Нещодавно Мережу вразив вчинок невідомого, котрий порізав «стилізовані» портрети Тараса Шевченка у столичному метро. Згодом з’ясувалось, що чоловік, котрий це зробив, — вінницький активіст Юрій Павленко («Хорт»), котрого уже судили за те, що він привселюдно порвав фото Порошенка.  При цьому Юрій Хорт вважає себе патріотом України, а карикатури на Кобзаря — насмішкою над українцями.

Що ж відбулося насправді та чому, на думку, активіста, не можна показувати Шевченка в образі п’яниці чи коханки Лева Троцького, кореспондент ІА «Вголос» поспілкувався з «Хортом».

Чому ви знищили виставку «Квантовий стрибок Шевченка»?

Ця виставка — це свідома провокація. Її автор, ілюстратор Олександр Грєхов, показуючи Кобзаря в образі п’янички чи коханки Троцького, свідомо посягнув  на національні символи та авторитетну постать в історії України. Бо Шевченко — це не просто поет. Це українець, котрому встановлено 1256 пам’ятників в Україні та 128 — за кордоном у 35 країнах світу. Шевченко — це образ, котрий позиціонує Україну на міжнародній арені.

Експонуючи таку провокативну виставку, Грєхов ймовірно хотів стати популярним за рахунок дражливої теми. І він із цим упорався, бо я усвідомлюю, що допоміг цьому горе-художнику. Але я не міг не відреагувати.

Але багато хто засудив ваш вчинок, мовляв, підписи до карикатур все пояснювали…

Мені справді дехто кажуть, що ці карикатури — це красиво і по-сучасному. А я все не так зрозумів, бо не прочитав підписи до них. Ні, я читав. Ми з друзями спеціально прийшли на станцію метро, усе сфотографували. Підписи під зображеннями я уважно вивчив.

Наприклад, під карикатурою, на якій поєднали Тараса Шевченка з роботом Бендером, підпис був такий: «Бендер — герой мультсеріалу «Футурама», затятий крадій, брехун і п’яниця». До чого тут Тарас Шевченко? Вочевидь, це все робилось для того, щоб перенести негативні характеристики на Кобзаря.

Далі — поєднання Шевченка з героєм мультфільму «Південний парк» Кені. Чесно кажучи, цей мультсеріал я дивився давно, він мені видався дегенеративним, в ньому висміюють культури багатьох народів світу, часто лунає нецензурна лайка. Герой Кені у кожній серії мультфільму вмирає, він показаний із розумовими та сексуальними відхиленнями. І вони такого героя поєднують із Шевченком! Що у них спільного? Особливо обурило поєднання Шевченка з відомою коханкою комуніста Лева Троцького, феміністкою Фрідою Кало.

Показуючи Шевченка в образі таких неоднозначних персонажів, автори цієї виставки, вочевидь, хотіли принизити Кобзаря.


Тобто вас обурило те, що Шевченка зобразили у негативних образах?

Автори виставки «Квантовий стрибок Шевченка» показують Кобзаря, як ницу, гріховну людину. Таким, до слова, його зображував улюблений поет Януковича Олесь Бузина. Тільки Бузину усі вважали українофобом, а цих — «прогресивною молоддю».  За Януковича проти того ж Олеся Бузини за паплюження образу Тараса Шевченка було відкрите кримінальне провадження. Зараз нас почали переконувати, що це «мистецтво».

«Ці картини — це образа усіх українців. Бо подібне створюють люди, котрі свої хворі та ниці фантазії намагаються нав’язати більшості»

Та це ще не все.  Деякі космополіти пішли далі — почали надавати образу Шевченка гомосексуальний аспект. От у Маріуполі є така скандальна «Платформа Тю», вони там зобразили, ніби Шевченко цілує Квітку-Основ’яненка. Ці картини – це образа усіх українців. Бо подібне створюють люди, котрі свої хворі та ниці фантазії намагаються нав’язати більшості.

Цікаво, що карикатури на Шевченка малюють саме ті люди, які у приватному житті не послуговуються українською мовою, для яких творчість Шевченка нічого не означає.

Але під час Революції гідності теж активно використовували образ Шевченка, осучаснивши його…

Так. І це було правильно. Бо таким чином, ми показували, що Шевченко поруч, що він завжди зі своїм народом. І це доводить, що розмови про те, що нібито старий образ Шевченка є непопулярним — це брехня. Бо виходить так: щоб Шевченко став актуальним — його треба зобразити з каструлею на голові. Але це — повна дурня.

Є думка, що Шевченка треба осучаснити, «скинути з нього кожуха». Що скажете? 

Так. Усі зараз кажуть, мовляв, зніміть з Шевченка кожуха. А для чого? Він же так вдягався. Шевченко свій автопортрет малював у кожусі та шапці. Це був його національний протест: у Петербурзі він прагнув виділятися, щоб показати себе представником України. Звісно, Шевченко носив і фрак. Але він ніколи не був клоуном, яким його хочуть зобразити проросійські «митці».

Портрет Шевченка під час Революції Гідності

На вашу думку, для чого тоді хочуть знищити традиційний образ Шевченка?

Шевченко — це не просто людина. Це — образ, який живе у масовій свідомості українців. Шевченко — це духовний батько українців. Його шанували ще за життя. У кожному українському будинку поруч з іконами завжди був портрет Тараса Григоровича, це — традиції. Шевченко — це частина ідентичності українського народу.

«Скандальні карикатури Грєхова, які я порізав у Києві, використовуватимуть на гомосексуальному «Київ-прайді» влітку 2019 року»

Нападки на Шевченка — це атака на традиційні українські цінності. І вже сьогодні є інформація, що ці скандальні карикатури Грєхова, які я порізав у Києві, використовуватимуть на гомосексуальному «Київ-прайді» влітку 2019 року. Це багато про що свідчить!

Нападки з боку ліворадикалів на українську націю почались із 2016 року. Тоді я дізнався про людей, які живуть на грантах та намагаються посилити свій вплив на наше життя. Вони вважають себе лібералами-космополітами. До прикладу, скандальний автор карикатур на Шевченка Грєхов регулярно літає в Москву та обурювався тим, що авіасполучення з РФ може бути призупиненим. Під час гей-парадів такі люди ходять з гаслами: «к чєрту ваш патріатізм». А у нас — війна! Виникає питання, а для чого оборонятися, якщо всі люди однакові? Якщо немає значення, якої ти національності, де ти живеш, то для чого тобі Україна? Для чого тобі боротися за свою Батьківщину, якщо ти не почуваєш себе українцем?

 Знищення цих скандальних карикатур назвали наступом на свободу слова. Як ви це прокоментуєте?

Ліворадикали адекватну відповідь на українофобію позиціонують, як нищення свободи слова. Я розумію, що таке свобода, бо був ув’язнений на два роки через те, що порвав портрет Порошенка. Але знищення українофобських карикатур — це історія не про свободу. Такі горе-митці, як Грєхов, своїми діями порушують права інших громадян. А якщо ми говоримо про демократію, то це устрій, в котрому права одної людини не повинні зазіхати на права іншої. І права однієї людини, художника Грєхова, в розумінні «лівих» ставляться вище над правами цілого народу.

Крім того, ці люди починають кричати, що вони — борці за права людини. До прикладу, коли я був незаконно ув’язненим, жодна з цих організацій не допомогла мені. Тобто ці організації не цікавляться в’язнями та реальними правами людини. Їх цікавлять лише права сексуальних меншин. Хай кажуть про це відверто!

 Проти вас відкрили кримінальне провадження за нищення карикатур в київському метро?

Так. Мені інкримінують статтю 194 Кримінального кодексу України — зумисне знищення, або пошкодження майна у великих розмірах. Ця стаття стосується матеріальних злочинів, які не мають стосунку до культури. Але яка вартість плакатів, надрукованих на самоклейкій плівці на станції метро? Тобто, якщо заглибитись, то у моїх діях немає навіть складу злочину. Провадження проти мене було відкрито просто для того, щоб зацькувати.

“Шевченко на Майдані”

А ви звертались до поліції?

Я теж звернувся до правоохоронців з вимогою розслідувати дії організаторів виставки «Квантовий стрибок Шевченка» за частиною 3 статті 161 ККУ — це порушення рівноправності громадян в залежності від їх расової та національної приналежності. Я вважаю, що показувати образ Тараса Шевченка, який існує у масовій свідомості українців, на подібних карикатурах — це образа честі та гідності українського народу та мене зокрема.

Як до ваших дій ставляться у суспільстві?

«Смішно, коли хлопчики чи дівчатка, які не можуть визначитись із своєю біологічною статтю, щось говорять про розправу»

Мені часто присилають погрози у соціальних мережах. Взагалі смішно, коли хлопчики чи дівчатка, які не можуть визначитись із своєю біологічною статтю, щось говорять про розправу. Спершу дізнайтесь, хто ви, а потім намагайтесь мені щось донести.

Прикметно, що більшість людей у регіонах схвалюють мої дії. Так, у невеликих обласних центрах уже почали скасовувати ці виставки. Наприклад, карикатури на Шевченка планували показати у Житомирі. Проте за наполяганням воїнів АТО показ скасовано. У Вінниці місцевий краєзнавчий музей теж відмовився експонувати цю виставку.

Натомість, ймовірно, її покажуть у Львові. До мене через третіх осіб зверталась власниця однієї із львівських книжкових книгарень, яка питалась, чи можна не втручатись, бо вона хоче виставити цю експозицію.

Реакцією суспільства я задоволений, бо моєю метою було те, щоб ці ганебні карикатури не показували саме в музеях та державних установах. Бо якщо їх покажуть у якісь наливайці, п’яним відвідувачам якої завжди був байдужим Кобзар — це ще невелика втрата.