Син одного із розстріляних у Житомирській області військових написав відкритий лист до українців. У ньому він розповів, як важко родини українських захисників переживають втрати.

Про це пише narazi.media.

“Всесвіт бачить, не хотів того писати зараз, волів дочекатися вже якихось результатів експертизи та розслідування, проте не можу мовчати, бо бачу, як пам’ять мого батька та всіх інших загиблих хлопців намагаються спаплюжити в інтернеті. Я думаю, що вже всі чули про ту страшну новину, що на Житомирщині орендатор ставка, який там розводить рибу і здає там то місце рибалкам, у ніч з 21 по 22 травня застрелив сім чоловік, серед котрих був і мій батько – старший сержант бригади швидкого реагування Національної гвардії Вульчин Віталій Степанович. Він, так само як і ще четверо, був застрелений після того, як ліг спати”, – розповів хлопець.

Хлопець наголошує, що більшість з вбитих не вживали алкоголь.

“Злі язики пропаганди намагаються прив’язати до того рекет, але тільки недолуга людина повірить в цю версію, навіть не знаючи тих хлопців і базуючи свої висновки на тій інформації, що вже є у публічному доступі, фотографіях та навіть першому коментарі дружини вбивці.  Я можу хоч під присягою, хоч на Біблії вам сказати, що більшість з хлопців були непитущі, як і мій батько. По фотографіях видно, що алкоголю там був мізер: пляшка горілки та одна відкрита баночка пива. Далі активно форсується питання “чому хлопці на рибалку взяли з собою зброю“, відповідаю: кожен з хлопців пройшов війну, для них та зброя як друга жінка. Вся зброя, що була у них з собою, є зареєстрованою, і я хочу на тому наголосити. Чи ви чули або коли-небудь могли собі уявити рекетирів, що беруть з собою зареєстровану на себе зброю, накривають стіл тому, кого вони їдуть пресувати, розставляють вудки та ще йдуть лягати спати?”, – йдеться у відкритому листі.

Син вбитого воїна зазначив, що вбивця ретельно готувався до розстрілу:

“58-річний інвалід, як він сам себе величає, застрелив сімох досвідчених вояк з мисливської рушниці “ІЖ”. Тобто це два патрони та перезаряджання. З чого я роблю висновки, що орендатор мав з собою патронташ, а значить і чіткий намір вбити всіх хлопців, що йому майже вдалося. По фотографіях видно, що вікна в тому будиночку, в якому спали хлопці, прострелені ззовні, з чого я роблю висновок, що вбивця стріляв з вулиці, розуміючи те, що зсередини його буде неможливо побачити та упередити, до того ж велику роль зіграло те, що хлопці явно цього не очікували, бо інакше навряд чи б вони не змогли гуртом протидіяти одному 58-річному “інваліду”.

Рома “Ґедзь” – один із загиблих – був знайомий з орендатором, неодноразово туди приїздив і з друзями, та навіть з дітьми, сідав вечеряти з орендатором і не мав жодних конфліктів до цього. Він воював на Промзоні міста Авдіївка. Майже останнім вийшов із Дебальцівського котла. Також брав участь у багатьох інших військових операціях. Має численні нагороди. Після повернення з фронту активно допомагав військовим в зоні проведення ООС, займався волонтерською діяльністю. Був одружений, батько трьох дітей. Всі хлопці також пройшли війну, пережили не один обстріл, ніхто не міг подумати, що смерть підкрадеться тоді, коли нарешті отримали можливість відпочити. Батьки ніколи не побачать, як виростуть їх діти, матері ніколи вже не зможуть забути того, як хоронили своїх синів. Я сам ніколи й думати не смів, що буду хоронити батька у 23 роки… Він пройшов війну, остання ротація тривала ВІСІМ місяців, вони заміняли хлопців з Азову, батько тільки повернувся і два тижні пробув дома. Він вже готувався, як він сам казав, “виходити на пенсію”, казав що буде рибалити, а мати йому малюватиме картини”, – йдеться у відкритому листі.

Хлопець розповів, що на момент трагедії він був у Польщі, а тому навіть не встиг попрощатися з батьком.

“Ми постійно зідзвонювались по відео зв’язку, вони мені казали, що не вистачає тільки мене, але всім тим планам не було дано збутися. Я не встиг його побачити, бо знаходився в цей час на терені Польщі, де я отримав освіту, і мене це виїдає зсередини. Якби я тільки знав. Я знав кожного з них особисто, кожен з них не те що б не посягнув на чуже, а й своє віддав нужденному без вагань”.

Одна людина за одну ніч розділила наші життя на до і після, забравши життя сімох гідних мужів своєї нації. Я не можу зараз навіть спокійно попрощатися з батьком, бо маю забивати голову тим, щоб доказувати очевидне. Батьки Вови “Фінна” живуть на окупованій території Луганську і мусили отримати дозвіл, щоб приїхати на похорони свого сина, проте їм заборонили. Чи ви можете уявити, що то таке, не мати змоги навіть востаннє побачити свого сина?

Орендатор вже тричі міняв свої показання, наліво та направо дає коментарі в той час, як рідні хлопців прощаються з ними, тому я хочу, щоб мовчання з нашої сторони нарешті припинилося і люди почули правду”, – йдеться у листі.

Рома “Ґедзь” на ставку