Як і у попередніх подорожах письменника, а побував він і в країнах Пд. Америки, Близького Сходу, у Новій Зеландії і не тільки, не обійшлося без пригод. Про те як вижити в Анголі, що цікавого в Намібії, як сфотографуватися з диким гепардом та про інші речі Максим розказував протягом кількох годин.

Чому Ангола і Намібія?

Один з читачів Максима познайомив його зі своїм другом Григорієм, який понад 20 років живе у Анголі. Саме він надіслав йому запрошення. Туристу потрапити в цю країну майже нереально, оскільки Ангола закрита країна. А про Намібю письменник мріяв давно.

Ангола: не для слабких

Летіти до Анголи довелося Максимові з кількома пересадками. Київ-Франкфурт-Віндхук-Луанда. Найекстримальнішим видався політ з Віндхука, столиці Намібії до Луанди.

"У Анголі немає пілотних шкіл, військові пілоти там зазвичай з Росі і України, які працюють за контрактом. Але невідомо звідки вони беруть пілотів для пасажирських авіаліній. Самі ангольці говорять про TAAG (Ангольські авіалінії): Бог є. Він чорний і він працює на ТААG" – розповів Максим.

Аеропорт, з якого, як прийнято говорити, починається країна, – одне з перших шокуючих вражень про Анголу.

"Це кидок на років 40 назад. Я читав про Анголу, думав, що я готовий. Хоч як це пафосно прозвучить, але я був в ауті. Як правило, аеропорти це території, які гарно охороняються, вони постійно прибираються.

Ми сідаємо і я бачу як тонни сміття перевалюються через бетонну огорожу і валяються на території аеропорту. Далі бачу, що у цій загорожі є дирки, крізь які можна кразом проїхати. Заходь, кидай бомбу, став каміння на злітні смуги. Бачу як чорношкірий сидить на загорожі і дивиться на літак. Він тупо дивиться як сідає літак".

"Біля самого аеропорту немає навіть таксі. Я не поставив би і долара, що білий зможе пройти 500 метрів у центрі Луанди, щоб його не вбили. Ти можеш в Луанді тільки їздити" – зізнався письменник.

Єдина річ, яка допомагає представнику іншої раси вижити у цій країні – це алкоголь. “Вдень на трьох ми випивали 2 літри віскі. Інакше там не можна. За день стільки трешу, агресії, що ви не можете уявити"– говорить Максим.

За що штрафують в Анголі

У цій країні дивна система штрафів, тут можуть оштрафувати за користування мобільним телефоном за кермом на 500 доларів, за миття машини в місті – на 800 доларів, але людина може бути п'янющою за кермом, там за це не штрафують. Місцеві хлопці знайшли спосіб заробити, вони обіцяють власникам автомобілів помити їхні машини, ті у свою чергу платять, щоб вони цього не робили.

Бідна багата країна

Країна дуже бідна, хоча дуже багата на природні ресурси. Тут є нафта, діаманти, уран, залізо та інші природні багатства, тут також є три великі водні артерії, але неосвіченість ангольців заважає їм розвиватися.

"У ангольців є легенда. Коли один з богів ніс на собі торбу з багатствами для різних земель, де була нафта, гарна земля, вода, корисні копалини, над Анголою вона розірвалась і всі багатства висипались. Тоді інший бог сказав, що це несправедливо, треба від них щось забрати. А перший бог посміхнувся і сказав – "Почекай, ти ще не знаєш яких я поселю сюди людей" – розповів Максим.

Ангола сьогодні могла б заробляти мільйони і на туризмі, оскільки природа там дуже красива.

Намібія

"Намібія – країна ще невідома для України. Вона одна з найбільш комфортних країн для зеленого туризму і подорожей. Як і Перу, вона вміщає різні кліматичні зони, так і багато різноманітних цікавинок – пустеля Наміб, метеорит Гоба, багато всього іншого”, розповідає мандрівник.

"Шикарна країна, у півтора разу більша за Україну. При тому має населення всього 2 мільйони чоловік. Це дає можливість для розквіту дикої природи. Намібія формувалася у німецьких колоніях, завдяки змішанню рас створилась життєствердна нація, серед якої комфортно подорожувати" – продовжує Максим.

Аеропрт в Віндхуці, столиці Намібії, на відміну від аеропорту Луанди, дуже чистий, з ідеальними злітними смугами, хоча дуже маленький.

Спосіб подорожування

"Я подорожую як бекпекер, переважно для цього необхідні дві умови – наявність хостелів і густа дорожня мережа, наявність локального транспорту. Друга умова тут просто нездійсненна. Єдиний спосіб побачити країну – оренда машини”.

Максим також розповів, що автострад у країні хоч і мало, проте вони ідеальні. З орендою машин також не обійшлося без пригод і залучення МЗС України. Одна машина під час подорожі згоріла, за це у прокаті Максиму сказали відшкодувати ці збитки.

Як виявилось, на цьому купується чимало туристів, які таки платять шалені гроші за те, що повинна заплатита страхова компанія.
Як такого громадського транспорту у Намібії майже не існує, у країні зазвичай всі їздять на своїх авто.

Особливості клімату Намібії

"У Намібії немає зими чи літа, є лише два стани, коли вітер дме із Заходу, від Атлантичного океану, тоді протягом дня +25 градусів, вночі – +13, дуже комфортна температура. А коли вітер дме з Ботсвани, зі Сходу, то це +45 в тіні, пісок 70 градусів”.

Тварини Намібії

"Одна з моїх улюблених історій – про Центр збереження гепардів. Що в цьому центрі роблять? Вони не утримують гепардів в неволі. Це велика ферма, яка розділена на загони, площею десятки гектарів, там живуть гепарди в реальних умовах. Всюди є відеокамери, які за ними спостерігають. Їх залишилось у світі всього 12 тисяч тварин. Чому це так важливо? Вчені бояться, що зі зникненням гепардів вся еконіша завалиться, тому що їм не буде чого їсти" – говорить Максим.

Окрім гепардів, Максиму пощастило побачити чимало інших твари – левів, носорога, який планував атакувати машину письменника, але в останній момент передумав. Численні мавпи, ящірки, хом'ячки, антилопи, кабани, змії  – у Африці багато тварин, яких обов'язково зустрінеш.

Під кінець розповіді Максим розповів, що найстрашнішою твариною в Африці є медоїд, якого бояться всі тварини. Це миле створіння випускає нестерпний запах, який приглушує жертву, а потім нападає на неї. Ця тваринка чимось схожа на єнота. 

Намібія і Азаров

У Намібії Максим зняв відео, де місцеве плем'я хімба звертається українською до Азарова. Сам письменник зізнався, що ідея навчити якесь африканське плем'я розмовляти українською і поставити його у приклад нашому прем'єр-міністрові, який за 40 років життя в Україні не зміг вивчити державної мови, виникла у нього ще перед поїздкою до Африки.

 

фото: zastavki.com