Днями авторитетна українська соціологиня Ірина Бекешкіна зазначила: «Президент Зеленський вперше за історію країни став абсолютним лідером і на заході, і на сході України. Він всюди «своя» людина. А це великий виняток навіть для сучасної демократичної Європи».

Водночас вона вважає, що рейтинг президента у найближчі місяці знову почне падати. Адже, «з одного боку, це відкриває перед новим президентом величезні можливості, з іншого – і очікування до нього вищі». При цьому які б рішення, на її думку, президент не ухвалив, вони задовольнять лише частину українців, а частину – налаштують проти нього.

Тож чи справді Зеленський – феноменальний президент у Європі та що і на скільки може спричинити падіння його рейтингу, «Вголос» питав у політичного аналітика Олександра Кочеткова, директора центру суспільно-інформаційних технологій «Форум» і політолога Валерія Димова та експерта з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілії Куси.

Чи справді ситуація із обранням Зеленського із таким результатом – феномен? 

Олександр Кочетков:

«Перемогти з результатом 73% на пострадянській території – це щось неймовірне з погляду Заходу»

Демократичним шляхом такої підтримки у європейських країнах не отримував ніхто. Тому справді зараз в Україні склалася унікальна ситуація.

Але варто пам’ятати: феномен Зеленського – це перш за все феномен Порошенка, який зміг настільки налаштувати проти себе всю країну, що на місці Зеленського з таким рейтингом міг бути і той же Вакарчук, який теж отримав би підтримку понад 50% на президентських виборах. А те, що Зеленського підтримали і на Заході, і на Сході нашої країни, – це також заслуга Порошенка, мовляв, лиш би не він і не його збагачування на крові.

З іншого боку, варто взяти до уваги професійну якість Зеленського: він популярний актор, вміє прихилити до себе людей. Причому так само він вміє прихилити до себе і Західний світ: там із величезною цікавістю спостерігають за Україною. Адже їм цікаво, що він за людина, бо на Заході він просто феномен, адже демократичним способом, будучи в опозиції до чинної влади, перемогти з результатом 73% на пострадянській території – це щось неймовірне з погляду Заходу.

Ілія Куса:

Європейська політична арена справді більш фрагментована, ніж українська, тому у європейських країнах такий високий результат, з яким переміг на виборах в Україні Зеленський, – це нонсенс. Для європейського політика понад 50% – це вже великий успіх.

У кого з європейських президентів була схожа підтримка виборців? На скільки їхній рейтинг обвалився згодом?

Ілія Куса:

Варто згадати Франсуа Оланда – він в принципі переміг з дуже непоганим для Франції результатом, причому зумів на виборах об’єднати соціалістів, особливо після провального в очах французів президентства Саркозі. Але його спіткало велике падіння рейтингу, він навіть побив історичний антирекорд. Зараз, до слова, його б’є Макрон.

Також можна згадати британського прем’єра Девіда Камерона – його становище після Brexit. У нього був досить високий рейтинг. Та й загалом він був одним із найпопулярніших британських політиків. Але після того, як призначив референдум, на якому проголосували за вихід країни з ЄС, його рейтинг опустився так низько, що зараз він просто залишив політичну арену у Британії.

Олександр Кочетков:

Той же колишній президент США Рейган зайшов на посаду, причому він був досить відомим політичним діячем – і 80% його законопроєктів, які він вносив у Сенат, поверталися назад, бо парламентарії їх не приймали. А от наприкінці його правління 70-80% його законопроєктів «проходили». Тобто він переламав усю ситуацію у країні. Зеленський також хоче на свою користь переламати усю ситуацію, але чи зможе, побачимо.

Валерій Димов:

«Чим стрімкіший рейтинг, тим швидше він може обвалитися. І цей феномен ми спостерігатимемо і в Україні»

Можна згадати про феномен Макрона – він практично в останній момент оголосив про свій похід на посаду президента, випустив книгу «Революція», яка стала бестселером, і здобув перемогу з рейтингом 66%. Потім створив свою політсилу, з якою знову переміг на виборах – 43%. Але після того, як Макрон почав втілювати свою передвиборну програму, його рейтинг знизився і згодом впав до 24%, бо після втілення цих обіцянок частина суспільства просто використала це проти самого Макрона.

Шарль де Голь, до прикладу, маючи беззастережну підтримку, будучи надпопулярним і Героєм Франції (причому це людина, яка зробила для Франції більше, ніж будь-хто у новітній історії країни), став заручником недовіри до політиків і пішов з посади у 1969 році на тлі протестів.

Той же Саакашвілі, який здійснив у Грузії дуже потужні реформи, зіткнувся з тим, що його рейтинг у 2012 році також обвалився. Спочатку становив 68%, а через два місяці його політсила програла вибори.

І це свідчить про те, що чим стрімкіший у тебе рейтинг, тим швидше він може обвалитися. І це той феномен, який ми спостерігатимемо і в Україні.

На скільки може обвалитися рейтинг президента Зеленського? Що може призвести до падіння?

Олександр Кочетков:

Наш президент досить щирий, і його нинішні поїздки – це заповнення вимушеної паузи, бо де-факто керувати йому немає чим. Бо він має підтримку у 73% , але не має ще жодного важеля. Адже спочатку у Раді має сформуватися більшість, потім Уряд – от тоді і почнеться його реальна влада. Тому він зараз когось «розносить», аби заповнити цю вимушену паузу. І я сподіваюся, що коли вже справа дійде до роботи, ці популістські поїздки припиняться.

В іншому разі усі ці шалені 73 відсотки можуть обвалитися до 25% протягом року, якщо він як президент не демонструватиме наявних успішних результатів. А на падіння рейтингу вплинуть дві найголовніші речі, на реалізацію яких очікує суспільство. Перша – справедливість щодо попередників: якщо цього не буде, а «папірєднікі» продовжать царювати і повертатися до влади, цього країна не пробачить. Друга – покращення життя українців, зокрема вирішення питання з тарифами якнайшвидше. Тому, якщо Зеленський не виправдає цих двох основних сподівань, його рейтинг почне стрімко падати. Однак  25% – це межа, адже є реальні прихильники Зеленського. Інші – це будуть ті, які на нього сподівалися, але він їхніх очікувань не виправдав.

Ілія Куса:

Пів року може бути досить для того, аби рейтинг Зеленського знизився, бо очікування суспільства зараз досить високі. І якщо президент їх не виправдає, українці шукатимуть будь-яку зраду і за неї чіплятимуться.

Головні очікування суспільства – це зниження тарифів, вирішення або принаймні чіткість у питаннях Донбасу і Криму, а також покращення економічної політики і рівня життя населення. Наскільки це реально – це вже інше питання. Також на зниження рейтингу Зеленського вплинуть такі непопулярні кроки, як, до прикладу, скорочення соціальних витрат, аби зекономити гроші у бюджеті; скорочення держслужбовців (хоча це потрібно, бо штат держслужбовців справді роздутий), але таким чином звільнять багато людей, які обурюватимуться. Та й загалом очікування, які покладають на Зеленського, завищені.

Все ж Зеленському буде важко і його рейтинг знизиться, бо президент навіть за всього свого бажання повністю виконати всі запити суспільства не зможе, тим більше за такий короткий термін. Проте рейтинг теперішнього президента (а я думаю, що він добуде до кінця каденції) не опуститься нижче 20%. Можливо, і на рівні 40-50% відсотків триматиметься – але знову ж таки все залежить від його дій.

Валерій Димов:

«Зеленський зробив себе де-факто «кульгавою качкою» вже на початку каденції»

Рейтинг президента Зеленського однозначно обвалиться. Вже сама його фраза про те, що «я не дбаю про рейтинги», свідчить про те, що навіть він це знає.

Спочатку Зеленський та його політсила вноситимуть у Раду законопроєкти, які демонструватимуть, що вони є новими політиками. Це такі законопроєкти, як законопроєкт про скасування депутатської недоторканності, про люстрацію тощо. Але при цьому треба буде вносити такі законопроєкти, які важливі для країни. До прикладу, у цьому році потрібно буде повернути МВФ борг у 12 млрд. Також питання агресії Росії не так просто розв’язати, бо це не від Києва, а від Москви залежить тощо. До речі, питання з тим же парадом на День Незалежності показує, що Зеленський не розуміє багатьох питань, або не може їх вирішити без втрат рейтингу. Тому як символічні, так і реальні поразки обов’язково у Зеленського та його партії будуть.

Тим більше багато зі сказаного повернеться бумерангом. Вже відомий американський термін «кульгава качка», який означає, що президент США протягом останніх пів року своєї каденції мало керує своїм апаратом, бо його прибічники вже орієнтуються на нових кандидатів. Так-от Зеленський популярною тезою про те, що «йде лише на один термін» зробив себе де-факто «кульгавою качкою» вже на початку своєї каденції. І це так чи інакше дасться взнаки, бо у політиці завжди присутній феномен «згадати все».

Марія Волошин, “Вголос”