В усіх церквах УГКЦ відбулися молебні за упокій душ загиблих, у Львові молилися і українці, і поляки. Саме за розпорядженням архієпископа Ігоря Возьняка проходили ці жалобні урочистості в церквах, хоч зовсім недавно кресов’яки різко нападали на владику за те, що освятив пам’ятник С.Бандері. У школах Львова педагоги і учні хвилиною мовчання вшанували загибель Президента Леха Качинського та інших громадян Польщі.

Україна розуміє біль Польщі. Знову тінь Катині зачепила своїм чорним крилом наш сусідній народ.

Ще перед цією трагедією, в черговий раз кресов’яки рушили в похід проти українців Західної України, організувавши в Києві, при допомозі місцевих українофобів виставку фотографій і документів під назвою «Волинська різня: польські та єврейські жертви ОУН-УПА», що відбулася 8-10 квітня в Українському домі. Кресов’яки отримали ширше поле діяльності, почавши похід в Україну. Виставка тенденційна та політична, перш за все, спрямована проти української історії і національно-визвольних змагань, а крім того, частина документів сфальсифікована, що викликало справедливе обурення всіх освічених українців.

Природне уміння галасувати, сміливо фальсифікувати історію, особливо українську, вміння використати кон’юктуру чи політичну ситуацію – весь цей набір належить кресов’якам та їх прихильникам.

Це відбувалося на різних конференціях і в різних мас-медіа, як у Польщі так і в країнах Європи. Тепер на черзі – Україна. Для них це найважливіше поле діяльності. Навіть «одзискані» землі в їх трактуванні бліднуть перед «кресами всходніми». Щоб ще більше очорнити український визвольний рух, якому кресов’яки на чолі з о.Ісаковичем-Залєським приписують ледве чи не всі злочини світу, вони вперто наголошують на тому, що УПА причетна і до трагедії єврейства. Всі мислячі історики і громадяни, зрештою і самі євреї, знають, що УПА ніколи не приймала участі у масових екзекуціях над євреями.
Завжди і всюди кресов’яки забувають про те, що сотні євреїв були солдатами і офіцерами УПА, лікарями, медсестрами і санітарами та працівниками інших ланок життєзабезпечення цієї підпільної армії. Майже всі томи «Літопису УПА» рясніють інформаціями про героїку євреїв, що боролися в лавах УПА як проти фашизму так і проти комунізму і чимало їх загинуло в боротьбі за волю України і за честь єврейського народу.

Так було і раніше, коли в рядах УГА воювало понад 3 тис. євреїв. Так, отче Ісаковичу-Залєський, воювали проти вишколеної і озброєної до зубів французами та англійцями польської армії генерала Галлєра. Львів і Галичина завжди пам’ятатимуть про подвиг героїв УГА – сотника Лянберга, сотника Рутенберга, санітара Карла Бельке та інших, що полягли в боях за нашу і їхню спільну батьківщину.

Багатьом в Україні відоме ім’я героїчної дівчини, єврейки за походженням Сельми Кренубах. Схоплена фашистами Сельма мала бути розстріляною, як і тисячі інших євреїв, але під час атаки солдатів УПА на в’язницю дівчина була врятована і вступивши до цієї армії, довго воювала з фашизмом. Саме українські патріоти допомогли їй пробитися на захід. У статті газети «Вашінгтон пост» Сельма Кренцбах розповіла про героїчну боротьбу УПА і свою любов до українців. В Ізраїлі вона була секретарем міністерства закордонних справ і пізніше трагічно загинула.

Доктор, лікар Абрагам Штерцер і його брат Арієг та їхні сім’ї, що за своїм світоглядом були переконаними сіоністами, мужньо воювали в УПА, чудово володіли українською мовою. Абрагам Штерцер лікував не тільки поранених і хворих солдатів УПА, але й місцеве населення, за що був дуже шанований серед українців.

На високу українську нагороду претендує посмертно і д-р Самуель Нейман герой УПА. Був він відомим лікарем і лікував всіх, хто в цьому мав потребу. Великий ерудит, що вільно володів багатьма європейськими мовами, добре знав, кому допомагає. Під час Голокосту він був схоплений нацистами і кинутий у гетто, де вже перебувала його мама. Щоб врятуватися від неминучої загибелі і врятувати матір, д-р Самуель таємно передав листа зв’язковим УПА, а СБ зуміла вирвати лікаря та його маму з рук фашистів. З підробленими документами на псевдо «Максимович» д-р Нейман вступає у лави УПА, де встановлює прямі контакти із начальником штабу – Олексою Гасином. Десятки солдатів УПА врятував цей талановитий лікар.
Нагадую Вам, отче Ісаковичу-Залєський, і Вашим однодумцям з України, що д-р Самуель Нейман, на псевдо «Максим» геройськи поліг в бою з енкаведистами в Чорному лісі разом з членами штабу УПА в 1945 р.

Героєм України мав би бути і д-р Кум, єврей за національністю. Медичну освіту він здобув в Італії, практику проходив у Відні та Празі, а далі працював у Дрогобичі. Нацисти розстріляли його родину і д-р Кум пішов в УПА, де лікував поранених солдат-повстанців спочатку на Волині, а потім у сотні хорунжого «Щита» в Карпатах. Всі любили і шанували талановитого і мужнього лікаря. Взимку 1946 р., оточений більшовиками в підпільному шпиталю, герой разом з пораненими відбивався від насідаючого ворога і останню кулю залишив для себе. Командування УПА нагородило д-ра Кума Срібним Хрестом за заслуги.

Всі поранені і важкохворі солдати і офіцери УПА з великою любов’ю ставилися до свого рятівника-лікаря Варм Шая Давидовича, чудового фахівця і відважного воїна. Навчався він в Парижі та Варшаві, а проактику почав у 1943 році в підпіллі УПА , зокрема у загоні «Сосенка», що діяв на Волині. Разом з ним в УПА перебувала його дружина Естер, що була медсестрою.

В одному із боїв Варм Шая Давичович попав у руки енкаведистів і на допиті мужньо заявив: «…євреїв всіх винищили німці. До тих євреїв, що були в УПА відношення поганим не було». (Див. Літопис УПА, т.23, с.359-362). Засудили лікаря на 20 років таборів ГУЛАГу.

Ось ще приклади. В курені «Острича», що діяв на Костопільщина (Волинь) воював лікар-єврей «Чорний», а д-р Грифель з Луцька – у підстаршинській школі «Січ», лікар «Білий» теж єврей за національністю, воював у групі «Турів», що теж діяла на Волині. Разом з дружиною здобули собі славу знаменитих лікарів.

Пам’ятають солдати УПА і сміливу дівчину-єврейку, мендсестру на прізвище Берензон, що походила з Матвіїва на Волині

Українці, як могли, рятували євреїв від нацистів, особливо активно цю благородну місію виконували зв’язкові. В одному із боїв солдати УПА врятували 10 єврейських дівчат-красунь, яких есесівці тримали для розваг. Чимало врятованих євреїв залишалися в лавах УПА, серед них – лікар Холос. А ось ше цікавий факт: два євреї-стоматологи організували і керували стоматологічним пунктом у Військовій окрузі «Заграва».

В розстрільних списках, які для остраху вивішували гестапівці, біля багатьох українських прізвищ було помічено: «Für Judenbegünstigung» (за сприяння євреям) та «Für Judenbeherbergung» (за переховування євреїв). В Тернопільському повіті в УПА діяв лікар-єврей «Богдан», а також лікар на псевдо «Коваль». І таких було десятки.

Видатна українська діячка жіночого руху на Західній Україні, близька знайома Мілени Рудницької, Харитина Кононенко за зв’язок з УПА була кинута у в’язницю, де її гестапівці немилосердно катували, але, незважаючи на це, вона допомагала всім чим могла, багатьом єврейкам, що теж чекали смерті в фашистській катівні. Всіх їх разом з Харитиною Кононенко розстріляно 15 жовтня 1943 р. в Рівному, а тіла спалено.

Воюючи в УПА євреї були мужніми і витривалими. Так один лікар-єврей цілу добу сидів у болоті по саму шию, ховаючись від радянських партизанів і далі щасливо повернувся у свій підрозділ.

Багато євреїв було у військовій окрузі «Заграва», де командиром був Дубовий. Його загони діяли в районі Костополя. В червні 1943 загін УПА, що йшов рейдом через Сарненщину наткнувся на велику групу людей і негайно приготувався до бою. Але, як виявила розвідка, це було 40 євреїв, більшість яких жінки і діти. За наказом командира, їх поселили на Степанщині, що біля Костополя. Єврейським родинам створили побутові умови, роздали худобу, одяг, взуття, реманент, натомість євреї шили повстанцям одяг, взуття, збирали врожай та інше. Солдати УПА постійно охороняли єврейське поселення від поліцаїв та фашистів. Там же, єврейська дівчина Доба Цукерман вийшла заміж за повстання Майданця (Див. Літопис УПА, т.27, с.174).

І на Великій Україні українські патріоти допомагали євреям. Дуже любив Україну талановитий поет Яків Гальперін. В часі окупації Києва фашистами, Українці переховували молодого поета, що залишився в місті. Допомагала йому і поетеса Олена Теліга. Вона попереджала Якова про найменшу небезпеку, застерігала його від необачності, але поет дуже кохав свою дружину, хоч друзі-українці попереджали його про її інтимний зв’язок з угорським офіцером. Вона і видала поета гестапівцям, які його тут же арештували. Разом з Оленою Телігою, що була членом Проводу ОУН(м) Яків Гальперін завершив свій земний шлях у страшному Бабиному Яру.

Нагадаймо о.Ісаковичу-Залєському і те, що дружина головнокомандуючого УПА генерала Р.Шухевича – Наталія переховувала і врятувала від смерті єврейську дівчинку Іру Райхенбург.

Це лише поодинокі приклади, але вони вже перекреслюють весь накопичений фальсифікат кресов’яків із Товариства вшанування жертв злочинів українських націоналістів із Вроцлава на чолі з Ісаковичем-Залєським. Як пише молода дослідниця Марта Гавришко з Центру досліджень визвольного руху – це є «нове жонглювання фактами і політичні залаштунки».

Дивує вперта і послідовна антиукраїнська позиція вищезгаданого кзьондза, адже він сам був колись активним поборником комунізму, приймаючи участь в «Солідарності», за що був нагороджений Орденом Польського Відродження. Чому ж він так відверто послуговується комуністичою термінологією і моделлю поведінки? Його сторінка в електронних мас-медіа, як і його виступи наповнені пропагандивними нападками і фальсифікацій українського національно-визвольного руху, сторінкою якого була героїчна боротьба УПА. Матеріали, поміщені там рясніють термінами, які свідчать про його імперське мислення, Наприклад, він ніколи не вживає термін Західна Україна чи Галичина, лише – Малопольська Всходня. Більше того, абсолютна відсутність в цього «отця» розуміння українського-єврейських стосунків призводить до його захоплення політичними штампами, які є несумісними не тільки з науковою, але і з духовною діяльністю. Більшість поляків усвідомлює, що екстремізм у ставленні до будь-яких сторінок життя сусідів не має політичної перспективи. Прикладом цього є інтерв’ю радіо «Свобода» Ольги Гнатюк, яка є аташе польського посольства в Києві і яка назвала згадану виставку «різкою маніпуляцією».

Смерть Президента Польщі Леха Качинського та його соратників тісніше об’єднала польське суспільство. Українці як і весь світ з болем сприйняли цю трагедію. Вони вірять, що політика Качинського, спрямована на протекцію інтересів України буде продовжена, а конфронтаційні кроки окремих екстремістских сил будуть забуті та проігноровані. Кресов’яки мали б нарешті усвідомити безперспективність протистояння з українцями за допомогою фальсифікації і політизації історії.

Ігор Федик, науковий співробітник
Центру досліджень визвольного руху, член Національної спілки краєзнавців України