Під час її ліквідації загинули троє працівників ДСНС та еколог, тіло якого не знайшли й досі. Сміттєзвалище закрили, Львів прославився «мандрівним сміттям». Минуло три роки – сміття зі Львова вивозить область, заводу немає.

Натомість Садовий перед виборами хизується зім’ятим папірцем, мовляв, він не винен – це все організувала влада: спершу сміттєзвалище підпалили, а потім створили штучну сміттєву кризу.

Грибовицьке сміттєзвалище: нічого не зроблено

Грибовицьке сміттєзвалище – одне з найбільших на континенті. Його площа – 38 гектарів, гори сміття там заввишки з п’ятнадцятиповерховий будинок. Полігон давно переповнений. Відомо, що ще 2 листопада 2000 року Львівська обласна рада зобов’язала міську раду вирішити проблему щодо вибору нової ділянки для захоронення твердих побутових відходів, а також до 1 липня 2006 року припинити експлуатацію Грибовицького сміттєзвалища і ліквідувати прилеглі до нього території сховищ кислих гудронів. У 2003 році головний санітарний лікар області заборонив експлуатувати Грибовицьке сміттєзвалище – Львівська міська рада продовжила це робити аж до часу трагедії, тобто до 2016 року. Садовий ще з першої каденції клявся, що наведе з цим порядок. Минуло 14 років: результатів немає.

Екс-віце спікер Верховної Ради Руслан Кошулинський одразу після трагедії ще у 2016 році розповідав «Вголосу», що інвесторів, котрі готові були будувати сміттєпереробний завод, він приводив буквально за руки до Садового.

«Тільки за офіційними даними, близько 50 фірм звертались, щоб дати їм працювати з львівським сміттям. До мене особисто у 2006 році звернулися представники шведської фірми. Вони говорили, що можуть поставити дегазацію на Грибовицьке сміттєзвалище – за 2-3 млн євро. Це було ще у 2006 році. Шведи нібито виставили тільки одну умову: вони будують завод в обмін на сміття. З тим листом я підійшов до Садового. За кілька тижнів мені представник посольства подзвонив і каже – нас ще так ніхто не посилав», – розповідав Кошулинський.

Зараз Андрій Садовий спростовує, що до нього приходили інвестори. Але у 2006 році на своєму виступі перед громадою села Великі Грибовичі мер заявляв, що охочі будувати завод таки були.

«Знаєте, коли ти приїжджаєш десь за кордон – чи в Польщу, чи в Чехію, чи десь далі – там у них такі полігони зроблені за всіма нормами екології – вони не шкодять, тобто все пресується, стоять фільтри – тобто дуже і дуже серйозний підхід!.. То що ж я зараз роблю: я вислуховую усі пропозиції, які є. Але тим усім іноземним фірмам, котрі приходять і кажуть: «Я хочу будувати тут завод», я кажу: «Дякую, до побачення. Жодних заводів ми будувати не будемо. Бо для того, аби будувати заводи, слід відразу будувати й онкодиспансери для людей». Єдине, що ми можемо зробити, – це так організувати роботу, аби усе тут максимально спресовувалося – щоб не займати більше нового місця, а навести лад із тим, що є», – говорив у 2006 році Садовий.

Причини, чому ніхто не займався рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища банальні – це прибутки. Як розповів у коментарі ІА «Вголосу» еколог Марко Шпікула, на Грибовичах працювала «жива сортувальна лінія».

«Там працювали мешканці навколишніх сіл – Збиранки та Грибовичі, бомжів звідти виганяли. Це був шалений бізнес. Продуктовими відходами селяни годували свиней та худобу. Там були різні «касти»: одні збирали метал, інші пляшки, ще інші – папір. Очевидно, що міська рада від того щось мала», – каже Марко Шпікула.

За даними «Вголосу», щоб збирати металобрухт чи іншу вторинну сировину, селяни платили охоронцю за вхід 1500 грн. Працювали на сміттєзвалищі цілодобово орієнтовно 300 людей. Тобто службовці лише за місяць на сміттєзвалищі заробляли приблизно 13,5 мільйонів гривень.

Еколог Марко Шпікула переконаний, якби Грибовицьке сміттєзвалище вчасно почали рекультивовувати, трагедії б не сталось, навпаки – місцеві жителі готові були йти на зустріч Садовому та навіть дозволити там будувати сміттєпереробний завод.

«Зараз немає проекту рекультивації цього сміттєзвалища. Як вони його рекультивовуватимуть? Сміттєзвалище наразі не функціонує. Єдине, що було зроблено за останніх три роки, – це відвід інфільтрату зі сміттєзвалища. Але усі ті токсичні відходи потрапляють у річку Малехівку. Земля біля сміттєзвалища отруєна. Тобто зараз фактично нічого не відбувається. Після катастрофи сміттєзвалище засипали землею та забули. Чиновники Львівської міської ради взагалі не спілкуються з місцевими мешканцями. Раніше, коли сміттєзвалище функціонувало, то чиновники Садового ще були готові розмовляти із селянами. Зараз на людей, котрі постраждали через їх халатність, вони начхали», – каже Марко Шпікула.

Підтверджує слова еколога також депутат Львівської міської ради Маркіян Лопачак.

«Той, хто має робити рекультивацію – на прямій дорозі у в’язницю»

«Головного ідеолога рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, директора ЛКП «Збиранка» СБУ затримала на рекордному хабарі у 5 млн грн. Ми чуємо від команди Садового, що потрібно розпочинати рекультивацію, натомість той, хто має це робити, – на прямій дорозі у в’язницю», – пояснив Маркіян Лопачак.

Завод на очисних спорудах та Ахметов

Якщо 13 років тому сміттєвий завод не можна було будувати за межами Львова через «онкодиспансери», то тепер для Садового це вже не важливо. Мер заявив, що завод таки побудують у межах Львова, на вул. Пластовій, 13. Він буде розташований усього за 800 метрів від найближчого багатоповерхового житлового будинку.

Львів’яни стверджують, що на території району Знесіння (місця, де Садовий планує будувати свій завод) є багато екологічно небезпечних підприємств та аварійні очисні споруди, через що сміттєвий завод не можна споруджувати там. Місцеві мешканці також наполягають на проведенні екологічної експертизи.

«Ми не проти сміттєвого заводу, проте ми не хочемо, щоб його будували на очисних спорудах. Ми вимагаємо провести аналіз стану екології»,– наголосив член виконавчої ради ГО «Відродження Знесіння», місцевий житель Михайло Крутяк.

Активіст Дмитро Левик наголошує, що зводити завод на аварійних очисних спорудах не можна.

«Ці очисні споруди будувались за Радянського союзу – у 1978 році. Вільні землі, які є поруч, розраховані на те, що очисні споруди будуть розширюватись, оскільки площа міста та його мешканців постійно зростає. Старі очисні споруди в аварійному стані. Обладнання не працює, мулові поля перевантажені. Комунальники пробують їх підсипати будівельним сміттям, натомість усе розлазиться та розтікається. Воно випаровується, а люди цим всім дихають. Мер Садовий, який ще раніше приїжджав на ці очисні споруди, довго тут не міг перебувати, бо ж жахливо смердить. Коли я йду до чиновників Садового і показую їм фото того, у якому стані ці очисні споруди, вони мені кажуть, що «це – фотошоп», у них усе добре. Будівництво цього заводу на очисних спорудах ми не допустимо, а оскаржуватимемо у суді», – каже активіст.

Еколог Ігор Муравський під час пікету Львівської міської ради проти зведення цього заводу пояснював, що насправді на Пластовій побудують не завод, а звичайну сортувальну лінію.

«Ніякий це не завод. Це потужна сортувальна лінія. Тобто все, що можна продати, буде відбиратися та сортуватися. Те, на чому не можна заробити, складатимуть у спеціальні ємності, в яких відбуватиметься прискорена ферментація. Тобто утворюватиметься гній, з якого випаровуватимуться у повітря шкідливі викиди, чим дихатимуть львів’яни та жителі довколишніх сіл. А далі цим же непотребом із важкими металами рекультивовуватимуть Грибовицьке сміттєзвалище», — пояснив еколог.

«Екологічна катастрофа уже є. Так, у Збиранці (село поблизу Грибовицького сміттєзвалища. — Ред.) з десятьох народжених дітей троє мають онкологічні захворювання. Діти народжуються з шістьма пальцями», — додав Муравський.

Поблизу очисних споруд, де Садовий планує звести сміттєвий завод, Львівська міська рада уже виділила земельну ділянку компанії олігарха Ріната Ахметова ДТЕК

Та і це ще не все. Виявляється, що поблизу очисних споруд, де Садовий планує звести сміттєвий завод, Львівська міська рада уже виділила земельну ділянку компанії олігарха Ріната Ахметова «ДТЕК».

«Вони за кілька років планують зі сміття отримувати RDF-паливо. Компанії Ахметова на вул. Пластовій уже виділили земельну ділянку в 7 га. Вочевидь, схема буде такою: міська рада привозить на завод сміття, видобуває з нього паливо та продає компанії Ахметова, яка втридорога перепродує її населенню», – розповів активіст Рустам Курбанов.

Що далі?

Вивезенням сміття із Львова наразі займається Львівська ОДА. За словами мера Садового, Львів платить за вивіз сміття 1 млн грн на день та 300 мільйонів грн на рік. Так із міського бюджету за майже три роки на вивіз сміття було витрачено 600 млн грн. Термін договору між містом та областю закінчується в червні 2019 році. Саме за три роки міський голова Андрій Садовий і обіцяв побудувати сміттєвий завод і розпочати рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Цього не сталось.

«Якщо Львівська ОДА відмовиться вивозити сміття зі Львова, нас очікує нова сміттєва криза. Оскільки чіткого плану дій станом на зараз немає. Була інформація, що розробляється проект документації, згідно з яким на вулиці Пластовій таки планується будівництво цього заводу. Проте ми чуємо заяви людей, які живуть у Львові про те, що вони не допустять цього будівництва», – каже депутат Львівської міської ради Маркіян Лопачак.

«Садовий – це медіаолігарх. Замість того, щоб займатись містом і сміттям, він пішов на вибори та популяризує саме ті речі, які йому будуть вигідні під час передвиборчої кампанії. Насправді ці слова та ідеї, які він публічно висловлює, не мають нічого спільного із реальністю. План Андрія Івановича дуже простий: показати, який він реформатор, господарник, а потім втекти до Києва. А що у буде у Львові – це вже будуть не його проблеми», – пояснив депутат Маркіян Лопачак.

Окрім сміттєвої кризи, небезпечним залишається також Грибовицьке сміттєзвалище.

«Грибовицьке сміттєзвалище й досі небезпечне. Бо там триває процес гниття, накопичується біогаз, який немає куди діватися. Йде літо, газ і далі виходитиме і за високої температури можливе нове займання. Біогаз має здатність самозапалюватись. А тому одразу після Грибовицької трагедії я казав, що жодного підпалу не було. Це сміттєзвалище постійно, кілька разів на рік загорялось», – пояснив еколог Марко Шпікула.