Пам’ятаєте, як Андрій Садовий хвалив Володимира Путіна в розпал Революції Гідності? Називав сильним патріотичним керівником і навіть помічав у ньому «божу ласку»? (це інтерв’ю, написане в грудні 2013-го, доступне для прочитання на сайті московського «Русского рєпартьора» й сьогодні – під заголовком «Правда – це Бог»)

А чули, як повторював фактично те саме і після початку війни, у 2017-му? Як в ефірі російської студії «Дойче велле» називав Путіна «прикладом для багатьох лідерів»?

Як для українського політика (він себе таким, принаймні, вважає) заяви, говорячи м’яко, такі-собі. Втім, однозначно варті поваги. Адже це чи не єдиний випадок, коли Андрій Іванович (він же — «Доля») сказав чисту правду в своїх інтерв’ю — прямим текстом дав нам усім зрозуміти, що і патріотизм, і методи управління у нього з кремлівським карликом спільні.

Як Путін, Садовий любить московську мову, як Путін – співпрацює із Медведчуком, як Путін – ховає масштабну корупцію у показовій набожності… і як Путін – намагається триматися вічно на займаній ним посаді.

Як Московія загниває із Путіним, так і Львів загниває зі Садовим (цьогоріч ми скотилися на 11 місце за рівнем життя серед всіх обласних центрів України). Як Путін загортає лайно у папірчики, намагаючись здатися «господарником», так і Садовий до блиску вилизує площу Ринок (щоби було що показати у виборчих роликах), ігноруючи десятки давно назрілих по всьому місту проблем. Як Путін знищує всіх опозиційних політиків, коли вони тільки пробують скласти йому конкуренцію, так і Садовий намагається завчасно знищити саму можливість львів’ян уявити, що мером міста спроможний бути не тільки він.

Далі пояснимо вам на конкретному прикладі, як Андрій Садовий збирається стати міським головою вчетверте завдяки примітивним маніпуляціям і своїм кишеньковим брехливим ЗМІ.

***

Днями на сайті Садового «Захід.нет» з’явилася стаття: «Варта» йде в політику». Журналісти розповіли, що депутат Львівської міської ради від УКРОПу, власник «Фейсбук»-спільноти «Варта-1» Ігор Зінкевич та голова фракції «Народний контроль» Валерій Веремчук засновують нову політичну партію — «Варта», і, звісно, не упустили можливості здискредитувати її в ту ж хвилину.

Не знайшовши хоча б якогось притомного компромату ні на Зінкевича, ні на Веремчука, писунці Садового послались на «власні джерела» і заявили, що фінансуватимуть новостворену партію… екснардеп від «Свободи» Ігор Кривецький та депутат ЛМР з БПП Григорій Козловський. Якщо вірити ЗМІ Садового, і перший, і другий — бандити, які сплять і бачать, щоб обікрасти весь Львів до нитки, якщо нинішній мер, вбережи, Боже, піде із посади.

Байки про «бандита» Кривецького Садовий ліпить вже років з десять — відколи «Свобода» почала претендувати на владу у місті. При цьому і Андрій «Доля», і його ЗМІ воліють не згадувати, що Тернопіль, Івано-Франківськ і Хмельницький, де повну владу тримає саме «Свобода», давним давно завдяки їй обігнали Львів в усіх можливих рейтингах розвитку. А рейтинг мерів-свободівців у результаті нині рекордний в усій Україні:

Козловському і БПП в цьому плані пощастило більше. Їх у «бандити» Садовий записав лише цьогоріч — коли передвиборчі рейтинги показали, що восени БПП візьме більшість у міській раді. До того у Садового з Козловським і БПП, якщо пам’ятаєте, були і мир, і дружба і навіть “жвачка”.

Це ж БПП із Козловським у 2015-му зробили Садового третій раз мером — публічно підтримавши у боротьбі зі свободівцем Кошулинським.

Це ж БПП із Козловським у 2016-му вмовляли весь депутатський корпус не відправляти Садового у відставку через Грибовицьку трагедію. Це ж разом із Козловським у ресторані Козловського Садовий зустрічав 2017 рік. Це ж Козловському впродовж всіх цих років і до 2019-го Садовий пачками видавав дозволи на забудову у Львові… А тепер, бачте – бандит!

Андрій Садовий на відкритті ресторану Григорія Козловського у грудні 2016 року. Скріншот із програми “Світське життя з Катериною Осадчою”

Від любові до ненависті, як у нас кажуть — всього один крок. Хоча й крок цей далеко не емоційний, бо насправді має свою цілком прагматичну логіку. Однак, як любить говорити один відомий телеведучий – це вже зовсім інша історія, яку ми вам обов’язково ще розповімо.

Сьогодні ж цей «бандитизм» Садовий намагається приписати і партії «Варта» (її, зауважте, Зінкевич з Веремчуком ще навіть не встигли створити!), і депутатам всіх інших фракцій міськради, які сміють вголос казати про його корупцію.

Можемо передбачити: наступною під удар Садового потрапить його ж фракція «Самопоміч». Депутати уже розбігаються з неї, закидаючи своєму босу… корупцію! А цього, як ви вже зрозуміли, цілком достатньо, щоб стати «бандитом» на шпальтах ЗМІ Андрія «Долі».

Тим часом політичний експерт Олексій Роговик зазначає: історія вкрай прогнозована. Сьогодні Садовий використовує політтехнологію, якою часто на виборах користується більшість політиків — намагається здатися «єдиною альтернативою» збірному образу «зла», яке нібито витає довкола.

«Або я, або бандити» — звісно, що легше сказати так, ніж пояснювати, чому ти кращий від якогось конкретного кандидата, чим прогресивніша твоя програма чи де в тебе більше заслуг. Бандитів ніхто не любить, відповідно, на їхньому тлі дуже легко виглядати «найкращим». Це ж стандартний метод політичного протиставлення. Політики, які перебувають при владі, перед кожними виборами намагаються переконати людей, що вони — єдина альтернатива усьому «злу», яке існує довкола.

Очевидно, що робиться це для того, щоби закласти у думках виборців певні кліше. Щоби потім, коли прийдуть вибори, вони підсвідомо шукали «бандитів» між кандидатами, які боротимуться з тим, хто вже давно є владою. Упродовж кампанії цією громадською думкою маніпулюватимуть, підказуючи, кого ж все-таки із кандидатів мали на увазі під тим «бандитом». Відповідні «натяки» чи й прямі вказівки з’являтимуться і в ЗМІ, і в соцмережах, і на білбордах», — пояснює експерт.

За словами Олексія Роговика, лише 16% українців засновують свій вибір на аналізі виборчих програм конкретних кандидатів. Усі інші — голосують емоціями. А політики, звісно ж, користуються цією тенденцією.

«Коли виборці йдуть голосувати, вони зважають на кілька факторів.

По-перше, на те, хто має найбільші шанси виграти. Багато хто з виборців любить опинятися у таборі тих, хто виграв, навіть якщо кандидат їм і не зовсім подобається. Люди просто психологічно не люблять перебувати у складі тих, хто програв. Тому політики часто маніпулюють соціологічними опитуваннями, «домальовують» собі відсотки, намагаючись показати, що вони — непереможні.

По-друге, на те, який образ є в кандидата, чи може він бути доброю альтернативою чинній владі. Через це влада і починає критикувати, атакувати, дискредитувати всіх своїх конкурентів заздалегідь. Вона намагається не те що дати виборцям знайти альтернативу, а й у принципі допустити думку, що така альтернатива може існувати.

Легше сказати, що хтось — «бандит», ніж пояснити, чому його програма гірша за твою

По-третє, люди найкраще сприймають найпростіші і найпримітивніші узагальнення. Тому до кожного свого конкурента кандидат намагається «приліпити» просте звинувачення. Умовно: легше сказати, що хтось — «бандит», ніж пояснити, чому його програма гірша за твою.  Загалом люди переважно керуються масовими емоціями, а не раціоналізмом», — додає політичний експерт.

Разом з тим, за словами Олексія Роговика, не можна виключати, що така стратегія вдаваної «безальтернативності» ще й нашкодить політику, який її застосовує.

«Насправді, з такими речами потрібно бути вкрай обережними. Адже це може вдарити не стільки по твому конкурентові, скільки по тобі самому. Так, слухаючи заяви про «безальтернативність», частина людей може зробити вибір на твою користь. Але не менше може знайтися тих, які сприймуть цю стратегію «навпаки» — почнуть асоціювати з «бандитом» того, хто сам всіх довкола в цьому звинувачує», — каже експерт. І додає: становище Садового у Львові сьогодні непевне, а ситуація у його партії — тому яскраве підтвердження.

«Біля кожного політика є команда: депутати, помічники, радники і так далі. Якщо вони вірять у перемогу власного лідера — тримаються поруч з ним, підтримують його і в жодному разі не розглядають своєї участі в інших політичних проектах. Простіше кажучи, якщо у лідера з підтримкою все гаразд, у його партії нема «перебіжчиків». Відповідно, коли позиція якогось кандидата не є певною, його оточення намагається думати про своє майбутнє, думає, як втекти, думає зайняти нейтральну позицію і від того щось виграти. Швидше за все, це і вплинуло на п’ятьох депутатів від «Самопомочі», які напередодні покинули фракцію у міській раді. Вони бачать, що рейтинги «Самопомочі» були знищені, тому й починають шукати собі політичне майбутнє деінде», — підкреслює Олексій Роговик.

Політтехнолог Олександр Кочетков погоджується: більшість громадян, особливо у Західній Україні, робить свій вибір на голосуванні не розумом, а за покликом серця. Відповідно, емоційна стратегія «усі — зло, а я серед них — єдине добро» переважно спрацьовує. Втім, каже він, цього року все може скластись по-іншому.

«Крісла президента і монобільшості у Парламенті нинішній владі не вистачає. Вони хочуть керувати абсолютно всім, тож боротимуться за те, щоб перебрати під свій контроль усі області та найбільші міста. Відповідно, на цих виборах найзапекліша боротьба точитиметься не між «добром» і «злом», а між чинними мерами й Офісом президента.

Міські голови «гратимуть» на місцевому патріотизмі, лякаючи своїх виборців тим, що чиновники Зе ось прийдуть і все вкрадуть. Коротше кажучи: голосуйте знову за мене, я хоч і краду, але не так болісно.

Натомість Офіс президента шукатиме цим мерам альтернативу. А там, де її не знайде — знайде можливість «співпрацювати» із тими, хто нині є мером. Їх просто зроблять керованими», — пояснює політтехнолог.

Такий розклад сил прогнозує і політолог Юрій Ситник. А щодо Львова конкретизує: владі Зеленського легше зробити Садового керованим, аніж виростити йому свого «альтернативного» кандидата.

«Ми ж знаємо: «слуги народу» — це недолуге збіговисько, яке випадково зібралося навколо голограми Голобородька. Ніяких реальних політиків там немає. На Львівщині — і поготів. Зараз вони, звісно, будуть підтягувати всіх, кого зможуть, під цю структуру, але я думаю, що не знайдуть жодної фігури на мера, яка могла би конкурувати зі Садовим. Його рейтинг якимось дивом все ще досить високий, а часу залишилось небагато. Тому легше узяти його під контроль, ніж виростити свою «альтернативу». Крім того, ми бачимо, які стосунки у Садового вже склалися з цією владою. Ніякого протистояння між ними немає. Багато соратників Садового пішли до Зеленського в Уряд і на «рибні» місця в держструктури», — зазначає політолог.

Разом з тим, Юрій Ситник нагадує, що за Садовим давно ходить репутація «недоговороспроможного». Домовляючись про «співпрацю» з кимось із політиків, він їх згодом «кидає» у вигідний для себе момент (так було, наприклад, в стосунках з Петром Порошенком — перші три роки Садовий з ним успішно співпрацював, а згодом перетворив на найбільшого ворога, який нібито підпалив Грибовицьке сміттєзвалище; так було і зі згаданим вище Козловським — Садовий співпрацював з ним впродовж багатьох років, а сьогодні намагається звинуватити в «бандитизмі, – ред.):

«Садовий вже стількох людей «кинув», що ніхто з політиків йому не вірить. Тому це мінус, який заважає зараз домовитись з чинною владою. Але вони теж не дурні. Проти Садового давним давно відкрито десятки кримінальних справ — і за корупцію, і за сміття, і за інші речі. Офіс президента, звичайно ж, скористається цими справами, щоб тримати Садового «при собі». Справи будуть гальмувати, щоби він виконував всі вказівки, або ж показово форсуватимуть, щоби змусити його до певних дій. А Садовий ще й скористається з цього для свого піару.

Пригадайте хоча б справу по Рясному. Корупція лежала на поверхні: у відкритому листі, який Садовий зачитав на сесії, фірма-інвестор відкрито визнала, що за кілька років на тій ділянці збирається заробити мільйони євро. На тій ділянці, в інфраструктуру якої мільйони раніше вклав Львів! Це ж заробіток на бюджетних грошах! Шалений заробіток! Будь-яке львівське комунальне підприємство могло зробити на тому місці той самий проект – і заробили би ми, громада Львова, а не якась приватна фірма! Але…наші доблесні правоохоронні органи це проігнорували. Чи то в силу своєї тупості, чи навмисно через домовленість зі Садовим, вони порушили справу не через це, а вчепилися до землі, де питання є спірним багато років і довести щось сьогодні вже нереально. Тобто справу фактично «злили» зі самого початку, а Садовий на весь Львів розтрубів, як з нього «знущається» зелена влада…»

Садовий зробив Львів заручником своєї піар-кампанії

За словами політолога, сьогодні Садовий зробив Львів заручником своєї піар-кампанії. Він і ставить місто в залежність від центральної влади, і використовує бюджетні ресурси на свою рекламу:

«Садовий добре знає механізми маніпуляції і використовує їх на повну силу. Більше того, він вміє використовувати на це бюджет міста. Якщо взяти Інститут розвитку міста, то це, по суті, ціла інституція, яка працює на піар Садового за гроші львів’ян. Можете взяти будь-який документ цієї структури – і зрозумієте, що там немає жодної конкретики, жодної користі для Львова, тільки піар.

Крім того, ми знаємо, скільки квартир за останні роки Садовий виділив різним правоохоронним структурам. Все це робилося для задобрювання, для призупинення кримінальних справ, до яких причетний і сам Садовий, і його найближче оточення. На превеликий жаль, ми бачимо й те, як Садовий використовує церкву. Це на людей впливає колосально. Чи свідомо це робить Церква, чи розуміє, кого вона покриває…питання до Церкви. Не можу нікого засуджувати, але в мене це викликає відразу.

У нас понад половина системи водопостачання і каналізації перебуває в аварійному стані. А що ми бачимо в пріоритетах по місту? Ні, не ремонти водопроводів. Це під землею, не видно, цим важко буде пропіаритись. Ми бачимо тільки велодоріжки в центральній частині міста, ремонт тротуарів і фонтанів там, де їх недавно ремонтували. Бо це якраз видно, це та картинка, яку продаватиме Садовий.

У нас вся політика підпорядкована винятково піару і збагаченню Садового, тому місто і занепадає, тому воно так і скотилося в усіх рейтингах якості життя. І тому я дуже хочу, щоб наступним мером знову став Андрій Садовий. Бо у наступні 5 років все те, що він натворив за минулі 15 років, почне лізти боком. І тут львів’яни повинні переконатися, що винен не новий мер, який може прийти і на якого все спишуть. А оцей Садовий, якого вони обирають четвертий раз поспіль, закриваючи очі на все, що він безкарно творить з 2006 року».

І замість висновку

Шановний Андрію Івановичу! Уже як йдете у мери вчетверте, робіть це красиво! Від щирого серця даєм вам для цього декілька вкрай ефективних порад.

Підказка перша. Наступного разу на сесії, коли вам знову захочеться зайняти місце священнослужителя і замість нього уголос читати молитву, вберіться по-людськи – сандалі разом із шкарпетками личать вам, господарнику, як нікому у цьому місті. І не забудьте березовий хрест. Отоді і усі депутати, і журналісти, і мешканці Львова повірять – на вибори мера, як і в президенти, Вас посилає «Ісусик». І тільки він.

Підказка друга. Дайте вже пенделя тим нещасним бандитам із депутатського корпусу! Зреагуйте на їхні злочини так, як зробив би це справжній державник! Пишіть звернення до Верховної Ради. Вимагайте негайно створити тимчасову слідчу комісію із розслідування подій, пов’язаних із купівлею туалетного паперу на мільйон гривень у стінах Ратуші. Проведіть перевірку у кожному з туалетів. Переміряйте особисто, скільки метрів паперу за один раз використовує кожен з обранців. Зробіть аналітику. Зберіть пресконференцію й оголосіть імена тих негідників, які посміли прийти з діареєю в стіни міськради. Зробіть цих паршивців відомими!

Підказка третя. Поверніть функцію коментування у свій ФБ. Бо ви там пишете всякі дурниці про державну мову, ми вам відповідаємо в коментарях, а ви все стираєте і не дозволяєте писати знову😢 Ми ж усього намагались спитати, відколи то Львів перестав говорити «па рускі»?! Ви ж так цього прагнули!!!

 

Яна Федюра, “Вголос”