанти, і журналісти виявляли дуже серйозні факти корупції, але це були лише маленькі моменти з тих фактів, які перебувають у тіні.

Олег Соскін:

Власне, вже на такий конвеєрний потік це все поставив Порошенко. Я думаю, з кожної такої операції він отримував не менше 60%. Все інше ділили між Гройсманом, трохи Парубій отримував, щось СБУ, МВС. А заяви того ж Гройсмана про боротьбу з контрабандою були для дурників.

Як і які працюють «схеми» на митниці?

Володимир Лановий:

Коли завозять контрабанду, тобто не сплачують митні збори та податкові платежі, то платять гроші у кишеню митникам. Кожна митниця має зобов’язання з центру, скільки вони мають щотижня чи щомісяця передавати нагору брудних грошей. І ці норми обов’язкові. Можливо, Аваков хотів запустити туди поліцію, аби і його струмок туди потік. В портах це працює точно. Всі обкладені податком з Києва. Хоча на автомобільних митницях те саме і на інших теж. Все ж найбільша корупція – у портах, адже там контейнерні перевезення, і на кожен контейнер встановлена оплата. Тим більше, через наші порти вантажі йдуть також в Росію. Натомість представники нашої влади казали неправду і при цьому акцентували щодалі, то частіше, бо знали, що чим більше неправди, тим швидше їй повірять.

Ілля Несходовський:

Раніше були спроби перерозподілити потоки, аби вони йшли не в одні руки, а в інші. Але, враховуючи колосальні суми і корумпованість правоохоронної, судової і контролюючої системи, то це де-факто було неможливо.

Основні схеми, які сприяють корупції на митниці, такі: заниження митної вартості товарів, підміна кодів товарів, що дає можливість маніпулювати на вартості; пропуск вантажівок із товаром як порожніх. Також це питання контрабанди: до прикладу, нафту можуть відвантажити ще в морі – це відома схема – а потім в порт приходять судна вже наполовину заповнені, що дає можливість не сплачувати митні платежі. Також це поштова контрабанда – поштовий імпорт, коли товари відправляють на фіктивних отримувачів відповідно без сплати мита, враховуючи те, що є певна пільга щодо розмитнення таких товарів; перерваний транзит, коли товар нібито постачають у наступну країну, а насправді розвантажують його в Україні і відповідно митні платежі також не сплачують. Загалом же заробляють на різноманітних товарах, які «заходять» в Україну: побутова техніка, одяг, взуття, автозапчастини тощо.

Як треба було реформувати митну систему?

Олександр Охріменко:

Ми за час президентства Порошенка чули лише: «Ми впроваджуємо…», а було все навпаки

Ми за час президентства Порошенка чули лише: «Ми впроваджуємо…», а було все навпаки. А для того, аби не брали хабарі, треба щоб людина, яка контролює і оцінює вартість товару, не мала стосунку до кількості сплаченого мита, не впливала на це. І навпаки.

Бо у нас дуже часто, до прикладу, використовують таку схему: завозять товар, він відповідно до документів втрачається, його митники знаходять, пишуть, що нічийний, і потім як нічийний продають тим же людям. Але, враховуючи, що товар нічийний, то продають за такою ціною, яку встановлять самі. Тим більше: в нас на митниці одна й та ж людина оцінює, контролює, перевіряє товар, то зрозуміло, що за таких умов думає: чому б не нажитись.

А от взяти, до прикладу, ту ж Польщу: митник є держслужбовцем, і у нього немає повноважень впливати на вартість товару, і найголовніше – він не має повноважень щодо того, чи пускати цей товар через кордон чи ні. Бо людина, яка вирішує, чи пропускати товар, мито брати не може, тому їй немає сенсу обманювати, бо хабара за це не дадуть.  Але найголовніше – аби митник не мав повноважень створювати проблем для бізнесменів.

Володимир Лановий:

Перш за все треба знизити митні платежі на імпортні товари і послуги – десь на 2/3 відразу на все. А потім вже дивитися по конкретних напрямах. Також встановити норми обслуговування клієнтів під час проходження кордону – 10 хвилин і не більше. Третє: треба, аби працювали електронні системи контролю та спостереження, щоб відслідковувати на роботі відносини-дії митника та клієнта. Або взагалі здійснювати операції через вікно, де митник і той, хто здійснює огляд, не контактують між собою. Бо у Європі діє загальне правило: уникнення контакту податківця з платником податків і митника з платником мита, натомість все відбувається в електронній системі. Нам потрібно робити так само. До речі, знаю, що у портах змушують платити величезні побори за обслуговування. Внаслідок цього вантажі йдуть через Балтійське, а не Чорне море.

У Болгарії, до прикладу, просто запросили митників з Англії попрацювати. Після кількох місяців роботи та наведеного ладу повернулись на батьківщину. Однак поступово через рік все відновилося, як було доти. Тому це для України приклад: не можна змінювати систему штучно, її треба реально змінювати зверху донизу і зруйнувати там всі зв’язки та замінити елементи. Запрошувати іноземців можна лише для консультацій.

Президент Зеленський реформує систему?

Олександр Охріменко:

Ми вже звикли, що коли змінюється президент і приходять на посади нові керівники, вони усі люблять говорити про боротьбу з корупцією, зокрема, на митниці. Але з часом бачимо: хабарі там як були, так і залишилися. А Зеленський залишає ту ж систему, що була до нього. І у цьому проблема.

Олег Соскін:

Вони просто хочуть перетягнути всі потоки на себе. Навколо Зеленського, треба пам’ятати, величезну роль відіграє Коломойський, а він, як відомо, на початках нагромадження свого капіталу славився тим, що мав потужну команду, яка займалась рейдерством. А тут ключову роль відіграють юристи – в юридичному оформленні того чи іншого захопленого об’єкта. А Зеленський взяв таких юристів, які працювали і у Азарова, і у Коломойського та інших. Вони якраз володіють цими технологіями.

І саме зараз новій владі потрібні гроші, а митниця дає надзвичайно швидкі гроші. Тому поїздка Зеленського до Львівської та Закарпатської областей могла бути спрямована на те, аби ці гроші отримати якомога швидше, проголосивши піар-акцію з боротьби з контрабандою. Аби налякати тих, хто цю контрабанду здійснює і щоб вони принесли відповідні кошти і стали відкуповуватись та розуміли, на кого треба працювати. Думаю, що вже поставлені відповідні «касири». Біля нових голів ОДА, думаю, такі вже є. Просто кажуть: починайте носити, бо ми починаємо боротися з контрабандою.

Тому реформи тут навряд чи допоможуть. Цю всю корупційну систему треба було би просто ліквідувати. Але ж тоді просто зникне джерело збагачення для президентів, для Кабміну, Генпрокуратури, СБУ. І багатьом там просто стане нецікаво працювати.

Ілля Несходовський:

Втрати у Держбюджеті на митниці колосальні. І ці величезні гроші дають можливість купувати суддів, правоохоронців, прокурорів, митників, податківців тощо – усіх тих, впливає на цей весь процес. Тому тим людям, які намагатимуться цю всю систему побороти, погрожуватимуть смертю.