Ім’я Зеленського вже посіло визначне місце в історії боротьби за українську державність проти московської агресії, однак було це на початку XVIIІ століття в часи гетьмана Івана Мазепи.

Зеленський – історичний герой боротьби за незалежність

Роль Зеленського в політичній історії України подекуди була визначальною, а протистояння з Петром та боротьба за владу вже стали своєрідною політичною реінкарнацією.

Лубенський полковник Дмитро Зеленський входив до кола козацьких старшин, яким найбільше довіряв Мазепа, і навіть був його свояком. А після сумнозвісного доносу Кочубея на Мазепу, Зеленський з власної ініціативи склав повторну присягу Гетьману. Зеленський був не лише визначним діячем доби Гетьманщини, але й виконував роль найближчого порадника Мазепи у зовнішніх справах.

Саме Зеленський разом із полковниками Горленком та Апостолом, невдоволені московським засиллям в Україні, остаточно схилили Мазепу до переходу на бік шведського короля

Більше того, вважається, що саме Дмитро Зеленський разом із полковниками Горленком та Апостолом, невдоволені московським засиллям в Україні, у 1708 році остаточно схилили Мазепу до переходу на бік шведського короля Карла ХІІ. Тож роль Зеленського в переорієнтації української держави з Москви на Європу, важко переоцінити. І хто знає, чи зважився б Мазепа скинути московське ярмо та скористатися наступом шведів, якби не вимоги козацької верхівки? Адже сам Мазепа два десятиліття служив московському царю та володів 25 тисячами кріпаків в Московщині. Саме Зеленський був в числі трьох представників Генеральної Старшини, яка вела справу таємних переговорів щодо союзу із королем Швеції Карлом ХІІ.

За деякими джерелами, Зеленський, фігурував як посланець І. Мазепи та передавач надтаємної інформації про переговори з Швецією та закликав козаків не боятися шведів, позаяк їхньою ціллю буде Москва. Лубенський полк разом з Миргородським та Прилуцьким перебував при гетьмані під час укладання І. Мазепою військового союзу з королем Швеції. А також полк Зеленського брав участь у героїчній обороні Батурина, в той час як сам Зеленський був поруч з Мазепою. В ході бойових дій проти московитів 1708-1709 рр. та у битві під Полтавою полковник Зеленський був одним з небагатьох, хто залишився вірним Мазепі до кінця.

На жаль після поразки у Полтавській битві Зеленський здався московитам і був ув’язнений. На допиті Зеленський, як то кажуть “косив під дурня”, і вдавав що нічого не знав про союз із Швецією. Але такому поясненню царські чиновники не повірили, а розслідування показало, що Зеленський належав до найближчого кола посвячених гетьмана. В 1711 р. Зеленського заслали до Сибіру, де він і помер у бідності та злиднях. Його маєтки було конфісковано, а місце поховання залишилося невідоме.

Однак пам’ять про Зеленського в українському народі не зникла. У 2013 році в газеті “Кримська Світлиця” вийшла навіть невелика поема присвячена козацькому полковнику Зеленському, в якій його самовіддану боротьбу за волю України зображено цілком в стилі описів легендарних полковників Івана Богуна чи Івана Сірка.

“І тут Зеленський вийшов наперед.

… Як можна честь продати в сліпоті,
Топтати в багна корогви святі,
Звеличуючи всякого приблуду?
Якщо ти не козак, а москволиз,
То ти вже не людина, а руїна,
Худоба, бидло, ница товарина,
Приречена забродам на заріз!
О, ваша світлість,
нам боятись слід
Не так Петра, як нашого
полтавства.
Зело прелютий з півночі сусід,
Але стократ страшніш —
своє лукавство”.

А деякі рядки цієї поеми і сьогодні звучать актуально для тих прихильників президента Зеленського, які вважають саме Петра Порошенка джерелом всіх бід держави.

“Сідає сонце сумно і криваво.
Від бойовища тягне димом вслід.
Прощай, Полтаво,
мачухо Полтаво,
Причино наших
всіх подальших бід.
Тепер нам шлях — від тризни
і до тризни,
У рабство для прийдешніх
поколінь.
Уже Петро —
тиран, монгол, антихрист,
На пів-Європи кида мертву тінь”.

Як бачимо, запекле протистояння Зеленського з Петром актуальне і через три століття, хоч і не той нині Зеленський і зовсім не той Петро.

Зеленський в боротьбі за гетьманську булаву

Рід Зеленських, які походили з правобережної шляхти, більше ніж півстоліття впливав на політичну ситуацію в козацькій державі

До речі, сам рід Зеленських, які походили з правобережної шляхти, більше ніж півстоліття впливав на політичну ситуацію в козацькій державі. Один з представників цього роду, Петро Зеленський був навіть запорізьким кошовим отаманом.

В часи Хмельницького та в епоху Руїни відомим діячем був також батько Дмитра Зеленського – Брацлавський полковник Михайло Зеленський. В 1667 р. Зеленський здійснив невдалу спробу перехопити булаву в Петра Дорошенка, намагаючись самим стати гетьманом. Але вже у 1671 р. Зеленський перейшов на бік іншого претендента на гетьманську булаву – Михайла Ханенка, який проголосив себе “третім гетьманом”, окрім існуючих Дорошенка та Многогрішного. Але вже наступного року Зеленський знову повернувся до Петра Дорошенка. Як бачимо, відносини Зеленських з історичними діячами, імена яких подібні на “Петро Дорошенко” завжди були дуже непростими, що засвідчує нинішнє протистояння Зеленського з Петром Порошенком.

Помітними лідерами козацтва були також Андрій Зеленський – полковник Подільський, Павло, Семен, Олександр Зеленські, яких відомий український історик В’ячеслав Липинський відносив до шляхти гербу Прус. Ще один рід Зеленських був відомий постатями ректора Вінницької колегії, який агітував за союз зі шведами проти Москви. А його родич – львівський архієпископ Костянтин Зеленський здійснював коронацію польського короля, і в 1707 р. був схоплений російськими військами та загинув у Москві.  Ще один Зеленський був відомий як переяславський крамар, який торгував гречкою.

Хоча під прізвищем Зеленських в українській історії окрім козацьких полковників, фігурували й польські, литовські, білоруські, єврейські та російські роди. А батько Івана Мазепи Степан Мазепа навіть потрапив під суд і мало не позбувся шляхетства, через вбивство шляхтича Яна Зеленського, проте зумів відкупитися після вдалого одруження.

Ми не знаємо, чи має теперішній український гарант генеалогічне відношення до соратника Мазепи Дмитра Зеленського чи до когось з представників роду козацьких полковників, які відігравали вагому роль в історії Гетьманщини. Проте, як мінімум один Зеленський, який схиляв Мазепу до антимосковського повстання та проєвропейського союзу зі Швецією, вже посів вагоме місце у списку національних борців за українську державу.

Чи слідуватиме нинішній український президент Зеленський патріотизму свого давнього однофамільця чи предка? Зрештою, історія президента Зеленського ще остаточно не написана, і цілком можливо, що він, як і багато його попередників, може з позицій прагнення миру з РФ стати запеклим ворогом Москви, так як Мазепа чи козацький полковник Дмитро Зеленський. Хоча ми знаємо, що історія повторюється двічі: перший раз як трагедія, а другий раз як фарс.

Валерій Майданюк, політолог, спеціально для “Вголосу”