Вчені з'ясували, що гикавка у новонароджених – це важливий елемент розвитку головного мозку. Кожен раз, коли дитина гикає, запускається хвиля мозкових сигналів, яка допомагає йому навчитися регулювати дихання.

Результати дослідження опубліковані в журналі Clinical Neurophysiology.

Вчені з Університетського коледжу Лондона виявили, що скорочення м'язів діафрагми через гикавки викликають чітко виражену реакцію в корі головного мозку новонароджених дітей.

Гикавка починається в утробі матері з дев'яти тижнів вагітності. Таким чином, це один з найбільш ранніх встановлених видів фізіологічної діяльності, яка триває і після народження. Особливо схильні до гикавки недоношені діти: вона триває у них близько 15 хвилин в день.

Дослідження ґрунтувалося на скануванні мозку новонароджених, як доношених, так і недоношених, що мають гестаційний вік (відлічується з дня зачаття) від 30 до 42 тижнів. Це відповідає останньому триместру вагітності.

Вчені зафіксували, що кожен "ик" породжував в мозку немовлят дві великі нейронні хвилі, пов'язані зі скороченням діафрагми, а потім слідувала третя, аналогічна за типом хвилі, що викликається звуковими ефектами. Можливо, в цей момент звук гикавки зв'язувався в мозку з рухом діафрагми.

Дослідники припускають, що таким чином дитина починає відчувати внутрішнє тіло, а його мозок вчиться керувати діафрагмою, що важливо для регулювання дихання.

"Діяльність, викликана гикавкою, може допомогти мозку дитини навчитися контролювати дихальні м'язи, щоб в кінцевому підсумку можна було керувати диханням, переміщаючи діафрагму вгору і вниз, – наводяться в прес-релізі Університетського коледжу Лондона слова керівника дослідження, доктора Лоренцо Фабріці (Lorenzo Fabrizi) . – Коли ми народжуємося, нейронні схеми, які обробляють відчуття тіла, ще не повністю розвинені, тому створення таких мереж є важливою віхою розвитку новонароджених ".