В ЗІКу відбулась якась зовсім лєва і непотрібна пресуха за матеріалами листівки "Россия зовёт! Родина ждёт!". 3-ри чувачка незрозумілої орієнтації та один, більш-менш адекватний Антоняк намагались донести в студію свої малозрозумілі букви про наказ Вови Путіна щодо повернення росіян на істарічєскую Родіну.

Ініціатори громадянської акції "Россия зовёт! Родина ждёт!", редактори сайту 100p.com.ua і члени ВГО "Влада закону" Андрій та Станіслав Павловські помітили якийсь нездоровий ажіотаж навколо листівок з закликом вазвращяцца на істарічєскую Родіну. Цю листівку можна скачати на вищезгаданому сайті.

Помітили, напевне, тільки вони, тому й вирішили провести цю пресуху, на якій так нічого і пояснили, а тільки розчесували якусь незрозумілу пургу про дурних олігархів, які мутять широку дніпровську воду і не дають єдиному українському народу нормально і спокійно жити.

Мисля про адекватність цих чуваків була підтверджена цитатою з їх редакторського сайту, що глаголила наступне:

"Це взаємовигідна програма, бо для громадян України внаслідок переселення росіян в Росію звільняться робочі місця, звільниться житло, та і розпалювання міжнаціональної ворожнечі буде поборене. Росіяни, переїхавши на свою історичну Батьківщину, перестануть страждати, а отже і весь світ стане значно добрішим та гармонійним."

Чи то вони такі наївні? Чи то вони такі дурні? Чи то вони так стібнуться? Останнє речення, й справді, виглядало як стьоб, якби не залізнобетонний серйоз братів Павловських, які щиро переконані у своїй достоєвській місії адептів автора "Анни Карєніної".

Вони навіть намагаються бути святішими за Вову Путіна, бо як інакше пояснити їх слова у вищезгаданій листівці: "Это Ваш реальный шанс обрести свою Родину и помочь ей в её построении великой и могущественной. Зачём жить в нищете и быть невостребованным на чужой земле? Нужно возвращаться и быть русским на русской земле".

Прикол ще й в тому, що наказ Вовочкі вийшов аж в 2006 році. І от майже 2-ва роки російські генконсульства в Україні забивали на виконання наказу Путіна і тормозили такий важливий процес для своїх рідних росіян. А добрі, мудрі та гармонійні Павловські вирішили їм в тому допомогти. Яке щастя.

На всій тій радості, Павловські ще хочуть створити фонд добровільних пожертв для матеріальної допомоги етнічним росіянам в переселенні історичну батьківщину. Хоча, "правительство РФ гарантирует моральную и существенную материальную помощь, возможность приобрести жильё в случае Вашего решения в пользу переселения в Россию".

От така фігня. До пресушного маразму приєднався і якийсь аудитор у вишиванці Михайло Соловій, який почав гнати нелюбов до окупантів-москалів. До чого це тут? Юрій Антонюк ще якось встиг внести хоч-якийсь конструктив у встановлені в Конституції статусу закордонного українця та розроблення законопроекту, який би стимулював закордонних українців до повернення в Україну. Хоча і тут є свої але.

2-ва імперські проекти – польський та російський блукають територією України. Польський зі своєю картою поляка та процесом полонізації – більш успішний. Скільки вже народу хоче виїхати до Польщі? Пані та панове з Центру Національного Відродження ім. С. Бандери про це не говорять.

Російський – менш успішний. Чомусь ніхто з росіян так активно не поспішає на зустріч до Вови Путіна та його друга Прєвєда. Бояться їх доброї і гармонійної Росії, чи що?