Для того, щоб мирний план запрацював, він має бути у правовому полі.

Те, що відбувається зараз – беззаконня. Уявіть собі, пенсіонер Кучма десь там пошушукався і підписав якісь папери, котрі не мають жодної юридичної сили – і на підставі цього ухвалюються рішення про відступ з позицій, за котрі заплачено життями, котрі, у значній кількості випадків, є символами української військової слави.

Залишається беззахисним перед можливою агресією населення цих містечок і сіл, чомусь мови навіть не йде про його евакуацію, що підпадає під статтю 135 кримінального кодексу України “залишення у небезпеці”.

Президент і його командири мусять діяти винятково на підставі закону. Однак я не бачу жодного закону, який би передбачав законність їх сьогоднішніх дій.

До речі, коли в дискусіях з противниками капітуляції використовують огидний аргумент “чого ви не в окопах” – так в тому-то і справа, що нині немає легальної можливості воювати за країну, оскільки існує заборона на наступальні дії і навіть серйозні обмеження на оборонні. Багато хто не бажає просто сидіти на передовій в ролі мішеней, котрі й стріляти повноцінно не можуть. Скажу більше – останній рік армія взагалі не відпрацьовує наступальні дії на навчаннях. Висновки робіть самі.

***

При цьому я не кажу, що той чи інший мирний план слід відкидати – слід просто зробити його легітимним. В ідеалі – якщо ми відводимо війська, ідемо на інші кроки, то необхідно, щоб подібні питання, доленосні для країни, було схвалено усім народом.

Якщо сам український народ, часто всупереч пасивній позиції влади, розпочав свою війну з окупантом, сам забезпечував армію – він і мусить тут сказати слово, підходить чи ні йому той план.

Не кажучи вже про те, що гарантії безпеки України мусять бути підтверджені офіційними договорами з агресором безпосередньо, або з країнами, котрі виступають посередниками і гарантами.

За попередні роки у сфері спротиву агресії панував правовий хаос, бойові дії належним чином не були забезпечені правовим станом, внаслідок чого багато хто потрапив за грати – приміром, нацгвардієць Марків у Італії.

Потрібно не продовжувати практику позазаконних договорняків, а переводити весь мирний процес у легітимну площину.