При тому, на Заході схвально ставляться до Росії 41 % населення, у Центрі — 51 %, на Півдні — 70 %, на Сході — 75 %. До російської влади позитивно ставиться аж 13 % українців.

Як таке можливе на п’ятому році війни з Російською Федерацією, коли під час російсько-української війни загинуло 13 тисяч наших співгромадян? Про це ІА «Вголос» питав у директора «Українських студій стратегічних досліджень» Юрія Сиротюка, дисидента Степана Хмари та політолога Олеся Донія.

Чому на п’ятому році війни 77 % українців позитивно ставляться до росіян?

 Юрій Сиротюк:

Я сумніваюсь у тому, що на п’ятому році війни більшість українців є настільки мазохістами, що попри вбивства, вони люблять росіян та Росію. У мене є підстави вважати ці числа маніпулятивними. Бо відповідь на те чи інше запитання залежить від його формулювання.

«Такими опитуваннями нас готують до реваншу проросійських сил та капітуляції»

Тут є ще один важливий нюанс: українці нібито не люблять лише Путіна. Справа у тому, що це кліше давно запускається через українські ЗМІ представниками так званої української політичної еліти. Мовляв, є бідолашні поневолені росіяни і диктатор Путін. Насправді президент Росії — це продукт російського імперіалізму. Дії Путіна, а саме анексію Криму, 2014 року підтримали 93 % росіян. Тобто Путін — це яскравий представник російського народу, це уособлення Росії. Ймовірно такими опитуваннями нас готують до реваншу проросійських сил і капітуляції.

 Олесь Доній:

Цікавим у цьому опитуванні є те, що до Росії та росіян більшість українців ставиться позитивно, тоді як до російської влади — дані протилежні. Тобто більшість наших співгромадян усвідомлює небезпеку, бодай із боку Путіна, це вже добре.

Показники позитивного ставлення до росіян, на мій погляд, це радше бажання після того, як РФ поверне Україні наші території, якось співіснувати.

Бо все ж українці навчилися боротися за свою землю. Ми не капітулювали та досі воюємо з Росією. А тому ці соціологічні дані — вкрай суперечливі. Бо всім відомо, що кожне соцопитування має своїх замовників, імена яких зазвичай не публікують.

От до цих президентських виборів нас готували, включаючи у дані соціологічних досліджень прізвища не політиків, а коміка та співака. Це робилося для того, щоб ми звиклися з думкою, що таке є можливим. У соцопитуванні з ставленням до РФ і росіян — подібний сценарій.

Степан Хмара:

Зараз соціологія перетворилася в інструмент пропаганди. І ці дані треба розглядати в контексті підготовки до парламентських виборів, аби потім обґрунтувати високі рейтинги проросійських сил і запустити їх у Верховну Раду. Мовляв, українці ж за дружбу з РФ.

Я не вірю, що 77 % моїх співгромадян після того, як було вбито 13 тисяч українців, після захоплення наших територій, судилищ над моряками, можуть позитивно ставитися до росіян. Бо не Путін персонально вбиває українців, а громадяни Росії.

Скільки реально може бути українців, котрі позитивно ставляться до РФ і росіян?

Юрій Сиротюк:

На мій погляд, рівень любові до Росії та росіян серед українців — десь на рівні 13 %. Бо «вата» та божевільні завжди є. Це ті люди, які й досі не можуть пережити розпад Радянського Союзу, або ж є етнічними росіянами.

Степан Хмара:

Не сумніваюся, що у нас є дурні-малороси, які люблять і сумують за Росією чи Радянським Союзом. Але їх десь 20…25%.

Але все ж, якщо опитування показує реальні настрої суспільства, що це означає?

Юрій Сиротюк:

Яким би маніпулятивним не було це опитування, це вирок діючому політичному класу країни. Це ж як треба було останніх п’ять років працювати Президенту, парламенту, Кабінету Міністрів України, щоб досягти таких «феноменальних»  результатів.

Влада, волаючи за першої необхідності, мовляв, «мовчи, бо Путін нападе», звинувачуючи незгодних із політикою Порошенка у «співпраці з Кремлем», сама призвела до такого. І це жахливо, бо буде, як у тій народній мудрості: рано чи пізно Путін таки може напасти, але ми вже не повіримо у це.

«Саме Порошенко та теперішня влада реанімувала Медведчука, котрого не було чути навіть за часів Януковича»

Це вирок гуманітарній політиці нашої країни. Також проблема й у тому, що російська агентура останніх п’ять років нарощує потужності, тоді як добровольці та воїни АТО сидять у в’язниці. Саме Порошенко та теперішня влада реанімувала Медведчука, котрого не було чути навіть за часів Януковича.

Ми щодня маємо інформацію, що влада активно співпрацює з агресором. От дружина уже виконувача обов’язки керівника Служби зовнішньої розвідки Семочка має російське громадянство і регулярно відвідує окупований Крим. Син екс-заступника секретаря РНБО Олега Глаковського контрабандою купував у РФ неякісні деталі та постачав їх ЗСУ. Влада своїм прикладом не показала, що ми воюємо з Росією, що з агресором потрібно припиняти торгувати. Ось і ще одна причина, чому результати опитування можуть бути такими. Українців дезорієнтували.

Якими можуть бути наслідки?

Юрій Сиротюк:

За таких умов можливий реванш проросійських сил на парламентських виборах 2019 року. Також це небезпечно в плані оборони, бо на Сході воює не особисто Путін, не він власноруч обстрілює наші міста та села, це роблять громадяни Росії.

Такий інформаційний вкид може бути для того, що, мовляв, нам потрібно миритися з Росією на умовах капітуляції. А це означає, що Україна і надалі буде фактичною колонією РФ.

Степан Хмара:

Це потужна маніпуляція, щоб дезорієнтувати нас. Переконати, що з РФ потрібно миритися на їхніх умовах, повертати до влади п’яту колону, що вже почалося з легітимізації Медведчука. Це інструмент психологічної війни. Бо якщо п’ята колона зайде у парламент і розпочне капітуляцію України, нам тоді скажуть, що «таким був вибір українського народу».