9 лютого на фасаді будинку бібліотеки Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка відкрили меморіальну таблицю, присвячену трьом провідникам ОУН С. Бандери на Дрогобиччині у 1941-1944 рр.: Андрієві Шукатці (1918-1943), Володимирові Кобільнику (1904-1945) і Василеві Николякові (1912-1944). Саме в цьому приміщенні впродовж липня-вересня 1941-го діяв обласний Провід ОУН(б), який активно творив структури українського державного управління в умовах німецької окупації та формував підпільну мережу опору. Про цей факт довго нічого не було відомо і лише недавно дрогобицький історик, доцент ДДПУ ім. І. Франка Микола Галів на основі скрупульозно відстежених мемуарних згадок і нюансів зумів довести, що Провід ОУН містився саме в теперішньому приміщенні бібліотеки.

Ініціатива встановлення меморіальної таблиці належить Науково-ідеологічному центру ім. Д. Донцова (керівник — Олег Баган), а з організаційного та матеріального боків її втілив дрогобицький осередок партії «Національний корпус» (керівник — Ігор Бараняк). Важливі історичні відомості й уточнення для всієї акції подав доктор історичних наук Василь Ільницький (ДДПУ ім. І.Франка).

«Вияскравлення на тлі історії Дрогобича і Дрогобиччини імен трьох видатних націоналістів має особливе значення і вагу»

Таке вияскравлення на тлі історії Дрогобича і Дрогобиччини імен трьох видатних націоналістів має особливе значення і вагу в кількох аспектах. По-перше, меморіальна таблиця з’явилася на стіні будинку, який майже цілком не фіксується в історико-культурному просторі міста. Тепер же старовинна будівля кінця ХІХ ст. отримає чітке історичне означення: вона буде в’язатися з іменем героїв і діяльністю Проводу ОУН у дуже складний період історії — період німецької окупації.

По-друге, вшановано події і людей періоду німецької окупації Галичини, який тривав упродовж 1941-1944 рр. Відтепер дрогобичани матимуть яскравий маніфест та історіософський акцент щодо цього періоду: ОУН була єдиною безкомпромісною силою, яка в умовах страшної німецької окупації не полишила ідеї боротьби і чинила героїчний опір нацистам. Про це свідчать біографії трьох названих націоналістів, один з яких, А. Шукатка, подався 1942-го на Наддніпрянщину (Чернігівщина) організовувати підпілля проти німців, там керував місцевим Проводом ОУН (б) і там загинув у нацистській катівні, а другий, В. Кобільник, ефективно працював у підпіллі, був ув’язнений нацистами, загинув у німецькому концтаборі. Це важливо хоч би з огляду на те, що, наприклад, головна сучасна книга з історії Дрогобича — «Нариси з історії Дрогобича» за ред. Л. Тимошенка (Коло, 2009) — переконує, що дрогобичани були передусім колаборантами з нацистським режимом, оскільки в ній в ілюстративній частині не вміщено жодної світлини вояків  УПА (!), але є аж дві великі фотографії про мобілізацію місцевих мешканців до дивізії СС «Галичина». Тобто, прийом маніпулятивного використання історичних фактів для впливу на свідомість сучасників використано блискуче!

Андрій Шукатка

По-третє, меморіальна таблиця вшановує двох видатних уродженців Дрогобиччини, які мали особливі заслуги в історичних боріннях епохи: В. Кобільника і В. Николяка. Володимир Кобільник народився в Дрогобичі (його рідний дім втрачений, стояв ні вул. І.Франка), закінчив Дрогобицьку гімназію і в цей час брав участь у підпільному студентському націоналістичному русі; згодом студіював медицину у Краківському університеті, став доктором медицини; у 1930-ті рр. проживав у Самборі, де почав творчо працювати як історик-краєзнавець, археолог і антрополог; один час навіть редагував цікавий краєзнавчий журнал «Літопис Бойківщини»; у 1940-ті рр. повернувся у підпілля ОУН; спочатку був ідеологічним референтом обласного Проводу ОУН Дрогобиччини, потім керівником Проводу; ув’язнений німцями 1943 року; помер у концтаборі.

Володимир Кобільник

Василь Николяк народився в с. Гаї Нижні, що неподалік Дрогобича; вчився і формувався у Дрогобичі; на початку 1930-х рр. переїхав до Львова, де за вказівкою ОУН брав участь у мобілізації профспілкового руху робітництва і переведення його з класових на національні позиції; повернувся до Дрогобича 1941-го, очоливши організаційну референтуру, потім пропаганду обласного Проводу ОУН; був головним організатором зборів громадськості всеміського віча 3 липня 1941 року, на яких дрогобичани проголосували за Акт відновлення Української держави, який проголосила ОУН С. Бандери; 1943-го став обласним провідником ОУН Дрогобиччини в суворому підпіллі; організував сотню УПА, в складі якої героїчно загинув у боях на Турківщині в серпні 1944 року.

Василь Николяк

Можна сподіватися, що ця акція стане стимулом для краєзнавців та істориків Дрогобича, щоб нарешті підготувати та видати книжку про В. Кобільника як одного з найзнаменитіших дрогобичан, до якої б увійшли, крім біографії героя, й усі його наукові та публіцистичні праці.

Це вже третя меморіальна таблиця, присвячена героїчному рухові націоналістів у міжвоєнну та воєнну добу, встановлена у Дрогобичі з ініціативи НІЦ ім. Д. Донцова. Інші дві: на вшанування члена ОУН, поета Михайла Смоли (1912-1934) і на честь проголошення Акту відновлення української державності в Народному домі Дрогобича 3 липня 1942-го під проводом В. Николяка.