Інтерв’ю з начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області

Богдане Михайловичу, нещодавно губернатор Львівщини Олійник зустрічався з прем’єр-міністром Януковичем і серед проблем, які піднімалися в ході їхньої розмови, — катастрофічна ситуація з гірничохімічними підприємствами в області. В цьому році, напевно, вже не вдасться її вирішити. Отож як вона буде вирішувати наступного року?

Ця проблема нас турбує, тому що це одна з основних екологічних загроз на Львівщині. Сьогодні вона тягне за собою багато різних проблем, які можуть вплинути на підтримання екологічного балансу, рівноваги в регіоні. Це і рекультивація порушених при видобутку сірки земель, як в Новому Роздолі, так і в Яворові; це і проблема подальшого використання сірчаних кар’єрів. Подорожнянський кар’єр і один з кар’єрів на яворівській „Сірці” сьогодні затоплюються і утворюються озера. Як ці озера поведуться далі, яка буде якість води в них, чи зможе в них розвитися флора і фауна? Ці питання потребують вивчення і постійного моніторингу. Ще одна проблема – це накопичення великої кількості промислових відходів, які не утилізуються і не переробляються, зокрема фосфогіпси у Новому Роздолі.

Кошти, передбачені програмами стабілізації ситуації у гірничохімічній галузі на 2006 рік в сумі близько 24 млн. грн., сподіваюсь, будуть освоєні. Але на наступний, 2007, рік, для того, щоб виконати державні програми, які були затверджені у свій час по Подорожнянському кар’єру і по Стебницькому полімінералу, і по Роздільській та Яворівській сіркам, і щоб зупинити зростання екологічної небезпеки, у фінансовому запиті заявлена значно більша цифра — 106 млн. грн., тобто приблизно на 80 млн. більше, ніж 2006 року.

Ми провели ряд зустрічей з народними депутатами від Львівщини, на яких детально розповіли про проблеми. Нардепи Радзієвський, Писарчук та ін.. підняли ці питання на рівні комітетів ВРУ і зараз розглядаються відповідні зміни до проекту бюджету. Будучи прагматиком я розумію, що сподіватися на те, що задекларована сума коштів на потреби гірничохімічної галузі 106 млн. грн. навряд чи буде затверджена, проте надіємося, що фінансування зросте приблизне до 50 млн. грн., тобто майже вдвічі.

Останнім часом багато говориться про Яворівське озеро. Яке штучно створюється на місці сірчаного кар’єру і про можливі негативні екологічні наслідки реалізації цього проекту. Особливо з цього приводу занепокоєна Польща. Чи дійсно це так?

Минулого тижня з ініціативи польської сторони Львівщину відвідали представники польського Інспекторату з охорони навколишнього природного середовища. Наших сусідів хвилює екологічний стан на території Львівщини. У ЗМІ Польщі це питання постійно піднімається. За домовленістю Підкарпатського воєводи і голови Львівської ОДА вони приїхали, щоб переконатися, чи дійсно існують загрози навколишньому середовищу у зв’язку з реалізацією проекту створення штучного Яворівського озера.

Польська делегація привезла з собою представників і відповідні прилади, щоб узяти проби грунтів, води і пізніше у себе дослідити їх. Паралельно ці проби відбирали і ми. Тому десь через тиждень ми обміняємося інформацією. Але, за попередніми даними, вони поїхали від нас з іншими думками, тому що дійсно побачили, що затоплення кар’єру на Яворівській сірці ніяких екологічних наслідків не повинно мати, оскільки все прораховано: є відповідний проект, збудований канал і коли вода підніметься до певного рівня, то по річці Шкло потече в бік польської сторони.

Ми розказали польським колегам, що цього року проведені, як ніколи, великомасштабні роботи з розчистки річки Шкло. На них затрачено понад 300 тис грн. Це досить велика сума. На будівництво каналу затрачено більше як 750 тис грн. Ми постійно ведемо моніторинг якості води і пересторог ніяких не повинно бути. Я думаю, що польська сторона у цьому переконалася.

Польська делегація виїжджала також в Сянки Турківського району, де зберігаються пестициди. Ми цього року все-таки зуміли знайти кошти і забрали на утилізацію з Турківського району 7,5 т пестицидів. І не тільки з Турківського, а й з Мостиського, Старосамбірського районів нам вдалося вивезти ці небезпечні хімічні речовини. Загалом понад 20 т пестицидів було вивезено з прикордонних районів Львівщини і утилізовано. Якщо сказати, що утилізація тони пестицидів обходиться сьогодні державі у межах 13 тис. грн., то це немалі кошти були відшукані для локалізації цієї проблеми.

У Сянках польські спеціалісти забрали на аналіз донні відклади, аналізи води з потічків, щоб перевірити на забруднення води від пестицидів.

Отож цей приїзд польських колег буде мати продовження. Ми домовилися 14-15 грудня провести зустріч на польській стороні. Плануємо під час наступної зустрічі також відпрацювати доповнення до договорів, які діють між виконавчою владою, а також між екологічними службами Львівщини та Підкарпатського воєводства. Сьогодні існує договір між Підкарпатським воєводством і Львівською облдержадміністрацією і між нашим управлінням і Інспекторатом в Жешуві. Але вони загальні, протокольні. Варто би було їх конкретизувати, наповнити реальним змістом. Ми запропонували полякам розшифрувати дві теми. Перша – це рамкова Карпатська конвенція про сталий розвиток Карпат, яка сьогодні ратифікована і Україною, і Польщею. У нас багато спільних проблем і спільних задумів. І друге питання – це Кіотський протокол. Польща вже член Євросоюзу, а отже є суб’єктом Кіотського протоколу. На прикладі проектів спільного провадження, ми могли би залучити поляків через Кіотський протокол до вирішення певних екологічних проблем на території Львівщини. Це вже будуть конкретні справи.

Ви маєте на увазі під співпрацею в рамках Кіотського протоколу продажу квот на викид забруднюючих речовин в атмосферу?

Під Кіотський протокол ніхто прямих коштів не дає, треба вкладати кредитні ресурси. Сьогодні поляки мають гроші Євросоюзу, вони мають технічні проекти, які можуть виконувати на території Львівщини за польські кредитні кошти чи за кошти Євросоюзу. Коли появиться екологічний ефект від реалізації цих проектів, ми, українська сторона, можемо цю квоту передати полякам, які, у свою чергу, продадуть її на європейському ринку і компенсують свої затрати. Сьогодні така співпраця є вигідною для України з огляду на те, що Україна стане суб’єктом Кіотського протоколу аж в 2008р.. У нас ще не готове і законодавство і ми не адаптовані ще до роботи за вимогами Кіотського протоколу. Тому нам треба використовувати такі проекти спільного провадження.

Богдане Михайловичу, які екологічні проблеми, окрім гірничнохімічної галузі, сьогодні у порядку денному роботи управління, тобто потребують негайного реагування з Вашого боку?

До таких проблем слід, напевно, віднести незадовільну в екологічному плані роботу підприємств добувної галузі на Львівщині. При видобуванні газу разом з газом на поверхню виходить вода високої мінералізації, яку не можна скидати на поверхню землі, її треба закачувати назад в газові пласти. Це трудомісткий процес, але він необхідний, його треба робити, щоб не забруднювати середовище. Часто технологія закачки порушується. Немає дозвільних документів на початок буріння, тобто проекту, який пройшов би екологічну експертизу, виділення земельної ділянки, розробки екологічного регламенту. Очевидно, що даються завдання швидше все це розпочати, але ми не можемо допускати порушень.

У травні спеціалістами управління була проведена комплексна перевірка роботи підприємств НАК «Нафтогаз України» на Львівщині з питань дотримання вимог екологічного законодавства. Нажаль, по сьогодні керівники цих підприємств не відреагували на результати і приписи нашої перевірки.

За час, що минув, накопичилися ще додаткові проблеми. Наприклад, по декількох родовищах закінчилися ліцензії і невідомо чи вони продовжені, чи не продовжені. Не виконуються вимоги, які ми записали в екологічних картках. Є типові порушення, які продовжуються кожен місяць. Я добре розумію, що ці проблеми одними штрафами не вирішиш.

Тому днями відбулася моя офіційна зустріч з новопризначеним керівником ДП «Львівгазвидобування» Олександром Сендегою, на якій ми домовилися, що найближчим часом по цій структурі буде розроблений відповідний розпорядчий документ, який встановить жорсткий контроль за виконанням цих приписів по дотриманню вимог екологічного законодавства.

«Нафтогаз» крім «Львівгазвидобування» має й інші структури на Львівщині. Вони також незадовільно виконують вимоги екологічної безпеки?

На Львівщині є підприємства, які займаються бурінням і розвідкою. Частина з них належать абсолютно іншим структурам, навіть не львівським. Вони працюють на замовлення «Львівгазвидобування». Але якщо подивитися на забруднювачів атмосфери, то «Львівтрансгаз» і «Львівгазвидобування» входять в п’ятірку найбільших забруднювачів. Тому що часто свердловини не затампоновані так, як треба, отож відбуваються втрати газу.

Управління розробило карту—моніторинг забруднення атмосфери за 9 місяців цього року. Якщо на неї подивитися, то найбільше забруднена атмосфера Камянко-Буського району. Чому? Тому що там розташована Добротвірська ТЕС, яка сьогодні входить до сотні найбільших забруднювачів в Україні і є найбільшим забрудником повітря у Львівській області. Вона викидує приблизно 53% від усіх викидів в атмосферу в області. І потім іде забруднення по Стрийському, Миколаївському, Городоцькому районах. Але на другому місці по рівню забруднення атмосфери — якраз ті райони, де найбільші території газонафтовидобування: Дрогобич, Борислав, Стрий та ін.. Ці підприємства також виступають постійними забруднювачами атмосфери.

Проблема Добротвірської ТЕС надається вирішенню?

Звичайно. Ми сьогодні збираємо нараду, за підтримки Львівської ОДА, з керівництвом Добротвірської ТЕС. Нас не влаштовує політика, яка сьогодні ведеться на Добротвірській ТЕС. В екологічному плані її взагалі немає. І наші періодичні перевірки показують, що ситуація не покращується. Зараз на ТЕС використовують високозольне вугілля, яке призводить до викидів у атмосферу сірки. Раніше планувалося встановити на ТЕС обладнання, яке б унеможливлювало викид в атмосферу сірки. Його досі не встановили. Отож ми вимагатиме від керівництва Добротвірської ТЕС розробки програми утилізації золи та шлаку, що утворилися на ТЕС, виготовлення проектної документації щодо відновлення дренажної системи складу палива, недопущення скиду стічних вод з очисних споруд з перевищенням встановлених нормативів, забезпечення проведення розчистки дна водосховища. З метою представлення стратегічних напрямків діяльності Добротвірської ТЕС з питань охорони довкілля керівництву підприємства ми запропонуємо розробити Програму заходів та План дій Добротвірської ТЕС з охорони навколишнього природного середовища на 2007 рік.

А фінансові можливості є?

Їх повинно відшукати керівництво цього підприємства. Треба шукати, треба залучати інвесторів. Свого часу Добротвірська ТЕС мала отримати німецький грант на суму понад 17 млн. тоді ще дойчмарок, але він не спрацював. ТЕС не дотримала умови проекту. Очевидно, що власними коштами вирішення проблеми там не обійдеться. Треба буде залучати кошти ззовні.

Чи управління виробило основні показники формування бюджету 2007 року? Які його орієнтовні показники і на вирішення яких пріоритетних проблем він буде скерований?

Я буду говорити про екологічний бюджет. Ми подали заявку на отримання з державного природоохоронного фонду на наступний рік 15 млн. грн. Це приблизно стільки, скільки область сплачує в рік у державний фонд. Тобто, ми хочемо, щоб ті кошти повернулися назад на Львівщину для реалізації декількох проблем. Сюди відносяться моніторингові дослідження, які треба проводити, особливо на території гірничо-хімічних підприємств.

Другий напрям — поводження з відходами і небезпечними хімічними речовинами: ті ж пестициди треба продовжити вивозити, будівництво нових полігонів твердих побутових відходів у Новому Роздолі, тому що там полігон сьогодні заважає вже наповненню Подорожнянського кар’єра. Це полігони у Червонограді, Стрию і Городку.

Наступний напрямок — очистка стічних вод. Це продовження проектів, які реалізувалися за минулі роки – по Ходорову, Самбору, Славському. Оці всі заходи входять в тих 15 млн. грн..

З обласного екологічного фонду планується витратити у 2007 році 5,5 млн. грн. Заходи, на які будуть реалізовані ці кошти, вже розроблені. Ми їх розписали по 9 пріоритетних напрямках, які затверджені сесією обласної ради і зараз перебувають на розгляді в облдержадміністрації. Після цього їх розглянуть комісії облради і при затвердженні бюджету області вони будуть враховані.

Понад 50% коштів ми пропонуємо скерувати на вирішення проблем утилізації сміття і очищення стоків, на попередження і ліквідацію аварійних екологічних ситуацій, на проведення робіт в природно-заповідних зонах на територіях області, розробку програм і проблем, які стосуються моніторингу. Цього року почала працювати система регіонального моніторингу, наступного року ми хочемо підкріпити її фінансами, щоб мати досконалу інформацію про стан довкілля в області.

Якщо подивитися по сумах, то на вирішення екологічних проблем по лінії управління передбачається витратити з центрального і обласного бюджетів близько 20,5 млн. грн. Плюс десь близько 6-6,5 млн. грн. буде закладено у місцевих фондах. Призначення цих грошей буде визначатися місцевими радами.

Депутати Львівської облради прийняли за основу Стратегію розвитку Львівщини до 2017 року. Цей документ передбачає екологічний напрямок як один із чотирьох основних стратегічних напрямків розвитку. Як це враховується в роботі управління?

Ми вже давно доводимо, що якщо стан навколишнього середовища не буде прийматися до уваги при складанні планів розвитку навіть не стратегічних, навіть не довготермінових, а річних, то нам не вдасться ефективно вирішувати екологічні проблеми. Тому наше завдання сьогодні – проводити правильний моніторинг, прогнозувати на підставі його результатів, де можуть виникнути загрозливі ситуації. Сьогодні ми знаємо, що основну загрозу екологічній безпеці у регіоні становлять гірнича хімія, проблема забруднення вод, побутові і промислові відходи. Якщо ми по цим напрямкам будемо закладати щорічно відповідно фінансування і не лише з коштів природоохоронного фонду, але й з бюджетів, тобто буде відбуватися солідарне фінансування, то я більш ніж впевнений, що ситуація в екології області різко зміниться на краще. І викиди в атмосферу зменшаться, і зменшиться забруднення річок. Ця проблема нас сьогодні дуже турбує, адже більше, ніж 10 міст області без очисних споруд скидають постійно стоки в річки. Той же Самбір, наприклад, який щодня скидає близько 12 тис. кубометрів нечистот.

Так далі не може продовжуватися. Ми втратимо весь екологічний ресурс, якщо не розробимо відповідні довготермінові програми і не підкріпимо їх відповідним фінансуванням.

Що необхідно, окрім Стратегії, для того, щоб змінити ситуацію?

Ми активно переконуємо в необхідності нових підходів до вирішення екологічних проблем керівництво області. Сьогодні на розгляді облради знаходиться Програма поводження з побутовими твердими відходами. Таку ж програму треба розробити по реконструкції очисних споруд у містах і каналізаційно-водопровідного господарства та іншим проблемам. І тоді ми будемо бачити, на що виходимо порічно. Сьогодні ж ми поки-що працюємо без перспективи у цих питаннях.