Районні біржі праці 2014 року зареєстрували понад 387 тисяч заяв про намір брати на роботу іноземців, що на 64% більше, порівняно з попереднім роком. Незважаючи на те, що, згідно з цією процедурою, польські роботодавці можуть наймати без необхідності отримання дозволу на роботу громадян із 6 країн, переважною національністю є громадяни України. Серед усіх виданих у минулому році дозволів майже 373 тисячі стосувалися українців.

«Затяжна війна в Україні через агресію Росії має негативний вплив на національну економіку і призводить до девальвації національної валюти. Міграція до сусідніх країн стає одним з важливих способів підлатування домашнього бюджету. Деякі чоловіки бачать також у міграції втечу від мобілізації до армії. Збільшення пропозиції потенційних працівників з України призводить до того, що потенційні мігранти самі не звертають особливої увагу на умови зайнятості, бо важливою є лише наявність роботи, і роботодавці, знаючи теперішню ситуацію мігрантів з України, також не поспішають дотримуватися всіх правил під час прийому на роботу співробітника. Така ситуація може призвести до розширення тіньової сфери на польському ринку праці і погіршення становища трудових мігрантів», – підкреслює Мирослава Керик, президент Фонду «Наш вибір», яка діє від імені громадян України в Польщі.

Збільшення припливу робочої сили з України спричинила не лише поточна геополітична ситуація в Україні, а й кращий стан польської економіки. Ріст можна спостерігати особливо в галузях, що характеризуються високою трудомісткістю, особливо під час сезонних робіт. Сектором, що працевлаштовує найбільшу кількість іноземців, незмінно залишається сільське господарство – 2014 рік закінчився понад 178-ма тисячами заяв про намір працювати, більшість яких (176 тисяч) стосується громадян України.

Це на 50% більше, порівняно з 2013-м. Домогосподарства також дуже рідко вирішують наймати на роботу іноземних громадян. Зі 12 783 заявок, поданих у 2014 році, громадяни України реєструвались аж у 12 525 випадках (зростання на 120%, порівняно з 2013 роком).

Відродилася також будівельна галузь, де попит на робітників з третіх країн 2013 року досяг найнижчого результату на багато років. Таким чином, 54 тисячі заяв, зареєстрованих будівельними компаніями торік, свідчать про ріст на 84%, порівняно з важким для сектора 2013 роком. Динамічно збільшується зайнятість іноземців у підприємствах переробної галузі. Виробничі компанії, особливо в харчовій промисловості, все частіше готові користатися послугами працівників з України. У результаті переробна промисловість зафіксувала рекордну, більш ніж у два рази, кількість зареєстрованих заяв (44 151 заяв 2014-го, порівняно з 17 739 попереднього року).

Світлі й темні боки процедури складання заяв

Декларація про намір працювати, одна з найліберальніших процедур легалізації зайнятості громадян третіх країн в Європейському Союзі загалом, є доволі зручною для польських працедавців, яка дозволяє ефективно задовольняти потреби компаній в персоналі, якого вони не можуть знайти на місцевих ринках. Разом з тим ліберальність цієї процедури значно збільшила число випадків шахрайства і порушення з боку польських роботодавців. Проблемам незаконного працевлаштування громадян третіх країн у Польщі та методам запобігання шахрайства проти іноземців на польському ринку праці було присвячено річний проект «Безпечна праця в Польщі».

«Польський ринок праці потребує робітників зі Сходу. Без них низка компаній у ключових секторах економіки Польщі не зможе реалізувати виробничих можливостей і в результаті занепадатиме. Задоволення кадрових потреб не може відбуватися за рахунок самих іноземців, тим паче, що порушення прав працівників проти громадян третіх країн, на жаль, не є рідкісним явищем», – каже Збігнєв Вафлард, експерт агентства зайнятості EWL та ініціатор проекту «Безпечна праця в Польщі».

Зниженню негативних проявів збільшення попиту на роботу іноземців можуть посприяти організовані в рамках проекту семінари для роботодавців та працівників, безкоштовні інформаційні матеріали або ж відкритий у Варшаві консультаційний пункт. На думку Вафларда, явище нелегальної зайнятості не з'являється винятково зі злої волі роботодавця, а й часто через недостатню поінформованість обох сторін та нестачу знань про переваги легальної роботи.

На масштабах проблеми незаконного працевлаштування громадян України наголошує Ярослав Ціхонь з департаменту легальності зайнятості Державної інспекції праці (ДІП). Згідно з даними ДІП, 2014 року було перевірено близько 15,5 тисячі іноземців, прийнятих на роботу в Польщі, серед яких аж 9,5 тисячі були громадянами України. Щодо незаконного працевлаштування іноземців, то 2014 року ДІП зафіксувала 870 таких випадків, серед яких 777 були пов'язані з незаконним працевлаштуванням громадян України.

У 614 випадках перевірки констатували відсутність необхідних дозволів на роботу громадян України. За словами Ярослава Ціхоня, Державна інспекція праці в деяких випадках має обмежені можливості контролювання юридичних осіб, що доручають працю іноземцям. До такої групи належать ферми, які через масштаб проблеми нелегальної зайнятості в сільському господарстві є основною проблемою для інспекторів ДІП.

У рамках низки зустрічей представники громадських та міжнародних організацій зосередилися на аналізі рішень для поліпшення поточної ситуації на ринку праці та скорочення масштабів шахрайства й нелегального працевлаштування.

Як зазначила Кароліна Мазурчак, представник Об'єднання правової інтервенції, іноземці в багатьох випадках не знають, як вони можуть влаштуватися на роботу в Польщі, в тому числі, які документи повинні мати, щоб працювати легально. За її словами, польське законодавство недостатньо захищає інтереси іноземців, що влаштовуються на роботу в Польщі – сума штрафів не може ефективно відлякати несумлінних роботодавців, не вистачає також позитивних прикладів, що демонстрували б ефективність судової системи та захисту прав працівників.

За словами професора Збігнєва Ласоціка з Центру досліджень торгівлі людьми Варшавського університету, «працівник, який шукає роботу, не може платити за інформацію про роботу, його паспорт і посвідчення особи повинні бути священними, а договір має бути письмовим документом». Згадані ним проблеми є одними з найбільш поширених проявів порушення трудових прав, що в багатьох випадках призводять до явища примусової праці та торгівлі людьми.

Марцін Вятрув, начальник відділу трудової міграції політики департаменту ринку праці та соціальної політики, звернув увагу на значне збільшення масштабів працевлаштування в Польщі громадян України, що частково спричинено лібералізацією процедур легалізації працевлаштування.

Роботодавці, що здійснюють реєстрацію заяв, найчастіше декларують як форми зайнятості, цивільно-правові договори, зокрема трудовий договір, який, за словами Марціна Вятрува, є питанням, яке потребує більш детального аналізу.

«Міністерство праці та соціальної політики планує громадські консультації на тему введення для роботодавців, що приймають на роботу іноземних громадян на підставі заяви про намір працювати, інформаційного обов'язку. Роботодавець повинен буде надати інформацію про працевлаштування відповідній державній установі. Ця інформація включатиме підтвердження фактичного початку роботи іноземця, що має позитивно вплинути на можливість контролю міграційних потоків і знизити рівень шахрайства. Також не виключено, що впровадження так званої сезонної директиви Європейського Союзу істотно вплине на поточну форму процедури складання заяв», – підкреслив Марцін Вятрув.

Кваліфіковані фахівці врятують ринок праці?

Професії, що вимагають вищої кваліфікації, у Польщі все частіше потрапляють у сферу дефіциту, здебільшого внаслідок відтоку фахівців з польського громадянства в країни Західної Європи. Польське законодавство також помірно сприяло залученню висококваліфікованих робітників для роботи на польському ринку. Введену в 2012 році директиву ради 2009/50/WE, так звану блакитну картку ЄС, через низку обмежень (у тому числі на мобільність працівників) не зустріли з великим інтересом. Хоча зайнятість іноземців на фізичних роботах, як і раніше, є домінуючою частиною економічної міграції, останнім часом спостерігають зростання числа висококваліфікованих фахівців.

Протягом двох років ІТ / ІКТ сектор засвідчив збільшення попиту на працівників з третіх країн, у рамках процедури оформлення дозволу з 460 заяв, зареєстрованих у 2012 році, 686 – в 2013-му, до 3227, виданих торік. Це означає майже п'ятиразове збільшення попиту на роботу за один рік. Швидко зростає також працевлаштування на підприємствах, що працюють у професійній, науковій та технічній галузях. Тільки в 2014 році 4399 заяв було записано (1452 – в 2013-му).

Збільшується також кількість кваліфікованих іноземців, зайнятих на підставі дозволу на роботу або разового дозволу на проживання та роботу в Польщі. До 2014 року було видано близько 15 тисяч дозволів на роботу для кваліфікованих працівників, тобто на 40 відсотків більше, ніж у той же період 2013 року. Слід зазначити, що рівень зайнятості некваліфікованих іноземців на практиці не змінився (5830 дозволів, виданих співробітникам на фізичну працю в 2014 році, порівняно зі 5761 дозволом у тій же групі в попередньому році).

Тим не менш, не варто відкидати збільшення числа зареєстрованих дозволів для співробітників, які не мають високої кваліфікації в наступні роки. Це може бути значною мірою продиктовано специфікою процедури працевлаштування іноземців на підставі заяви про намір виконувати роботу, що обмежує період роботи в Польщі іноземцю 6-ма місяцями на рік.

Галина Люта, спеціально для «Вголосу»