Але, на жаль, більшість історичних споруд Львівщини, як і всієї України, перебуває в аварійному стані: час бере своє, а самі пам’ятки культури належно не охороняє законодавство. Місцевих мешканців уже давно не дивують занедбані історичні споруди. Тому стан таких будівель часто переходить в аварійний.

Як, наприклад, будинок відомого українського композитора та диригента Ярослава Дмитровича Ярославенка, який був на однойменній вулиці Львова. Саме тут жив і творив митець, автор першої фортепіанної й оркестрової транскрипції, а також власного хорового трактування гімну «Ще не вмерла Україна». Безцінним скарбом є також музика, яку написав Ярослав Дмитрович, до пісні «Ой у лузі червона калина» – гімну Українських січових стрільців.

Після смерті Ярослава Ярославенка в будинку тривалий час проживали його родичі, які пізніше продали земельну ділянку разом із будівлею. В червні 2008 року державний науково-дослідний інститут «НДІ «Проектреконструкція» провів експертизу технічного стану об’єкта та його подальшого використання. Згідно з висновком експертів, подальша експлуатація будинку була неможливою, оскільки його фізичний знос становив 70%. Окрім того, протягом 85 років у будівлі жодного разу не проводили капітальний ремонт.  

На додаток, мешканці неодноразово робили самовільне переобладнання будинку, вчинялися добудови, що призвело до критичного стану будівлі та втрати історичного вигляду. За свідченням Р. Ю. Вінцковського, племінника композитора Ярославенка, інформативну табличку із зазначенням років проживання композитора у цьому будинку було знято ще наприкінці 1990-х років. В результаті, у 2008 році через аварійний стан будинок було демонтовано.

Ця подія викликала хвилю обговорень серед громадськості Львова, яка триває по сьогоднішній день. З одного боку, новий власник ділянки має право розпоряджатися своїм майном, з іншого – львів’яни хотіли б зберегти пам'ять про видатного композитора. Тому Благодійним фондом Ростислава Леонідовича Мельника було прийнято рішення відбудувати будинок у його первісному вигляді – як було за життя Ярослава Ярославенка.

«Ми збережемо пам'ять справжнього патріота України, видатного музиканта, яким пишається не лише Львівщина, а й уся країна. Ми зобов’язані підтримувати належний стан культурно-історичних будівель та архітектурних комплексів, а коли це неможливо – відбудовувати їх», – переконаний Ростислав Мельник.

Потрібно пам’ятати, що головний скарб Львівщини – люди, які її населяють. Наша земля віками народжувала таланти. Ми маємо славетних національних героїв, видатних мислителів, науковців, поетів та музикантів. Ярослав Ярославенко – видатна постать в історії нашого краю і всієї України. І ми зобов’язані шанувати його пам'ять, аби передати наше історичне надбання наступним поколінням. Адже культурна особливість Львова надає місту неповторний шарм, який так приваблює людей з різних куточків світу.

Вадим Приставський, спеціально для «Вголосу»