Інтерв’ю з молодим львівським керамістом Богданом Кухарським. Про кераміку і дещо інше.

Що, окрім прикрас, Ти ще робиш з кераміки?

Мене зараз дуже цікавить скульптура, але не маю часу і відповідних умов, для того, щоб зробити щось більше. Моя піч не дозволяє робити більші речі. Якісь дві скульптурки я уже зробив, але вони ще напівсирі.

Яка саме скульптура тебе цікавить?

Абстрактна. Дивацтво, одним словом.

Де ти навчався кераміці? З чого все почалось?

Я не закінчував жодного закладу, який би був пов’язаний з мистецтвом. Я закінчив ПТУ і маю освіту кухаря, бармена та офіціанта, а зараз я навчаюсь у Польщі на соціології. У мене вся родина кераміків – тато, бабця. Мій покійний дідусь був художником.

А почалось все дуже просто. Я вирішив зробити своїй дівчині подарунок. У неї ще збереглась моя перша робота. Це було якесь примітивне намисто. Я якраз допомагав татові тоді з керамікою і так, щоб ніхто не бачив, зробив для своєї дівчини прикрасу.

Якби у тебе не було родинної підтримки, міг би ти стати керамістом?

Дуже складно просто так стати керамістом, без підтримки. Родина мені дуже допомогла, батько особливо. Піч я сам зробив, але матеріали я від батька з Польщі привіз. Чи матеріали, якісь цікаві глазурі, теж батько допомагає дістати.

Крім прикрас пробував щось робити інше?

Я довгий час допомагав татові, у мене є власне кілька ідей, які я ще не втілив, все в майбутньому.

Виготовлення керамічних прикрас вважаєш мистецтвом?

Залежно від якості, якщо зробити якусь форму і по ній виготовляти, як китайці, на півсвіту, якихось прикрас, це не буде мистецтвом. Я, наприклад, ніколи не повторюю одних і тих речей. Взагалі-то я вважаю, що це і є мистецтвом.

Звідки береш орнаменти, які є на твоїх прикрасах?

Деякі беруться з голови. От недавно мені знайомий підкинув книжку про українську народну творчість, там були зображенні розписи зі всіх кутків України. Це трохи вплинуло на мене.

З історією української кераміки трохи знайомий?

Орієнтуюсь. Починаючи від Трипілля. До речі, трипільські орнаменти у мене інколи помітні. А так я не є великим знавцем цієї історії.

Сам процес виготовлення кераміки напевно дуже складний…

Так. Досить клопітка справа.

Чи цікавишся, що роблять інші львівські керамісти?

Цікавлюсь. Львів живе чимось своїм. Якщо порівняти з Польщею, то там інакша кераміка, там мода інша на кераміку. Поляки більше використовують різні глазурі, все кольорове, блискуче.

Як з попитом на прикраси?

Поки-що окуповується.

Окрім Львова, в яких ще містах продаються твої прикраси?

У Кам’янці-Подільському, у двох місцях продаються. У Києві, у Тернополі, Луцьку. В Польщі продаються аж у Сопоті, також в Любліні…

Кераміка асоціюється більше з чимось архаїчним, як вважаєш, якась популярна символіка пасує кераміці?

З кераміки все починалось, навіть в Біблії пише, що Бог людину з глини зліпив. У кількох галереях я бачив якісь такі дурнуваті малюнки, які пасує робити на пластмасі, на металі, але до кераміки воно не підходить. Можна експериментувати, але треба мати якусь міру.