Поговоривши про боротьбу з корупцією та створивши безліч неефективних антикорупційних органів, влада вирішила, що там уже все добре, а щоб відволікти увагу від реальних проблем, у Порошенка взялись популяризувати томос і вигадувати «закони про секс».

В уряді Гроймана також уже «забули» про «наведення ладу на митниці», боротьбі з «бурштиновою мафією», а замість ринку газу українцям просто підняли тарифи, зробивши їх для більшості недоступними.

Водночас, авторитетні експерти стверджують, що наразі на контрабанді Україна втрачає 12,5 млрд доларів на рік, на схемах у податковій — 2,5 млрд доларів на рік, на бурштині — 1 млрд дол. на рік, на схемах із «євробляхами» -—160 млн дол. на рік. Крім того, 40 % усього українського газу видобувається незаконно. А це — астрономічні як для України втрати.

Чому за п’ять років Порошенко та його команда, які прийшли у владу на хвилі Майдану, так і не вирішили цих головних проблем? Скільки через «чорні діри» неподоланої української корупції втрачає бюджет?

Про це ІА «Вголос» питав у екс-міністра економіки України Володимира Ланового, голови Комітету економістів України Андрія Новака й економіста Олександра Охріменка.

Чому корупційні схеми, з якими влада обіцяла боротися, не лише діють, а й процвітають?

Андрій Новак:

Влада, яка прийшла на хвилі Революції гідності, замість боротьби з корупційними схемами очолила їх. Наразі, порівняно з чиновниками часів Януковича, ця влада суттєво збільшила маржу заробітку на всіх нелегальних потоках. У нас, крім газових схем, корупції на митниці, незаконної вирубки лісів, незаконного користування українськими надрами (видобуток бурштину, піску тощо), з’явились ще і схеми з надання субсидій для ЖКГ, електроенергії. Влада ці всі схеми банально підім’яла під себе.

«Щоб займатись корупційними схемами, треба платити «данину» владі»

Володимир Лановий

В Україні є безліч корупційних схем, за рахунок чого збагачується влада, бо не робить нічого, щоб це припинилося. В основі усіх корупційних схем є установка зверху.

Ті, хто на місцях заправляють чи то незаконним видобутком бурштину, чи то контрабандою на митниці, уникненням від сплати податків чи то газовими схемами, знають, що ні прокурори, ні поліція їх не чіпатиме, бо є «благословення зверху». За це ті, хто займається злочином, просто щомісяця платять комусь зверху данину.

Олександр Охріменко:

Те, що Порошенко та його команда не займатимуться економікою, було зрозуміло, тільки-но вони прийшли до влади. Звісно, імітація реформ, розмови про боротьбу з корупцією — це вони вміють. Але ці хлопці одразу показали, що прийшли не боротись, а красти. Бо замість того, щоб робити той же газовий ринок, підіймаються тарифи й усі розуміють, що ці гроші влада краде, бо у нас тарифи завищені. Замість того, щоби боротись із корупцією на митниці, ставленики Порошенка очолили незаконні потоки. Щоб навести лад із бурштином, депутати від влади очолили його незаконний видобуток. Все як завжди.

Що і скільки втрачає Україна через діяльність цієї влади?

Андрій Новак:

За найскромнішими оцінками світових експертів, розмір тіньової економіки України коливається від 35 до 60 %. Тобто наш бюджет втрачає майже половину того, що могли б отримати українці.

Якби хоча б найбільші корупційні схеми прикрили, то державний і місцеві бюджети вже на початках можна було б збільшити вдвічі: якщо зараз він складає 1 трильйон 112 мільярдів 130 мільйонів гривень, то було б удвічі більше.

Олександр Охріменко:

Так, якби ліквідувати усі незаконні схеми, а це газ, бурштин, митниця й інші, то надходження в бюджет вже в перший рік можна було збільшити, як мінімум, удваічі. Тобто на трильйон щороку.

Газ, контрабанда, фальсифікат на ринку — на цьому заробляє, найперше влада, бо дозволяє це робити іншим. В Україні величезна тіньова економіка. І те, що Мінекономіки, заявляють, що вони виводять бізнес із тіні, це вони так жартують.

Володимир Лановий:

Наше законодавство не відповідає Конституції України, якщо мова йде про природні багатства. От для дозволу на видобуток газу вигадали ліцензії. При тому всім це чомусь недоступно й їх отримують компанії, наближені до Петра Порошенка, або інших одіозних українських і навіть російських олігархів. Але відповідно до Конституції власником усіх природних багатств є народ України. Але тут про українців, традиційно, ніхто не думає.

«Ті, хто добуває газ, вважають українців іноземцями у своїй же країні»

Хоча всі країни світу, які добувають нафту та газ на внутрішньому ринку, продають їх для своїх громадян за низькими цінами, там діють спеціальні знижки для місцевих споживачів. Тому в США вартість бензину та газу для населення інколи може бути нижчою, ніж у Росії. В Об’єднаних Арабських Еміратах тарифи для місцевих уже десятки років не ростуть. У Китаї дозволили своїм громадянам отримувати 150 літрів бензину безкоштовно. У нас же ціни міжнародних ринків протягнули, щоб виставляти вимоги споживачам із внутрішнього ринку. Тобто ті, хто добуває газ, вважають українців іноземцями у своїй же країні. Чим вам не корупційна і цілком легальна схема?

Так, за даними самого «Укргазвидобування» вартість повного циклу видобутку газу може коливатися від 180 до 250 доларів за тисячу кубометрів, а це 5 000…7 000 грн за 1 тис. куб м.  З відкритих джерел відомо, що без інвестиційного внеску вартість видобутку газу становить від тисячі до 3 000 гривень за 1 тис. кубометрів. Населенню наш газ уже продають по 8 500 грн за кубометр. 2018 року в Україні видобули орієнтовно 20 млрд куб. м газу, чого цілком достатньо для українців. Питання, чому так дорого нам його продають і хто на цьому заробляє?

Але це ми говоримо лише про легальний видобуток, бо є ще й нелегальний. От і маємо корупційні схеми, причому узаконені, коли на українцях заробляють величезні суми і торочать про якийсь «ринок», якого насправді немає. На видобутку газу заробляють десь від 500 мільярдів гривень щороку. Точну суму важко назвати, оскільки ми не знаємо реальної вартості газовидобутку та масштабів «чорного» ринку.

Крім того, лише від надходжень на митниці доходи бюджету за рік можна було б збільшити на 300…400 мільярдів гривень.

Щодо незаконного видобутку бурштину й інших корисних копалин, то тут втрати навіть важко порахувати, бо наші нардепи навіть не розробили закону про цей ринок. Вочевидь, комусь вигідно, щоб «бурштинова мафія» активно діяла в Україні.

Якби схеми не діяли, що б це означало?

Володимир Лановий:

Якби ці всі гроші від корупційних схем йшли не в кишені олігархам, а у державний бюджет, то він у нас був би щонайменше вдвічі більшим — біля трьох трильйонів гривень на рік. А це все значно кращі умови для життя в Україні: вищі пенсії, більші зарплати, гідне соцзабезпечення.

Андрій Новак:

Позик у МВФ чи інших структур ми б уже не потребували. Від цього б виграли і пересічні українці, адже відсутність корупційних схем, на чому наживаються олігархи і продажні політики, означає для нас підвищення зарплат, пенсій і рівня життя загалом. Натомість ці гроші і далі осідають у кишенях олігархів, котрі мають стосунок до влади. Це сумний підсумок правління Порошенка.