Зелені “щурі” поглядають наліво

Після липневих парламентських виборів в Україні вперше в історії може бути сформована більшість, яка буде спиратись на одну партію в Парламенті. Такої колосальної перемоги як за списком, так і на мажоритарних округах, яку отримала “Слуга народу”, ще не було. Правляча партія матиме 254 депутати та контроль над всіма ключовими комітетами. Вся повнота влади – і президент, і Кабмін, і Верховна Рада, і низка судових та фінансових органів влади – буде під контролем однієї політичної партії.

З такими владними повноваженнями команда Зеленського могла б проводити в країні будь-які реформи і майже безперешкодно кардинально змінювати стару систему. Здавалося б, у влади опинився явний карт-бланш на втілення власної реформаторської політики. Однак нещодавні заяви керівництва “Слуги народу” оприлюднили суспільству тривожні тенденції щодо ймовірного розколу партії, яка ще навіть не встигла увійти до Парламенту.

Четвертий номер списку “Слуги народу” та основний претендент на пост керівника фракції Давид Арахамія заявив про високу ймовірність того, що фракція “Слуги народу” голосуватиме врізнобій у Верховній Раді. Арахамія також висловив сподівання, що “Слуга народу” працюватиме за моделлю, в якій меншість депутатів (якщо їх до 10%) муситиме погоджуватись із думкою більшості. Хоча й підкреслив, що механізми впливу на своїх мажоритарників у партії відсутні і вони не мають реальної можливості впливати на своїх непокірних нардепів.

Деякі тенденції до партійного сепаратизму були помітні у “Слузі народу” ще під час партійних курсів “молодого депутата” в Трускавці, коли окремі новоспечені нардепи бажали уникнути нудних лекцій з економіки та політології та розслабитися у цікавіших місцях. Водночас тоді й пролунали публічні заяви членів Зе-команди про свою незгоду з політикою президентської партії у питанні скасування депутатської недоторканності.

“Деякі майбутні народні депутати, обрані до Парламенту від партії “Слуга народу”, не згодні з необхідністю скасування депутатської недоторканності, але позиція фракції з цього питання буде жорсткою”, – заявляє її майбутній глава Давид Арахамія. Противників скасування недоторканності у фракції десь 15% серед мажоритарників. Серед списочників таких набагато менше”, – поскаржився Арахамія. Майбутній лідер фракції зауважив, що ці люди раніше публічно підтримували ідею позбавлення недоторканності нардепів, але після обрання нардепами говорять про доцільність перегляду підходу до цього питання. І це при тому, що “Слуга народу” обіцяла своїм виборцям, що першочерговими законопроєктами, які має розглянути Парламент нового скликання, будуть зняття недоторканності з парламентаріїв та прийняття закону про імпічмент президента.

Розкольницький потенціал “Слуги народу”

Зрештою така ситуація не є дивною. Партія “Слуга народу” створювалася нашвидкуруч, а людей терміново доводилося шукати мало не по оголошеннях. 1 січня 2019 року Зеленський оголосив про серйозні наміри балотуватися в президенти, однак багато хто не вірив у його перемогу. За чотири місяці колишній актор вразив всіх своїм результатом у першому турі виборів, і партійне будівництво почалося шаленими та поспішними темпами. Людей треба було познаходити в кожній області та у кожному районі, слід було терміново створити партійні структури та відділи, призначити відповідальних за фінанси і кадрову політику і, щонайважливіше, знайти вірних та незаплямованих раніше людей.

З кадрами Зеленському трохи допомогли колеги по “95 Кварталу”, які запропонували свої кандидатури на партійні та депутатські посади. До прикладу, депутатське місце у “Слузі народу” дісталося дочці продюсера шоу “Ліга сміху” та власниці ресторанного бізнесу у Криму Ірині Борзовій, яка перемогла по мажоритарці у Вінницькій області. Допоміг з кадрами й олігарх Ігор Коломойський, який скерував до “Слуги народу” декілька десятків своїх людей з телеканалу “1+1” і навіть “поділився” із Зеленським своїм особистим адвокатом Андрієм Богданом.

Чимало з нашвидкуруч знайдених людей є не лише не надто лояльними, але навіть і незнайомими з командою Зеленського

Але про деяких людей у списку “Слуги народу” журналістам взагалі жодної інформації не вдалося знайти: хто такі, чим займалися, в яких громадських проєктах брали участь до того, як потрапили у список депутатів президентської партії? Тому не дивно, що чимало з нашвидкуруч знайдених людей, яких несподівано навіть для них самих зробили депутатами, є не лише не надто лояльними, але навіть і незнайомими з командою Зеленського. Ба більше, навіть попри те, що вони стали депутатами лише завдяки бренду “Слуги народу”, чимало з них не вважає за потрібне обтяжувати такий подарунок долі вдячністю чи якимись зобов’язаннями перед керівництвом президентської партії.

Люди, які об’єдналися у політичній партії «Слуга народу», мають свої інтереси і вже зараз їм вкрай складно між собою домовитись. Окремі експерти говорять про щонайменше п’ять груп у фракції “Слуги народу”, які належать до орбіт впливу різних олігархів, і в кожної такої групи є своя маленька фракція. Політичний консультант Руслан Бортник називає серед них групу, сформовану навколо Авакова та групи «Приват» Коломойського, а також групу, яку умовно називають «95 Квартал», в якій перебуває найближче оточення Зеленського. “Ще є група Віктора Пінчука і пов’язаних з ним структур та західних партнерів. Але є ще й багато регіональних груп. Тому що в багатьох областях франшиза «Слуги народу» була лише франшизою”, – зазначає експерт.

Коли розколеться “Слуга”?

Низка експертів, зокрема політолог Ігор Рейтерович, вважають, що парламентська фракція партії “Слуга народу” розпадеться на кілька груп, які контролюватимуть олігархи та потужні політичні гравці. “Зараз тривають активні переговори і вербуються депутати “Слуги народу” з інших груп, які на першому етапі не попадали в сферу їхнього впливу”, – зазначив політолог.

Тобто фрагментаційний потенціал у президентської партії надзвичайно високий і чимало людей із Зе-команди опиняться під великою спокусою розпочати самостійну політичну гру чи навіть бізнесовий проєкт. Перспектива формування монопартійної більшості “Слуги народу”, якій не будуть потрібні інші коаліційні партнери, де-факто відсуває на узбіччя впливових олігархів, які таким чином втрачають доступ до бюджетних потоків та пільг для власних підприємств. Де-факто, реальний вплив на політико-економічні процеси в країні отримав лише олігарх Коломойський, а інші, зокрема Ахметов, залишилися без груп впливу у Верховній Раді.

Зрозуміло, що олігархи намагатимуться якимось чином впливати на новоспечених депутатів, зокрема фінансовими стимулами. А якщо пересічному мажоритарнику із Зе-команди конкуруючі олігархи запропонують привабливу грошову суму та солідне щомісячне утримання, то єдине, що утримуватиме його вірність президенту, будуть лише совість та особиста чесність. Натомість заяви керівництва “Слуги народу” про те, що вони будуть контролювати діяльність всіх депутатів, свідчать про певні побоювання щодо вірності багатьох членів команди.

Тож перед командою Зеленського стоїть складне завдання – відвернути потенційний розкол партії та дисциплінувати непокірних депутатів, які починають вести власну гру навіть ще до прийняття присяги. І незалежно від того, впорається Зе-команда чи провалиться, вся відповідальність перед виборцями за будь-який результат лежатиме лише на одній людині.