Коли пізно пити боржомі…

У 2008 році, на момент розробки генерального плану, у місті Львові мешкало 732,8 тис мешканців, а житловий фонд становив 12914,5 тис метрів кв. «Фішкою» Генплану було створення так званого «Великого Львова», себто Львівської міської агломерації радіусом приблизно 30 км, яка включала б у себе: м. Львів , м. Винники, м. Дубляни, смт. Брюховичі, смт. Рудно, с.с. Малехів, Муроване, Сороки Львівські, Кам’янопіль, Лисиничі, Підбірці, Волиця, Бережани, Пасіки Зубрицькі, Зубра, Солонка, Сокільники, Скнилів, Лапаївка, Холодновідка, Зимна Вода, Рясна Руська, Бірки, Збиранка, Малі Грибовичі та Великі Грибовичі – всього 26 населених пунктів на території 33 тис га , з населенням 816 тис, у тому числі поза межами Львова – 83 тис.

Сьогодні до самонемічного хруня накінець дійшло (видно мудрі люди підказали), що Львову 3,14здець. І з‘явилася наступна інформація про те, що Львів хочуть об’єднати з такими територіальними громадами:

– громади, які на сьогодні перебувають в адміністративному
підпорядкуванні Львівської міської ради: м. Винники, смт. Брюховичі та смт.
Рудне;

– громади, які не брали участь в процесі об’єднання територіальних громад:

– у напрямку Жовківського району: Дублянська міська рада (м. Дубляни, с. Малі Підліски, с. Ситихів), с.Малехів, Грибовицька сільська рада (с.Великі Грибовичі, с.Збиранка, с.Малі Грибовичі), Грядівська сільська рада (с.Гряда, с.Воля-Гомулецька), Зашківська сільська рада (с.Зашків, с.Завадів, с.Зарудці);
у напрямку Яворівського району: Бірківська сільська рада (с.Бірки, с.Рокитне), Рясне-Руська сільська рада (с.Рясне-Руська, с.Підрясне), с.Паланки (Вороцівської сільради);

– у напрямку Городоцького району: с.Конопниця, с. Суховоля, Оброшинська сільська рада (с. Оброшине, с.Пришляки);

– у напрямку Пустомитівського району: с.Сокільники, Годовицька сільська рада
(с. Годовиця, с.Басівка), Лисиничівська сільська рада (с.Лисиничі, с.Підбірці).

– громади, які брали участь в процесі об’єднання територіальних
громад: частина Солонківської об’єднаної територіальної громади (територія с. Зубра від об’їзної дороги до житлового масиву Сихів); Зимноводівська об’єднана територіальна громада (с. Зимна Вода, с. Лапаївка, с. Холодновідка, с. Скнилів); Мурованська об’єднана територіальна громада (с. Муроване, с. Сороки-Львівські, с. Гамаліївка, с. Кам’янопіль, с. Ямпіль).

Оскільки, коли смажений півень уже клюнув у дупу, і львівські чиновники згадали про генеральний план міста, апелюючи до нього, як до обгрунтування для створення агломерації, то хочеться нагадати, що задля створення Містобудівної системи «Великий Львів», а також вирішення інших нагальних проблем міста, цим основним містобудівним документом передбачалася низка «основних першочергових містобудівних заходів для сталого розвитку м. Львова».

Найважливішим серед них було резервування територій для містобудівних потреб розвитку міста. Йшлося про необхідність резервування земельних ділянок на прилеглих до межі міста територіях.

Для цього у 2010 році було заплановно: розробку схеми планування приміської зони м. Львова та засади спільної просторової політики в межах містобудівної системи «Великий Львів»; укладання угод з приміськими громадами щодо режиму використання територій спільних інтересів і встановлення мораторію на їх нецільове використання; проектування, встановлення і затвердження нових меж м. Львова.

Водночас передбачалося резервування територій для розміщення кладовищ, для чого необхідно було отримати згоду на розробку відповідного містобудівного обгрунтування (МБО) від сільських рад Сорок Львівських, Лисиничівської та Миклашівської, а також провести передпроектні вишукувальні роботи (геологію та топозйомку).

Третім елементом резервування визначалися території для будівництва вулично-дорожної мережі та об‘єктів громадського транспорту. Для цього передбачалося отримання попередньої згоди в Сокільницької с/р на розроку МБО облаштування трамвайного депо по вул. Кн. Ольги – Проектована (перехрестя з вул. Трускавецькою), а також на з‘єднання Кн. Ольги з вул. Вернадського, яка через Сихів продовжувалася аж до вул. Зеленої. Ще одна транспортна розв‘язка, що передбачала отримання згоди на розробка МБО, вже від Зимноводівської с/р – вул. Широка – Проектована (з‘єднання Левандівки з кільцевою дорогою та виїзд на Городоцьку).

Практично жодної інформації про стан виконання цих завдань ви не знайдете, хоча терміном їх виконання, зазначеним у генеральному плані, був 2010 рік. Чому? Бо крім піару та заробляння бабла, сонцесяйний хрунь і його маладая каманда не займалася тим, що було критично важливим для міста.

Наслідком злочинної бездіяльності у цьому напрямку є створення несприятливого життєвого середовища для мешканців і (найважливіше!) підстав для занепаду міста загалом. І це все очікувано та прогнозовано!

Ще у 1961 р американська журналістка Джейн Джекобс у книзі «Життя і загибель великих американських міст» доводила, що стрімкий розвиток автомобільного руху та ідеологія планування, котра зосереджена на зведенні окремих споруд, і поділі міст на функціональні зони, призводять до руйнування цілісного міського простору та появи мертвих міст.

Заслужений архітектор України, лауреат Шевченківської премії, директор інституту «Містопроект», Зеновій Підлісний, ще 26 березня 1999 року в інтерв’ю газеті «Високий замок» сказав:

«Львів має найвищу щільність забудови не тільки в колишньому СРСР, а і в усій Європі. Густота населення на один гектар території міста перевищує в три-п‘ять разів усі великі міста України. Вузькі вулиці, затисненість забудови, катастрофічна відсутність широких хордових і кільцевих магістралей, брак вільних територій гальмує його розвиток і потребує зміни концепції спеціалізації виробничих сил і розселення, зокрема зменшення його населення до 600-650 тисяч. Ми маємо зрозуміти, що рано чи пізно, а для комфортного розселення навіть 650 тисяч населення потрібно зарезервувати територію, що в 2-3 рази більша від тої, що займає сьогодні наше місто».

Вдумайтеся! А тепер уважно подивіться на знимку з інтерактивної карти Асоціація західноукраїнських забудовників. І тут ще не відображені ті об‘єкти, на які вже є дозволи або забудовники яких не належать до тієї асоціації!

Станом на кінець 2018 року житловий фонд становив у Львові 16736,2 тим кв метрів. Динаміка зростання житлового фонду з 2011 по 2018 роки наступна:
2011 – 255577 кв м
2012 – 204396 кв м
2013 – 180117 кв м
2014 – 320902 кв м
2015 – 490548 кв м
2016 – 421818 кв м
2017 – 499290 кв м
2018 – 415465 кв м

З урахуванням того, що будується, та того, на що вже видані містобудівні умови та обмеження, темпи вводу в експлуатацію житла у найближчі роки лише зростатимуть.

Якщо знову поглянути на карту Асоціації західноукраїнських забудовників, то стає зрозуміло, що активно забудовується не лише зона всередині кільцевої дороги, а також і за її межами. Тобто всі оті навколишні громади, які Львів хоче приєднати до себе, вже обростають багатоповерхівками, а з приєднанням до Львова, при нинішній, наскрізь корумпованій сфері житлового будівництва, там житлові масиви виростуть на кожному вільному клаптику території. За умови, що такі ще залишилися.

Куди стільки років дивилася міська влада на чолі з сонцесяйним хрунем і його придворними архітекторами?

Вірно – в кишені забудовників.

Чим займалася попередня і продовжує нинішня центральна влада, провадячи фейковий та антиконституційний деценралізець?

Вірно – самопіаром.

Хто буде пожинати плоди агресивної, корупційної та хибнокомпетентної діяльності чиновників?

Вірно! Львівці, котрі вже вкотре обирають оте все гидотство, що їх знищує, а самі повчають решту України, як вона має жити! Курва, добудьте бельок зі свого вока, матолки, а далі шукайте тріску в чужому!

Не так нині має вирішуватися проблема знищення Львова. НЕ ТАК. Як? А кого то насправді хвилює? Дивіться зомбоящик – там вам розкажуть. А нам нинішня ініціатива садонемочі допоможе як мерлому припарка. Або, як кажуть московскі куратори сонцесяйного: поздно піть боржомі, коґда почкі атвалілісь…