Очевидно, що Медведчуку не йдеться про українських полонених, він, до речі, навіть не вважає їх полоненими Кремля.
Але й не правий В. Зеленський, який думає, що Медведчук зустрічається із маріонетками Москви, виключно для підняття політичного рейтингу на виборах. Медведчук уже давно вважається найбільш промосковським політиком, а точніше – московським політиком, який безкарно діє в Україні. На цьому полі у нього немає конкурентів.
Медведчук ставить собі стратегічну мету – надати лнр і днр легітимного статусу, а отже дискредитувати Українську державу, яка веде війну на Донбасі за свою незалежність і територіальну цілісність. Робить це відкрито, нахабно, не зважаючи на кров і життя українських воїнів.
Не бачити цього, значить бути сліпим. Очевидно, що таку провокацію мала б припинити СБУ. Якщо вона цього не зробить, не виключено, що ситуація на Донбасі виходитиме з під контролю української влади, з усіма наслідками для Української держави.
Це може повернути нас у літо 2014 року, коли функції держави почнуть виконувати добровольці, патріоти і націоналісти. Це, як на мене, не найкращий варіант вирішення проблеми, але він може виявитися ефективним.