Результати останнього соціологічного дослідження показали: більшість прихильників «Слуги народу» у Львові на виборах міського голови підтримає Андрія Садового. І в цьому, певною мірою, не помилиться. Адже Андрій Садовий, Володимир Зеленський, його монобільшість та Уряд — це справді одна команда.

Проблема ж поляже і полягає уже сьогодні в іншому. Як би не хотілося українцям в усій Україні, працює команда ця не на їхній добробут, а на власну кишеню. Зокрема — на розвиток власного бізнесу. Скандал із Левом Підлісецьким, який розгорівся минулого тижня — яскраве тому підтвердження.

Екснардепа від «Самопомочі» і чинного радника Андрія Садового запідозрили у масштабній корупції в стратегічному державному підприємстві «Укренерго», куди влада Зеленського прилаштувала його працювати після провалу партії мера на останніх парламентських виборах. При чому запідозрили не просто у хабарях, які вже стали звичними для більшості політиків такого рівня, а в схемах будівельної компанії, з якої нині годується і Андрій Садовий, і його «Самопоміч», і навіть «Українська галицька партія».

Далі у матеріалі розкажемо вам цю історію від початку й покажемо, як «зароблені» не зовсім чесним способом гроші вкладаються у не зовсім законний бізнес команди Садового у Львові.

Спочатку львів’ян «кинули» на грубі гроші

Коли у середині 90-х стартувала ваучерна приватизація, українців зробили фактичними співвласниками державних підприємств — роздали їм майнові сертифікати. Пересічні громадяни, звичайно, не зрозуміли, що робити із цим надбанням, відтак за роботу взялися шахраї. Почали створювати так звані управлінські компанії та переконувати людей віддавати їм свої сертифікати (мовляв, компанії керуватимуть державними підприємствами, а люди отримуватимуть з цього свої законні відсотки).

Зайнявся цим і Андрій Садовий. У 1995 році він заснував фінансову піраміду — компанію «Галицькі інвестиції» й очолив її наглядову раду. Люди повірили в масовану рекламу та віддали свої сертифікати. А за кілька років фірма раптово оголосила себе банкрутом. Вкладники залишилися ні з чим, натомість Андрій Садовий з компаньйонами — із величезними активами на щонайменше десятки мільйонів доларів. У той час це була колосальна сума.

Втім, на цьому історія не завершилась. Адже поки «Галицькі інвестиції» успішно «обдирали» українців, Садовий встиг розвинути довкола них цілий інвестиційний спрут.

Так, у 1997 та 2000 роках у Львові були зареєстровані ще дві компанії зі схожими назвами —ТзОВ «Галицькі інвестиції цінні папери» та відкритий взаємний фонд інвестиційної компанії «Галицькі інвестиції». Вони за принципом офшорних компаній ставали власниками підприємств. А згодом заснували ще й ВАТ «Південьзахіделектромережбуд» (її наглядову раду на довгих 8 років очолив особисто Андрій Садовий), котра, в свою чергу, зареєструвалась засновником згаданих вище компаній…

Словом, усе дуже заплутано. Та так і мало бути. Завдяки цій мішанині схему зробили настільки складною, що ні податківці, ні правоохоронці не спромоглися її розв’язати, ніхто офіційно не зміг з’ясувати, хто все-таки скоїв злочин.

Відтак з часом про «Галицькі інвестиції» всі забули. Ні Садового, ні його бізнес-партнерів не покарали — вони продовжили свою сумнівну діяльність вже у ВАТ «Південьзахіделектромережбуд» (про нього детально розкажемо далі). А паралельно — щоб вже напевно захистити себе від закону — пішли у політику і почали розвивати свій власний медіахолдинг.

Так «розквітли» ТРК «Люкс» (нині це — 24 канал, Захід.нет, Радіо Люкс) та газета «Поступ». Так з’явилися громадські організації — «Інститут розвитку міста» та «Самопоміч». Так з учорашнього шахрая Андрія Садового виріс чесний бізнесмен, вірний християнин, щедрий благодійник, порядний депутат та непорочний міський голова

А ще таким чином виросли аж дві партії.

Потім з’явилися «Самопоміч» та «Українська галицька партія»

Майже одночасно, наприкінці 2012 року у Львові з’явилися дві новії партії — перероджена з  громадської організації «Самопоміч» і «Українська галицька партія». Від самого початку діяльності і донині обидва політпроекти заперечують будь-які зв’язки одне з одним і навіть часом стараються зробити видимість «протистояння». Втім, чим далі заходить оця комедія — тим очевиднішими стають реалії.

Сьогодні у мережі Інтернет без зайвих труднощів можна знайти переліки спонсорів, точніше сказати — «власників» двох вищезгаданих партій. Серед них — одні й ті самі прізвища, одна й та сама фірма Андрія Садового — «Південьзахіделектромережбуд».

Так, наприклад, серед спонсорів «Української галицької партії» є будівельна компанія «Нове місто», в числі засновників якої і був «Південьзахіделектромережбуд». А також ТОВ «Молочні ріки», ТзОВ «Радехів-цукор» та ПП «Західний Буг», засновницею яких є засновниця того ж «Південьзахіделектромережбуду» Оксана Друль.

Є у переліку «благодійників» і Володимир Матковський — власник ТзОВ «Радехів-цукор». Він же — головний спонсор видання «Збруч», головредом якого є політолог, член Української Галицької Партії Орест Друль. Він же — не зовсім совісний забудовник, якому Садовий всупереч закону і всім можливим нормам дозволив засипати Лисиничівські озера, щоби на їхньому місці звести елітне котеджне містечко.

Звісно, «Південьзахіделектромережбуд» є і в спонсорах «Самопомочі». І було би дивно, якби не так. Адже Садовий є її засновником і фактичним власником, а його нинішні радники-екснардепи від «Самопомочі» Олег Лаврик та Лев Підлісецький — багаторічними керівниками.

Після того Садовий вирішив заробити при владі Зеленського

Останні парламентські вибори «Самопоміч» програла — 0,6% підтримки по Україні і всього один мажоритарник із Львівської області. Після тріумфу на виборах 2014-го, після п’яти років нехай не дуже суттєвого, але впливу на «ситуацію» в центральній владі, це — повний крах. Це втрата популярності, це втрата впливу, це втрата фінансів, а, відповідно — кінець існування цієї партії і кінець її лідера у політиці.

Андрій Садовий швидко це усвідомив. Відтак вирішив діяти вже перевіреним методом — пішов на співпрацю з новою владою, як свого часу зробив це із Януковичем та Порошенком.

Так соратники львівського мера й отримали топ-посади в команді Зеленського:

  • Екснардеп від «Самопомочі» Альона Бабак стала Міністром розвитку громад і територій;
  • Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський став заступником Міністра розвитку громад і територій;
  • Екснардеп від «Самопомочі» Ірина Подоляк стала заступником Міністра культури;
  • Депутат Київради від «Самопомочі» і ексдиректор скандального ЛКП «Зелене місто», яке завалило проблему сміття у Львові, Вадим Ноздря — очолив стратегічне держпідприємство Укрспецекспорт.

Ну і, звісно, Лев Підлісецький. У лютому цього року Зеленський працевлаштував і його — призначив представником держави у наглядову раду «Укренерго» (ще одне стратегічне державне підприємство, яке відповідає за енергетичну безпеку України).

П’ять місяців все ішло як по маслу, та у липні раптово…звільнили. У ЗМІ виплила інформація про масштабні й тривалі корупційні правопорушення, які, ймовірно, здійснював Підлісецький. Відтак Уряд, довіра до якого і без «Самопомочі» стабільно тримається на рівні плінтуса, вирішив скинути цей баласт — так би мовити, «убезпечилися» від чергового гучного «зашквару», доки цю тему ще не «пронюхала» опозиція.

А в чому ж скандал? З’ясувалося, що у тій самій фірмі Андрія Садового — у «Південьзахіделектромережбуді». Із записів, які оприлюднили журналісти, стає зрозуміло, що Підлісецький всупереч закону міг підвищувати її заробітки за рахунок державного бюджету.

Минув уже майже тиждень, а спростувати публічно ці звинувачення політик так і не наважився. Навіть допису у «Фейсбуці» не написав. Лише в коментарях у закритій групі в соцмережі, яку реально читають усього кілька десятків експертів із енергетики, залишив кілька слів — підтвердив, що записи журналістів реальні, й запевнив, що це він насправді…«наступив на хвіст корупції».

Зрештою, нічого дивного. Не зізнаватися ж в злочині, правда? Ще й у ситуації, коли на посаді він від початку перебував фактично незаконно (одночасно керувати Укренерго і «Південьзахіделектромережбудом», який займається будівництвом у сфері енергетики — це явний конфлікт інтересів).

А тепер львів’ян «кинуть» ще раз

Що робить мудрий бізнесмен, якщо йому раптом на голову падають зайві гроші? Правильно — вкладає їх у розвиток власного бізнесу. Підлісецького дурником не назвеш, тож зрозуміло, що і він вклався — у будівництво чергового готелю в самому центрі Львова.

Йдеться про історичну частину міста — вулицю Вороного, яка пролягає позаду готелю «Жорж». Згідно з обіцянками Садового і Генеральним планом міста, там мав бути збудований багаторівневий паркінг — вкрай необхідний для перевантаженого транспортом Львова. Але не судилося. В останній момент Садовий все змінив і просто між давніми житловими будинками вирішив «всунути» багатоповерховий готель Підлісецького.

Мешканці — проти. Але хто би їх слухав, як на кону заробітки самого радника мера?

Мова про цю ділянку:

І замість висновку

Шкода, що і «Самопоміч», і «Слуга народу» в своїй агітації використовують зелений колір. Якщо досі він був для когось улюбленим, то тепер завжди асоціюватиметься тільки з одним — із мафією, яка, вдаючи державних мужів, десятки років безкарно грабує як Львів, так і всю Україну.

Яна Федюра, «Вголос»