28-30 вересня. 7-й злет байкерів на львівському іподромі. Інтерв’ю з дорожним капітаном клубу Lions MC Романом "Шумом".

Який це "зльот" за рахунком?

За третій рік це вже є сьомий "зльот" байкерів. Бо весною ми робимо мото-рок-фестиваль, а осінню ми робимо "зльот" під назвою "Галицький байкер". І всі люди, які до нас приїжджають, з-за кордону чи ні, вони знають, що в нас є весною мото-рок-фестиваль "West wind", тобто "Західний вітер", і осінню – "Галицький байкер".

Де відбуваються ці фестивалі?

Це пітання скорше технічне. Відбуваються у Львові, або в межах Львова. Це пов’язано із такими питаннями, як харчування, доїзд.

Скільки днів триватиме "зльот"?

"Зльоти" взагалі-то тривають п’ятницю, суботу, неділю. Це з чим пов’язано? Поїхати з роботи, приїхати відразу на "зльот". Тобто приїхати у п’ятницю, в суботу погуляти і в неділю до вечора повернутися додому, щоби в понеділок попасти тверезим і свіжим на роботу.

Ми робим "зльоти" не заради заробітку, не заради якоїсь реклами, просто робим це один задля одного. Бо в нас, байкерів, так заведено, що в кожному регіоні робиться якійсь "зльот". Тому ми їздимо в кожне місто, в кожен регіон, до кожного клубу. Ми їдемо просто зустріти друзів, з ними поспілкуватися в тій нашій специфічній атмосфері.

Це ваш клуб організовував цей "зльот"? Скільки клубів ще є тут, на іподромі?

Цей зльот організовував наш клуб. Взагалі приїхало дуже багато клубів. З львівських клубів є ми, "Lions MC", є "Львівська десятка", скоро буде клуб "Хуліган Байкерс". Справа навіть не в клубах – в нас є таке поняття, як співдружність. В нас немає ворогів, у нас є друзі. І всі з’їжджаються по можливості. Приїхали до нас білоруси, поляки, німці і пів-України: Житомир, Київ, Закарпаття, Тернопіль, Луцьк.

Чим є, власне, "зльот"?

Є два типи людей, які розуміють "зльот" по-різному. Для одного типу людей "зльот" – це просто збіговиско байкерів, які приїжджають, п’ють, ковбасяться і казна-що роблять. Особисто для байкерів це не є пиятика, "зльот" не є чимось надзвичайним. Ми приїжджаємо для того, щоб побачити один одного, дійсно культурно відпочити. Бо ми є народ, відокремлений від загального суспільства. Для того ми і робимо такі закриті "зльоти".

Тобто ми не просимо сюди людей, ми не афішуємо, що ми є хороші, чи злі. Ми робимо свято для себе. І кожен організатор, кожен клуб, робить такі "зльоти" для того, щоби ми приїхали, поспілкувалися один з одним. В нас в кожного є спільні теми, спільні інтереси, спільні проблеми.

Розкажіть про буденне життя байкера. Ви ж кожного дня так не вдягаєтесь, у вас є робота...

В мене світогляд європейський. Я навчався у Львівській політехніці. На пари приїджав у шкірі, на мотоциклі. І до мене викладачі зверталися: "Чоловіче, ти куди приїжджаєш?" Головне, не те, як людина вдягнута, головне – що у неї в голові. Коли я їжджу на мотоциклі – я їжджу в байкерському вбранні. Чи їду я на пари, чи їду я на роботу, чи будь-куди. Коли йду на весілля чи ще на якусь подію – відповідно мене етикет зобов’язує і я вдягаю костюм, краватку. Є загальнолюдські поняття, які треба розуміти.

Не треба вважати людину, яка "в шкірі", бомжем, або бандитом. Просто шкіра потрібна для того, щоб захищати драйвера, мотоцикліста чи байкера. І "шкіра" – це є майже основний атрибут кожного байкера. А те, в чому він ходить – то вже справа особиста.

Мотоцикли, на яких їздять байкери, напевно коштують чималих грошей... Звідки берете такі кошти?

Кожен заробляє так, як може. В нас є і працівники державних служб, і теслі, і техніки, і інженери. Дуже багато людей різних професій. Але ми просто допомагаємо один одному, як кажуть на нашому сленгу, "сідати на хорошу техніку".

Скільки коштує купити мотоцикл?

Це відносне питання. Мотоцикл можна купити і за $50, і за $50 000, але для кожного цей мотоцикл є дорогий, тому що хтось купив той мотоцикл у салоні, хтось його зробив сам. Тобто людина, яка його роками складала, яка в нього вкладала душу, може він зверху і виглядає незграбним, але продати його та людина не може. Чому? Тому що з одного боку він виглядає незграбно, і за нього не запросиш багато грошей. З другого боку, ти у нього вклав себе, тому не можеш просити мало.

Що для байкера мотоцикл?

Мене деколи просять: "Дай проїхатися на своєму мотоциклі". Мотоцикл для мене – як жінка. Ти свою жінку даш комусь...прогулятися?!? Відповідно – не дам. Хоча у кожного різні смаки. Тобто для когось це є нормально дати свій мотоцикл, і проїхатися.

Наступний "зльот" де відбуватиметься?

Це залежить від "захцянок" приїжджаючих. Ми спочатку даємо анонс. Люди кажуть – нам там зле.. Інші хочуть, щоб готель був під носом, інші навпаки хочуть, щоб не було готелів поряд, тільки чисте поле та намети. Є такі байкери, які хочуть мати комфорт, а є байкери, які мають купу "бабла", але їм це все "по барабану".

Вони приїхали, поставили палатку зі всіма, попили горівки та пива, заснули там в палатці – і все. Хоча вони мають при собі "касу", можуть поїхати і зняти пів-Львова готелів. Саме головне – це є рух. А рух полягає в тому, аби відчути себе дійсно вільним від усього.