Мітинг БЮТ і «Нашої України» перетворився у шоу карликів. Об’єктивне висвітлення цієї небуденної події читайте тут.  Ми пишемо суб’єктивно – те що вразило і запам’яталося.

Карликам не треба спинатися на власні ноги – тоді стає очевидно, що вони карлики. Якщо ж сидіти у владному кріслі, це не так помітно. А найкраще – сидіти на шиї у народу. Тоді карлики виглядають високими і поважними.

Вчора політики з БЮТ і НУ зробили тільки одну помилку – продемонструвалм свій реальний ріст – політичний, інтелектуальний, і звичайно ж – моральний. Я би дуже хотів, щоб на мітингу були присутні їхні діти і матері, бо як наших політиків покараєш? Достукатися до них неможливо, совість вони давно успішно обміняли на більш цінні речі. Як їх ще покараєш? Тільки так – щоб їх побачили за роботою їхні матері і їхні діти.

А тепер про те, що запам’яталося.

Найперше – Денькович показав себе справжнім лідером. Сучасним лідером. У той час, як решта бютівських достойників стояли на трибуні з таким виглядом, ніби вони самі не знають, як тут опинилися, керівник обласної «Батьківщини» з іконою в руках скандує в мікрофон «Ю-ля, Ю-ля!», намагаючись перекричати вигуки «Ганьба!» і «Геть!» з рядів «нашоукраїнців». Останні оточили невелику групку людей з білими прапорами по усьому периметру площі, видерлися на пам’ятник Шевченку. Передовий загін «нашоукраїнців» опинився перед самою трибуною бютівських промовців. Віддамо належне тому із БЮТ, хто організовував цю масову акцію, він є не просто карлик, а гномик.

Друге – істеричний Шкіль, який обзиває натовп «зборищем зрадників» і пояснює розлюченим людям, що йому «до лампочки» їхні вигуки, бо вони бидло, а він все одно залишиться народним депутатом.

Третє – Петро Олійник, який звинувачує БЮТ у «нетолерантності», бо вони заважають «нашоукраїнцям» проводити свій у вищій мірі цивілізований і толерантний захід. Олійник, звичайно, ніколи не мав ні сорому, ні совісті, але вчора він виганяв таке!... Чого варта, наприклад, фраза: «БЮТ змовився з комуністами, цими злочинцями, які розпинали наших священиків!». Комічність ситуації полягає в тому, що Олійник – колишній інструктор Червоноградського міськкому КПРС.

Четверте – Кендзьор, який в запалі мітингових пристрастей вирішив поділитися з присутніми ексклюзивною інформацією, заявивши дослівно: «Я знаю, що є у Юлі під вишиваною сорочкою!». Мітинг на секунду притих, всі завмерли, очікуючи грандіозних викриттів, на зразок: «У неї там не третій нумер, а перший!» Але правда за версією Кендзьора, виявилася ще страшнішою: «У неї там кремлівська стіна!».

Бідний, бідний Кендзьор, чому ж йому в житті так не щастило? Може настав час розповісти панові Славкові, що у жінок під вишиваною (чи будь-якою іншою) сорочкою? І ще одне – якщо у Юлі за пазухою кремлівська стіна, то де у Славка мавзолей?

Оце, власне, і все. Напевне після закінчення вчорашнього заходу карлики пили пиво і обмінювалися враження: «Ми їм показали!». Насправді вони показали усім нам – «Король голий!», нами правлять убогі ниці карлики.

Народе мій,
Невже повік уділом буде твоїм
Укрита злість, облудлива покірність
Усякому, хто зрадою й розбоєм
Тебе скував і заприсяг на вірність?

Народе мій…