Українські виробники хліба вимагають уряд відпустити їх у «вільне» плавання, інакше заводи не зможуть працювати далі.

«Не допустимо закриття хлібозаводів», «Хлібопекарі проти ручного регулювання» – з такими гаслами понад 1,5 тисячі українські хлібопекарі пікетували вчора Кабмін. Виробники українського хліба стверджують, що своїми постановами уряд поставив галузь на грань виживання.

І, у випадку, якщо терміново не вживе заходів для стабілізації ситуації, погрожують збирати більш чисельні мітинги (до речі, на заводах, які взяли участь в акції, загалом працює десятки тисяч осіб) і навіть дійти до масових страйків.

Виробники зіткнулись з тим, що працюючи в ринкових умовах, потрапляють під штучне регулювання з боку влади. «Нам потрібна лібералізація галузі», – наголосив генеральний директор «Концерну Хлібпром» (який об’єднує 14 заводів Західної і Центральної України) Вадим Вишневський. Адже, якщо вартість складових при виробництві хліба ринкова, то як може регулюватись вартість кінцевого продукту, наголошують учасники ринку.

Хлібопекарі жаліються, що хліб став темою політичних спекуляцій, а не звичним товаром. «Політикам вигідно використовувати ціну на хліб для власного піару: показують «злого» виробника, який хоче підняти ціну і «доброго» чиновника, який не дає цього зробити», – розповідає Андрій Руденко, представник харківських хлібозаводів.

«Чомусь як подорожчало м’ясо всі мовчали, коли щодня дорожчають продукти харчування — всі мовчать… Але як тільки пекарі на 5-10 копійок піднімають ціну — всі відразу згадують про рентабельність», — обурюється голова ЦК профспілок харчової та переробної промисловості Сергій Федоренко.

Особливо урядовці і дрібні чиновники спекулюють на понятті «соціальний хліб», вважають представники галузі. Фактично, у постанові Кабміну, якою обласні адміністрації отримали право на встановлення граничного рівня рентабельності йдеться лише про соціальні сорти хлібу.

«Ніхто не знає, що це таке – той соціальний хліб. Поняття це ніде не визначене. Був колись такий у блокадному Ленінграді», відзначив представник «Полтавахліб» Іван Бондаренко. Відсутність чіткого законодавчого визначення які категорії продукції можна вважати соціальними, дає можливість владі в це поняття вкладати мало не весь асортимент хліба.

Ще одна «непонятка» виникає з антимонопольним законодавством. Фактично, ярлик «монополіст» АМКУ вішає на всіх більш-менш великих виробників. Оскільки не всі компанії, якій працюють на ринку, відкрито подають статистичні дані в Антимопольний комітет керується не зовсім повними даними про ємність ринку.

Так, згідно з статистикою, в Україні щодня випікається 2,5 млн. т. хліба, в той час, як за іншими даними ця цифра сягає 4 млн. Як розповів Вадим Вишневський, зараз за даними АМКУ виходить, що на Львівщині споживання хліба складає 86 грам на людину в добу. Навіть в блокадному Ленінграді споживали більше — тоді норма складала 120 грам на особу. Так, «Хлібпром» по статистичним даним виходить монополістом, хоча крім нього в області працює ще майже 150 пекарень.

Відповідно, пекарі вимагають розробити нову методику визначення монополістів на ринку хліба, яка буде грунтуватись на реальних обсягах виробництва готової продукції виробниками усіх форми власності, з урахуванням біологічної норми споживання хліба на душу населення та чисельності населення у регіонах.

«В такому стані як ми знаходимось зараз – знаходитись більше не можна! За всі роки не було такого тиску на галузь», – заявив Володимир Слабовський, Президент «Всеукраїнської асоціації пекарів» на вчорашньому Форумі хлібопекарів, який проходив у Києві. «Ніколи влада не доходила до такого тоталітаризму», – додає голова правління ВАТ «Одеський каравай» Тетяна Погрібна.

Основна вимога пекарів – скасувати обмеження рівня рентабельності для підприємств. Особливо у відповідній постанові Кабміну, хлібопеків обурило надання права місцевим адміністраціям самим визначати рівень рентабельності. «Це дає новий поштовх корупції. Тепер чиновник сидить собі і вирішує: цьому заводу поставимо 3%, а цьому – 10%, а може і 15%», – наголосив Слабовський.

Як наслідок – в деяких областях України рентабельність обмежили 2-3 відсотками, що призвело до збитковості роботи окремих підприємств. Так, один з пекарів розповів, що після обмеження рівня рентабельності тільки один завод щодня приносив 30 тис. грн. збитків. «Ми змушені були призупинити виробництво. А хліб у місто почали завозити з іншого регіону», – додав співрозмовник видання.

У відповідь заступник міністра з питань АПК Ярослав Гадзало повідомив, що Кабмін розглядає зараз можливість зняття постанови про регулювання рівня рентабельності. «Вчора ми внесли подання про зняття пункту щодо декларування цін і рентабельності на борошно першого гатунку», – сказав міністр.

Щоправда, серед учасників форуму особливого захвату обіцянка міністра не викликала. «Ви ж брешете! Стоїте з олов’яними очима на цій трибуні і брешете!», – емоційно відреагував голова спостережної ради ЗАТ «Агросервіс 2000» (Запоріжжя) Юрій Чекальський. Він наголосив, що уряд на нарадах постійно обіцяє це виробникам, проте далі обіцянок справа не йде.

Втім, пекарі налаштовані рішуче – і готові піти навіть на такий збитковий для себе крок, як масова зупинка виробництва. У нас немає виходу, кажуть вони.