Вибори в Україні успішно відбулися. А Андрій Садовий успішно їх провалив. Як президентські, так і парламентські. Після цього журналісти спитали: а що буде далі? Що із місцевими? Піде тричі мер балотуватись вчетверте чи таки змириться з результатом на рівні плінтуса? Садовий у відповідь не став вдаватись в подробиці, лишень анонсував: має «таємний план».

Львів’яни заглибились в конспірологію. Почали обговорювати можливі сценарії та готуватись до чергового пришестя «Ісусика». А міський голова тим часом не втерпів – взяв і зробив. Обламав всю інтригу й зізнався: буде мити безхатченків.

«На вулицях міста є така дещо нетипова ситуація, коли на лавках, особливо вранці, відпочивають люди, які не мають де мешкати. Їхній зовнішній вигляд дещо відлякує львів’ян.

Тому я б хотів, щоб ви продумали можливість для цих людей регулярно — хоча б раз чи 2 рази на тиждень — відвідувати баню чи інші заклади, де вони могли б помитися», сказав Андрій Садовий на нещодавньому засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради і дав відповідне доручення своїм чиновникам. Як пише пресслужба мерії, заступники Садового вже «напрацьовують відповідні управлінські рішення».

Які заклади мерія перетворить у SPA для безхатьків і як це допоможе Андрієві Садовому на майбутніх виборах – далі у матеріалі.

У 2016-му ЗМІ повідомляли, що реальна кількість людей в Україні, які не мають постійного житла, може сягати 200 тисяч. Відтоді українська економіка суттєво впала, гривня знецінилась, а тарифи зросли. Тож цілком логічно буде припустити, що сьогодні, у 2019-му, безхатченків в Україні може бути і 300 тисяч. А це, на хвилиночку, більш ніж удвічі більше, ніж виборців Андрія Садового у Львові (у 2015-му він переміг із результатом 140 тисяч 942 голоси). Тож досить мерові закупитись шампунем – і перемога в кишені.

Думаєте – нереально? Це хіба у разі, якщо ви – не львів’янин. Бо ж місцеві за 15 років Андрія Садового у Ратуші вивчили: «Львів – відкритий для світу». Ну і зважте: безхатченки не мають житла, а, відповідно, прописки. Тому звезти усіх їх до Львова, зводити у SPA, нагодувати, дати робоче місце та можливість голосувати на виборах (через тимчасову прописку) – цілком реально. Часу та ресурсів у Садового для цього – більш ніж досить.

Поселення й SPA

Варіант №1 – «ВANKHOTEL». Новий готель класу люкс. Масштабна реконструкція історичної будівлі Австро-Угорського банку. Тут вражає усе – від духу міського голови до імені офіційного власника. І, що важливо, заїжджі туристи новим постійним мешканцям набридати не будуть (готель за місяць завантажується всього на 17%).

Ідеологічну підготовку майбутніх виборців Садового тут також забезпечать. Цим особисто займеться вже згаданий офіційний власник готелю – В’ячеслав Юткін. Знання мов, розуміння аналітики та відчуття людей, як пишуть ЗМІ Садового, у нього залишилося ще з КГБ. Допоможуть у цьому Андрієві Садовому також путінські капітали в особі російського державного банку «ВТБ»та олігарх Сергій Тігіпко («ВТБ» і Тігіпків «ТАСКОМБАНК» стали співфінансистами зведення готелю). З останнім у Садового, до речі, мали б бути особливо тісні стосунки. Бо ж так палко розціловувати Януковича на його дні народження, погодьтеся, можуть тільки по-справжньому рідні люди:

Варіант №2«Асторія». Готель високих стандартів послуг в самому центрі Львова. Пам’ятка архітектури, створена за проєктом відомого польського архітектора Тадеуша Гарделя в стилі модерну. Головна «родзинка» закладу, як писали до нас львівські ЗМІ, – мільйонні збитки бюджету Львова.

Свого часу готель «чарівним чином» опинився в руках кума Андрія Садового – Віталія Ломаковича. Бізнесмена, екскерівника БМБанку – банку Москви, що є київською філією тієї самої російської фінансової групи «ВТБ», що будувала «ВANKHOTEL» (ідеологічний складник, зауважте, також збережено).

Як вдалося провернути цю справу, скільки від цього втратили жителі Львова та чи має Андрій Садовий стосунки із московськими бандитами, раніше детально розповідали наші колеги:

Харчування та працевлаштування

Отут варіантів – безліч. Весь історичний центр Львова. 20 ресторанів, які «не» мають жодного стосунку до Андрія Садового:

– «Театр пива «Правда»,

– «Реберня «Під Арсеналом»,

– «П’яна вишня»,

– «Ресторація «Гасова лямпа»,

– «Арт-центр «Дзиґа»,

– «Криївка»,

– «Львівська копальня кави»,

– «Львівська майстерня шоколаду»,

– «Перша міська пекарня сирників та штруделів «Львівські пляцки»,

– «Найдорожча ресторація Галичини»,

– «Перша львівська грильова ресторація м’яса та справедливости»,

– «Галицька жидівська кнайпа «Під Золотою розою»,

– «Пошта на Друкарській»,

– «Пструг, хліб та вино»,

– «Відкрита кав’ярня «Біля Діани на Ринку»,

– «Grand cafe Leopolis»,

– «Opera underground»,

– «Дуже висока кухня»,

– «Дім легенд»,

– Мазох-Cafe (для найбільш вибагливих).

Ці ресторани унікальні настільки, що заради них міській владі не шкода пройтися бульдозером і по культурній спадщині (детально читайте у попередній публікації). Часом там, звичайно, стаються пожежі й масові отруєння, але… кого б воно турбувало?

Безцінний досвід

Якщо у «навчанні» безхатченків допоможуть безцінні, описані вище КГБістські знання, то в організації їхнього голосування – безцінний досвід чиновників Садового.

На виборах міського голови в 2015-му вони вже брали безхатьків на облік, давали їм тимчасову прописку та сприяли у здійсненні волевиявлення на окрузі, до якого за розташуванням належить Центр обліку та нічного перебування бездомних осіб. Таким чином дозволили голосувати майже двом тисячам громадян. У 2020-му число, як видається, має всі шанси зрости у 150 разів.

Так частину «таємного плану» і розтаємничено. А далі – обов’язково буде. Садовий же такий Садовий…

Яна Федюра, «Вголос»