Військово-морські сили України готуються до повномасштабного наступу Росії зі сторони анексованого Криму.

Про це днями заявив командувач ВМС України Олексій Неїжпапа. Так, за його словами, російські військові можуть спробувати захопити територію Херсонської області з метою відновлення водопостачання до окупованого півострова.

При цьому Неїжпапа не приховує: США відправили катери в Азовське море для посилення обороноздатності України. До того ж кораблі та авіація ЗСУ навіть продемонстрували, як відбиватимуть імовірну атаку ворога у Чорному морі.

Чи справді Росія найближчим часом піде у повномасштабний наступ на Україну, а чи це просто заяви для відвернення уваги українців від внутрішніх проблем? Про це «Вголос» поцікавився у військового експерта Олега Жданова, екс-заступника голови Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенанта Ігоря Романенка, екс-заступника міністра оборони України Леоніда Полякова та експерта з питань національної безпеки та оборони України в «Українському інституті майбутнього» Іраклія Джанашиї.

Чи справді Росія піде у широкомасштабний наступ?

Ігор Романенко:

Зараз до можливого повномасштабного вторгнення готують усі Збройні сили та силові структури України, а загалом треба готувати і державу та суспільство. Адже під виглядом проведення навчань «Кавказ-2020», запланованих на осінь,  Росія розробила план захоплення через Крим. Крім того на Сході та Півночі теж є загроза, адже росіяни ще минулого року завезли у Білорусь військову техніку. Відтак, Росія всіляко готується до війни, тим більше що Путін ще під час анексії Криму казав, що був готовий застосувати тактичну ядерну зброю.

Тим більше, правки ж до Конституції ухвалили і Путін царюватиме у Росії до кінця життя, тож він хоче ще реалізувати воєнно-політичний елемент. Путін здійснює перерозподіл світового впливу, бо вважає, що Росія програла третю, «холодну» світову війну, тому хоче влаштувати гібридну світову четверту – от і готується. Єдине, що його зупиняє, – це втрати, які може отримати Росія в результаті повномасштабного вторгнення.

Відтак, чим міцнішими будуть ЗСУ та сама Україна, тим менш вірогідно, що Путін на таке зважиться. А потенціал Збройних сил Росії у рази вищий, ніж ЗСУ, і за ці 6 років війни агресор довів склад сучасного озброєння до 60-80% у різних видах ЗС Росії. А в ЗС України таких 15-20%. І хоча втрати в результаті повномасштабного вторгнення  можуть становити десятки тисяч військових (як в них, так і в нас) все ж Путін готується. До того ж хоче заспокоїти нас, як у 2013 році і потім зненацька зробити свою справу.

Та й у плані, який розробили у Генштабі ЗС Росії, є ще й окремий план втручання у країни Прибалтики, здійснення «бліц крігу», аби потім здійснити перерозподіл світового впливу і, як мінімум, колишні республіки СССР забрати під вплив Росії.

Іраклій Джанашия:

Чекати від Росії можна всього і завжди

Чекати від Росії можна всього і завжди: напасти вони можуть, коли захочуть – незважаючи на жодні попередження. Але тут варто враховувати той момент, чи вигідно Росії саме зараз нападати на Україну? От якби провалили голосування за поправки до їхньої конституції, тоді цілком розвитку такого сценарію можна було би очікувати, бо путінській владі потрібно було б зіграти напротивагу, а так навряд. Тому зараз у Росії немає жодних приводів, аби нападати на Україну, бо вона у такому разі отримає у свій бік такий пакет санкцій, від якого потім ще довго не опритомніє.

Леонід Поляков:

Доки у Криму господарюватиме путінський режим, небезпека повномасштабного вторгнення Росії з різних напрямків (зі сходу, чи в напрямку Харкова або ж Чернігова, а також з боку Криму чи з моря, а швидше за все комбінованим способом) існуватиме завжди. Тому нам відповідно потрібно бути постійно готовими до такого розвитку подій, а єдиний спосіб убезпечити себе від цієї агресії – це показати противнику, що у нього можуть бути неприйнятні втрати: людські, економічні, політичні тощо. А для того, щоб завдати цих втрат ворогу, нам потрібно зміцнювати обороноздатність і  готовність захищати нашу Батьківщину.

До слова, на морському напрямі противник може застосовувати різні засоби – авіаційні, ракетні, десантні – і тут певну роль у захисті наших рубежів відіграють, безумовно, військово-морські сили, які мають на озброєнні зараз не багато надводних засобів. Хоча у перспективі найближчій матимуть і ракетні дивізіони, також більше швидкохідних ракетних і артилерійських катерів. І чим швидше ми нарощуватимемо бойовий потенціал військо-морських сил, тим більш надійно протистоятимемо ворогу, якщо він все-таки вирішить нас атакувати.

Олег Жданов:

Вірогідність будь-якої агресії з боку Росії для нас вже просто стала повсякденним життям, тому Україна має готуватися до відсічі у будь-який момент на будь-якому напрямку. І такі загрози з боку РФ повинна враховувати наша система національної безпеки.

 Істерія про те, що «завтра Путін нападе», пов’язана з однією людиною

Але тут є нюанс: ця вся істерія про те, що «завтра Путін нападе», пов’язана з однією людиною, яка цю легенду і створила, – Петром Олексійовичем. І всіх,  хто розганяє цю думку, можна відразу записувати у прихильники Порошенка. Та й західні політики в окремих випадках підтримують цю тезу, але тільки ті, хто за час президентства Порошенка співпрацював з Україною. От звідки дме вітер.

Натомість на сьогодні саме політична перешкода є найголовнішою для Путіна, а не матеріальна, військова чи фінансова, аби розпочати повномасштабне вторгнення в Україну, бо це означатиме кінець проекту «Україна в складі союзної держави» і крах політичної кар’єри Путіна. Тому він перший зацікавлений у тому, аби жодної агресії на території нашої країни не було. Відтак Путін йде політичним шляхом, а Медведчук на чолі колони всередині нашої країни марширує, тому очільника країни-агресора поки все влаштовує.

Можливо, Зеленський та його оточення такими заявами хочуть відвернути увагу від провалів у країні, як робили його попередники?

Олег Жданов:

Ні. Зеленський у цьому плані дистанціюється від цих гасел. І взагалі: він навіть боїться вимовити фразу «анексія Криму» і слова «Росія» та «Путін» чи й «Росія – агресор». Він ж бачить в очах Путіна мир… А заяви командувача ВМС – це просто дань Порошенкові за співробітництво за роки його президентства. Ну бо хто такий командувач ВМС у загальній системі?.. Натомість начальник Генштабу та Головнокомандувач ЗСУ мовчать.

А очільник ОП Єрмак в Берліні взагалі офіційно заявив, що на Донбасі воюють незаконні збройні формування, у той час, коли всі друкували карти і заявляли, що там – 1-й та 2-й армійські корпуси 8-ї польової армії Південного воєнного округу збройних сил Росії. Дисонанс виходить.

Іраклій Джанашия:

Справді, свого часу Порошенко любив казати «…а то Путін нападе». А щодо  Зеленського, не думаю, що він так робить, бо, чесно кажучи, не вірю, що він та  його оточення настільки кмітливі, аби до цього додуматися. Вони ж продовжують хлюпатися у тепленькій водичці і думають, що у них все добре. Тому їм жодних таких сценаріїв розкручувати не треба.

Причина таких заяв може бути в іншому – привернення уваги США

А от причина таких заяв може бути в іншому – привернення уваги США, адже першим, хто озвучив цю ідею про те, що Росія нападе на Україну восени, був Бен Ходжес (американський генерал-лейтенант, екскомандувач сухопутних сил США в Європі, – ред.). На той момент справді існувала певна загроза цього, якби у Росії провалили «конституційні правки». Тільки в цьому разі агресору  потрібна була би маленька перемога, тому вони могли б влаштувати армагедон у напрямку Донбасу. Але зараз такої загрози немає.

До того ж, коли Ходжес це озвучив, він казав це не для України та нашого суспільства, а звертався до американців, аби привернути їхню увагу до України. Але, на жаль, ця інформація дуже добре розійшлась в Україні, на відміну від США. І тепер у нас всі на вухах ходять: «Ааа, Росія нападе», а в США усім до цього байдуже. Така ось іронія долі…

Марія Волошин, ІА «Вголос»