Про цю тенденцію повідомило польське видання wiadomosci.pl.

Більшість біженців для міжнародного захисту приймає Німеччина (32%), далі – Угорщина, Швеція, Італія та Австрія. Основні країни походження потенційних біженців, що прибувають нині до Євросоюзу: Сирія (222 тис.), Афганістан (103 тис.), Косово (69 тис., Україна не визнає його самостійною державою), Албанія (54 тис.) й Еритрея (36 тис.).

Відповідно до Женевської конвенції, іноземець може отримати статус біженця, якщо внаслідок обґрунтованих побоювань може стати жертвою переслідувань за ознакою раси, релігії, національності, політичних переконань або приналежності до певної соціальної групи, не може або не хоче користуватися захистом своєї країни. До Конвенції ООН 1951 року, Протоколу 1967 року Україна приєдналася 2002-го. Чисельність осіб, які подали в Україні заявки для отримання статусу біженців, є доволі малою (за 11 місяців 2015 року до міграційної служби подано 1365 заяв про визнання біженцем або особою, що потребує додаткового захисту). Найчастіше статус біженців в Україні хотіли отримати (статистика за три квартали цього року) громадяни Афганістану (357 звернень) та Сирії (89). Отримали такий статус усього 29 афганців та 35 сирійців.

Натомість у сусідній Польщі, наголошує польське Інтернет-видання, найбільший показник біженців становлять, як не дивно, росіяни (більшість – чеченці) – 4,1 тис. осіб 2014 року й 7,5 тис. 2015-го. Друге місце – громадяни України (2,3 тис. і 2,2 тис.). Інші іноземці з таких країн: Грузія (726 і 384 осіб), Таджикистан (107 і 500) і Сирія (115 і 289). Усього ж статус біженця в Польщі цього року хотіли отримати 11 тисяч осіб. Найбільше позитивних рішень цьогоріч щодо статусу біженця отримали громадяни Сирії – 202 особи, Іраку – 24, Росії – 20, Білорусі – 13 й Афганістану – 8.

Польща займає серед європейських країн 16-те місце за кількістю претендентів на статус біженців. 50 відсотків заявників – жінки, що є найвищим показником у Європі.

За словами голови управління у справах іноземців Республіки Польща Рафала Рогали, «ситуацію польської міграції цього року, на відміну від попереднього 2014-го, супроводжувало обговорення пошуку рішення, яке зупинило б подальше масове переселення в Європу». Причому вже впродовж останніх 20-ти років, підкреслив Рафал Рогала, лідерами за кількістю заяв на статус біженця є росіяни. Українці серед претендентів на статус біженця становлять лише 3 відсотки.

Натомість в Україні, як зазначено на сайті Державної міграційної служби України, проживають 2528 іноземних громадян, які офіційно отримали статус біженця, ще 563 іноземці отримали додатковий захист в Україні. З практичних заходів, які Україна вживає для захисту біженців, можна згадати завершення цього року реконструкції першої черги Пункту тимчасового розміщення біженців у м. Яготин Київської області. Відкриття такого пункту передбачено Планом дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України та Планом заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Вікторія Боруцька, спеціально для «Вголосу»