Японський вчений Юічі Морі не вирощує фрукти та овочі в землі – йому взагалі не потрібний для цього ґрунт.

Натомість він застосовує матеріал, від початку призначений для лікування людських нирок – прозору і проникну полімерну плівку, пише ВВС.

Рослини ростуть зверху плівки, що допомагає зберігати рідини та поживні речовини.

Окрім того, що ця технологія дозволяє вирощувати овочі у будь-яких умовах, вона також використовує на 90% менше води, ніж традиційне сільське господарство, і не потребує застосування пестицидів – сам полімер блокує віруси та бактерії.

Це один із прикладів того, як Японія – де бракує землі та робочої сили – робить революцію у сільському господарстві.

“Я адаптував матеріали, які використовують для фільтрації крові під час діалізу нирок”, – розповів вчений.

Його компанія Mebiol має патенти на винахід, зареєстровані майже у 120 країнах.

Це – приклад сільськогосподарської революції у Японії: поля перетворюють на технологічні центри за допомогою штучного інтелекту (AI), інтернету речей (IoT) та передових знань.

Здатність агротехнологій підвищити точність контролю та догляду за врожаєм може виявитися життєво важливою у найближчому майбутньому.

Цьогорічний Всесвітній звіт ООН щодо розвитку водних ресурсів передбачає, що 40% виробництва зерна та 45% світового валового внутрішнього продукту опиняться під загрозою до 2050 року, якщо деградація довкілля та водних ресурсів триватиме поточними темпами.

Методи вирощування на кшталт розробленого Юічі Морі вже використовують у понад 150 господарствах у Японії та в інших країнах, наприклад Об’єднаних Арабських Еміратах.

Цей метод є особливо важливим інструментом відновлення сільськогосподарських районів Північно-Східної Японії, забруднених через цунамі та радіацію, після великого землетрусу та ядерної катастрофи у березні 2011 року.

Завдяки прогнозованому зростанню світового населення (з 7,7 млрд людей до 9,8 млрд до 2050 р.) компанії роблять ставку на глобальний попит на продукти харчування, який відкриє нові можливості для бізнесу, а також потенційний ринок обладнання.

Топографія значно обмежує сільське господарство Японії, яке може виробляти лише 40% необхідної країні їжі.

Близько 85% земель є гористими, а більшу частину орної землі використовують для вирощуванню рису.

Це зерно завжди було основним продуктом харчування японців, і уряд надає субсидії рисовим фермерам для підтримки виробництва у малих господарствах площею 1 га.

Але через брак людей фермерам доводиться вдаватися до техніки та біотехнологій.

Наприклад, для обприскування рослин усе активніше використовують дрони – роботу, на яку людині потрібен був цілий день, вони можуть виконати за півгодини.

Завдяки використанню теплиць та гідропоніки (метод вирощування рослин без ґрунту, натомість із використанням мінеральних поживних речовин у водному розчині) Японія змогла розширити виробництво фруктів та овочів.

Mirai Group, що знаходиться у Чибі, є піонером у вирощуванні продуктів у багатоярусних теплицях.

Наразі вони збирають близько 10 тис. голівок салату на день.

Продуктивність такого методу у сто разів вища порівняно зі звичайним. За допомогою сенсорних приладів компанія контролює штучне світло, рідкі поживні речовини, рівень вуглекислого газу та температуру.

Штучне світло змушує рослини швидко рости, а контрольоване управління усуває втрати від хвороб.

Попри високі витрати на енергоносії, кількість “рослинних фабрик” у Японії за останнє десятиліття збільшилася втричі і досягла 200 об’єктів.

На сьогодні ринок гідропоніки у світі становить понад 1,5 млрд доларів, але консалтингова компанія Allied Market Research прогнозує, що до 2023 року він збільшиться вчетверо, досягнувши 6,4 млрд доларів.

Але головна мета японської революції – покращити власну продовольчу безпеку: влада Японії хоче виробляти принаймні 55% необхідної країні їжі до 2050 року.

Звичайно, за допомогою новітніх технологій.