Захід "Арс Електроніка" (з латині "електронне мистецтво"), який щороку проводиться в австрійському місті Лінц, вважається найпрестижнішим фестивалем світу медіа-арту. В ньому беруть участь митці, технологи, теоретики, науковці, економісти та інші "світлі голови", які критично розглядають вплив науки та новітніх технологій на суспільство.

Під назвою "Нова культурна економіка – межі власності" цього року тематизуються проблематичні стосунки між свободою інформації та авторськими правами. "Епоха копірайту та інтелектуальної власності закінчилась" – провокаційне твердження, навколо якого побудований цьогорічний захід. Якщо приватні права на інтелектуальну власність, передусім через її економічну користь для окремої людини, вже стали нормою, то як виглядає ситуація в інформаційному суспільстві, де саме мережі сприяють виникненню креативних і новітніх ідей? На симпозіумі під кураторством Йоїчі Іто йдеться не лише про інтернет-піратство чи безкоштовне завантажування відео-кліпів та МP3. За питанням ховається поняття "економіки дарування", нової економіки спільного користування та відкритого доступу в епосі інтернету, яка так часто возвеличується в медіа-арті. Чи насправді ці нові тенденції становлять новий капітал постіндустріального суспільства чи вони лише створюються тими, кому це вигідно?

Різноманітні експозиції "Арс Електроніки" показують сучасний розвиток та нішеві теми мистецтва, в якому цифрові технології перестали бути єдиними "новими медіа".

Лауреати престижної нагороди фестивалю "Prix Ars" виставляються у Відкритому будинку культури Верхньої Австрії. Серед них – паризький мистецький колектив "HeHe", який займається естетичним використанням "антропогенних хмарин", за що отримав "Золоту Ніку" в новоствореній категорії "гібридне мистецтво", або ж артист Ян Марусіч з його проникливим перформансом "Bleu Remix", в якому біомедичні технології застосовуються для вираження іммобільності.

Як і зазвичай, тематизується парадигма інтерактивності. Це ключове поняття інформаційного суспільства вже роками залишається популярним. Але наскільки інтерактивними є роботи сьогоднішнього медіа-мистецтва насправді? Чи достатньо тут догми про «глядача, що бере участь» чи за цим насправді ховається ілюзія «демократії низів» та свободи споживачів? Юліус фон Бісмарк, цьогорічний переможець у категорії «інтерактивне мистецтво», вирішує цю проблему геніально: в його «фульгураторі» публіка і є вирішальним фактором – тільки вона про це не здогадується.

А ще: «Загадкова Словенія»! У цій країні митці беруть участь у створенні національного космічного агентства, а люблянська галерея «Kapelica» зарекомендувала себе як найекстремальніше місце для експериментального «тілового» мистецтва в Європі. В секції «Featured Art Scene» Словенія представлена виставкою, присвяченою новим медіа, біотехнології, вивченню космосу та використанню комп’ютерів у медицині.

На «Арс Електроніці» теорія та практика завжди поруч. Безтурботне техно-майстрування та критичний медіа-аналіз тут не мають бути антиподами.
Тому, з одного боку, в Академії мистецтв студенти токійського університету в своїй експозиції «Гібридне Его» презентують інтерактивні роботи, які не намагаються бути канонічним, а з іншого, на «Арс Електроніці» у співпраці з Інститутом імені Людвіґа Больцмана присуджується нагорода «Media.Art.Research Award», яку отримав нідерландський автор Ар’єн Мульдер за свою збірку «Interact or Die!».

azh.com.ua

P.S. Pоботи минулорічних переможців «Арс Електроніки» було показано під час Тижня актуального мистецтва «7» у Львові.