Антимонопольний комітет відмовив державній компанії «Енергоатом” у початку розгляду справи щодо можливого порушення конкурентного законодавства в діях НКРЕКП стосовно прийняття постанови від 16 березня 2016 року №289 “Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії”.

Про це АМКУ повідомив “Енергоатом” листом від 17 квітня, повідомляють “Наші гроші”.

“Енергоатом” вказав Антимонопольному комітету на антиконкурентні дії НКРЕКП у вигляді надання окремим суб’єктам господарювання переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів.

Як вказано в документі, за час дії постанови, з березня 2016 року по квітень 2019 року частка, «Енергоатому» на ринку генерації електроенергії зросла з 53 до 54%. При цьому тариф атомників виріс лише з 47 до 57 копійок за кіловат-годину, тобто менше ніж на чверть. За той же період частка теплової генерації зменшилась із 32 до 30%, але тариф виріс із 88 до 177 копійок за кіловат-годину, тобто у два рази.

Тож приріст тарифу теплогенерації під час падіння її частки виявився більш ніж у десять разів більшим від приросту «атомного» тарифу.

За даними АМКУ, дійшли висновку, що за цей час на ринку не відбулось перерозподілу часток між учасниками ринку генерації.

Також АМКУ зазначив, що в постанові №289 індикативну ціну вугілля визначають на підставі середньої ринкової ціни в портах Амстердам-Роттердам-Антверпен за 12 місяців. У Методиці, затвердженій постановою №990, ціна на урановмісну сировину визначається з довгострокових і короткострокових котирувань. З цього АМКУ робить висновок, що у вказаних постановах є однаковими підходи та принципи до формування розміру паливного складника в тарифі на електроенергію, яку виробляють виробниками, що працюють за ціновими заявками.

Відтак, незважаючи на різне зростання тарифів для різних виробників електроенергії, АМКУ зробив висновок про «відсутність негативного впливу постанови №289 на економічну конкуренцію» і на цій підставі відмовив «Енергоатому» у розгляді справи.

Рішення АМКУ підписала заступник голови Комітету Марія Ніжнік. Вона також була головною у справі стосовно зловживання монопольним становищем компаній ДТЕК, яка за пропозицією Ніжнік була закрита рішенням АМКУ у грудні 2018 року. Тоді держуповноважена Світлана Панаіотіді була єдиною з присутніх на засіданні Комітету, хто голосував проти.

Також Панаіотіді і ще одна держуповноважена Агія Загребельська у квітні проголосували проти надання дозволу ДТЕКу придбати «Київобленерго» і «Одесаобленерго». Це придбання робило групу Ріната Ахметова власником найбільшої кількості розподільчих потужностей в Україні. Також пов’язані з обленерго постачальні компанії обслуговують понад 11 млн осіб, які живуть в областях, що обслуговуються обленерго ДТЕКу.

Марія Ніжнік є кумою Олексія Філатова, якого минулого тижня було звільнено з посади заступника голови Адміністрації Президента.

У 2016 році голова АМКУ Юрій Терентьєв особисто погодив проект рішення АМКУ №289, яким було впроваджено так звану формулу «Роттердам+». Вона враховує в тарифі теплогенерації вартість і доставку вугілля з Роттердаму. Насправді ж майже все вугілля доставляється до ТЕС із Донбасу та Росії, тобто на значно менші відстані. Відтак «плюс» у формулі є чистим прибутком теплоенергетиків. Понад 80% теплової генерації в Україні належить групі Ахметова.

Нагадаємо, що Порошенко хоче звільнити двох уповноважених АМКУ.

Раніше АМКУ погодив Ахметову скандальне придбання «Дніпровського коксохіму».