Розкопки стежки, якою в глибоку давнину йшли ритуальні процесії, підтвердили гіпотезу про те, що Стоунхендж побудували вздовж рельєфу льодовикового періоду, який опинився на вісі сонцестояння.

Стежка являла собою дорогу протяжністю 2,5 км від північно-східного входу на територію, оточену камінням, до річки Ейвон у Вест - Еймсбері (графство Уїлтшир). Археологи змогли дослідити її лише після того, коли закрили шосе A344, яке перетинало цей маршрут.

Трохи нижче асфальту вони виявили природні щілини. Колись вони перебували між невеликими пасмами, зритими доісторичними будівельниками для створення рівної дороги. Ці складки утворилися під дією талої води в кінці льодовикового періоду. Дослідники зазначають, що абсолютно випадково вийшло так, що в одному напрямку гряди вказували на те місце, де в середині зими сідало сонце, а в іншому - на точку сходу в день літнього сонцестояння.

«Це надзвичайно важливе відкриття, - говорить один з провідних фахівців з Стоунхенджу Майк Паркер Пірсон. - Тепер зрозуміло, чому Стоунхендж знаходиться саме в цьому місці і чому доісторичні люди так цікавилися сонцестоянням. Це не пов'язано ані з поклонінням сонцю, ані з бажанням створити свого роду календар чи астрономічну обсерваторію. Просто саме місце було особливим для них: природний ландшафт розташовувався на вісі сонцестояння, ніби би сполучаючи небо і землю». Іншими словами, в сонцестоянні начебто брало участь не тільки небо, а й земля.

У 2014 році колишнє шосе A344 буде засіяне травою за проектом реконструкції об'єкта Всесвітньої спадщини, на яку виділено £ 27 млн. За 2,5 км від Стоунхенджа зведуть новий центр для відвідувачів, звідки можна буде отримати більш повне уявлення про ритуальний комплекс як цілісний об'єкт, вбудований в ландшафт, а не тільки як про скупчення каменів.

Джерело: Gazeta.ua