Анонсований раніше проект «Безкоштовна діагностика» на межі зриву через відсутність необхідного обладнання у медзакладах. Лікарні просто технічно не готові до нововведень і якісного обслуговування.

Про це пише «OBOZREVATEL».

Що таке «Безкоштовна діагностика»

Це – проект Міністерства охорони здоров'я та Національної служби здоров'я (НСЗУ). Його суть — з 1 липня 2019 року українці повинні отримати безкоштовний доступ до низки процедур. Усього їх 54, серед них – обстеження внутрішніх органів, деякі види онкології.

  • 12 нових аналізів — додатково до 8 базових, які вже оплачує Національна служба сімейного лікаря.
  • Мамографія та 5 видів рентгена: грудна клітка, суглоби, хребет, кістки і навколоносові пазухи.
  • Ехокардіографія, моніторинг ЕКГ і 2 види тесту для визначення патологій серцево-судинної системи.
  • 6 видів УЗД: шлунково-кишковий тракт, нирки, сечовий міхур, артерії ніг, щитовидна і молочні залози.
  • 4 види біопсії під контролем УЗД: щитовидної залози, лімфатичних вузлів, молочних і передміхурової залоз.
  • Видалення новоутворень: м'яких тканин і шкіри, в носі, гортані, вухах.

У державному бюджеті на цю кампанію вже закладено 2 мільярди гривень. Діагностика стане безкоштовною для тих, хто підписав декларацію із сімейним лікарем. За задумом чиновників МОЗ, це суттєво полегшить життя як пацієнтам, так і медикам. Адже в рамках програми їхні робочі місця повинні комп'ютеризувати, а обладнання – покращити.

Вже з 1 липня НСЗУ має почати оплату діагностичних послуг на рівні амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги, тобто комунальним і приватним медичним установам вторинного рівня, а також лікарям первинної ланки — СПД, які укладуть договір із НСЗУ.

«Безкоштовну діагностику» зможуть надавати як комунальні, так і приватні заклади охорони здоров'я вторинного рівня, які укладуть договір із НСЗУ. Пацієнт сам обере, до якого медичного закладу звертатися.

Станом на середину травня 1320 медичних установ уже уклали договори з Національною службою здоров'я, зокрема — 243 приватні. Протягом 2018-2019 років НСЗУ виплатила закладам первинної ланки 8,9 мільярда гривень у рамках інших програм.

Чому виникли проблеми

З практичною реалізацією програми виникли проблеми. Річ у тім, що рівень комп'ютеризації вітчизняних лікарень залишає бажати кращого.

За словами глави правління Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів і виробів медичного призначення Владислава Онищенка, більшість лабораторій на місцях працюють на старому обладнанні і не проходять належну сертифікацію.

«Виходить, що пацієнт здає аналізи в районній лікарні і отримує один результат. Йде в сусідню, але приватну, і отримує зовсім інший», —розповів у лікар.

Доповнила картину і спікер Національної служби здоров'я України Інга Ткаченко. Річ у тім, що медустанови теж повинні підготуватися до реформи. Зокрема — перейти на автономне управління, тобто на іншу форму господарської діяльності. А також комп'ютеризувати і встановити необхідне обладнання.

«Має бути необхідне обладнання. Не проблема дати пацієнту напрямок, щоб він пішов до лікаря. Найголовніше — щоби пацієнт міг отримати послуги відповідного рівня. За які, звісно, заплатить Національна служба здоров'я України», — пояснила Ткаченко.

Буквально на початку травня Кабмін анонсував масштабну поставку медтехніки до лікарень, чи допоможе це прискорити процес реформування медсфери – покаже час.

Також Ткаченко зазначила, поки не всі українці обрали свого сімейного лікаря і уклали з ним декларацію.

«У нас сьогодні 27,5 млн декларацій. Це досить велика цифра, але ще не все населення України скористалося цією первинною послугою», — наголосила вона.

Ще одна проблема — Кабінет Міністрів не ухвалив постанови, яка необхідна для реалізації програми. Саме вона і регулює тарифи на надання послуг (суми, які НСЗУ переводитиме лікарням), а також забезпечує роботу електронної системи, що з'єднує всі рівні комунікації.