=== Дуже люблю Антонія Чехова. І не тому, що його п’єси конкурують у кількості світових постанов з В.Шекспіром. Просто – відчуваю його високу українську духовність та інтелект.
=== Московити, звісно, можуть його вважати своїм, оскільки він писав російською мовою. Але з таким же успіхом можна назвати М.Ломоносова німецьким вченим, який свою магістерську роботу написав німецькою мовою…
=== Ось лише факти з родословної ВЕЛИКОГО УКРАЇНЦЯ АНТОНІЯ ЧЕХОВА, як записано в його свідоцтві про народження.
=== Прадіда великого українського письменника — кріпака Воронезької губернії Чехова Михайла Омеляновича (1762—1849), як свідчить співробітник Ялтинського чеховського музею Г.Шалюгін, його сини «чомусь» шанобливо величали його «пан отче».
=== «С чего бы это «русские» воронежские крестьяне величали своего отца украинским словом «пан»?… — ставить риторичне запитання Г. Шалюгін. Нам те запитання – ні до чого. Ми і так знаємо, що воронезькі землі – то етнічні українські землі, які тимчасово знаходяться під владою Росії…
=== Дід (по батькові), Чехов Єгор Михайлович, був із кріпаків, але згодом викупив себе і свою сім’ю на волю і перевіз її у слободу Кріпка, що розташовувалася за десять верст від «мальовничого українського міста Таганрога», як згодом напише у своїй (дореволюційній) автобіографії Антоній Чехов.
=== Дружиною діда Єгора була українка Єфросинія Омелянівна Шимко із харківського села Зайцівка. За свідченням очевидців, вона ходила в українській світці й очіпку, була простодушна, вірила в нечисту силу, а після народження молодшого сина Митрофана пішки ходила з воронезького села Вільхуватка на поклоніння київським святиням.
=== Батько письменника Павло Єгорович Чехов отримав досить рідкісну для селянського сина освіту — закінчив сільську школу, вивчився в дячка співу, а в регента церковного хору — нотної грамоти й гри на скрипці. Захоплення церковною музикою, якою він «діставав» своїх дітей, залишилося в нього на все життя.
=== Дід (по матері), Морозов Яків Герасимович, теж був із кріпаків, і теж був викуплений своїм батьком на волю, з яким вони потім разом займалися коробейним «малим бізнесом».
=== Дружиною Якова була Олександра Іванівна Кохмакова, із заможного й майстровитого таганрозького сімейства, що спеціалізувалося на виготовленні й продажу ікон і виробів із дерева. Вона народила двох доньок, одна з яких — Євгенія Яківна Морозова, стане матір’ю видатного письменника.
=== Те, що батьки А. Чехова однозначно ідентифікували себе як українці, можна довідатися з листа письменника від 15.02.1888, написаного напередодні поїздки сім’ї на відпочинок до міста Суми: «…Мать и батька, как дети, мечтают о своей Хохландии».
=== Себе самого в переписці із друзями він теж однозначно ідентифікував як українця. Так, в 1902р., розмовляючи на Білій дачі з Горьким та Лазаревським, А. Чехов казав: «Я настоящий малоросс, я в детстве не говорил иначе, как по-малороссийски».
===Між іншим, у передмові до першого його збірника українською мовою, що вийшов за життя цього великого українця у Львові, мовилося, що Чехов народився в Україні, в Таганрозі. Нагадаємо, що у своїй автобіографії він також писав, що народився в «мальовничому українському місті Таганрозі»…
=== До речі, під час вступу до Московського університету А. Чехов сам для себе з’ясував, що розмовляє не «имперской державной мовой», а українською мовою: «стуло», «ложить», «пхнуть», «Таханрох»; а в проханні про зарахування в університет слово «медицинский» написав через «ы» — «медицЫнский».
=== Слава Богу, що випускники Таганрозької гімназії після 8-го класу мали право вступати до університету без іспитів. А то ще невідомо, став би цей талановитий український хлопець А. Чехов найвишуканішим українським діамантом у російській літературі й поезії ХІХ—ХХ століть чи ні…
=== П.Сергеєнко, його друг дитинства, згадував: «Самым любимым занятием будущего писателя в деревне было пребывание в людской, где хохлушка-стряпуха… мастерила «затерку» и где ему доводилось слушать дивные украинские песни».
=== Д.Зеленін, літературознавець, звертав особливу увагу на численні «новоросійські слівця» (діалектизми, українізми) в листах і творах письменника, які доповнювалися чудовими образами людей і природи України.
=== Його сучасники-українці: Марія Заньковецька та Ігнатій Житенецький однозначно вважали його «своїм». Останній, до речі, просив видатного галичанина Івана Франка (1889) написати етюд про українців у сучасній літературі, серед яких він виділяв В. Короленка, А. Чехова та Г. Мачтете…
=== Ось так, шановні мої львів’яни… Ми з вами маємо всі підстави вважати Антонія Чехова видатним українцем, якого Російська імперія зробила малоросом, котрий змушений був писати російською мовою. Та і якою мовою він міг писати, якщо українська – офіційно була заборонена, а А.Чехов був змушений заробляти літературною творчістю?…
=== Це якраз – до питання про державну мову та її роль у розвитку національного інтелектуального простору…